Розглянуто життєвий і творчий шлях видатного сербського письменника, лауреата Нобелівської премії (1961 р.) І.Андрича (1892 - 1975 рр.). Простежено становлення і рух художньої свідомості митця від ранньої лірико-медитативної прози ("Ex Ponto", "Неспокої") до естеїстики ("Розмова з Гойєю"), а також "малої" ("Шлях Алі Джерзелеза") і "великої" ("Травницька хроніка", "Проклятий двір") прози. Розкрито основні ознаки "міфологічного" історизму І.Андрича, сутність його історико-філософської концепції, особливості розуміння людини та її долі, специфіку оповідної манери.

Проаналізовано основні політичні та економічні аспекти розширення Європейського Союзу. Розглянуто питання сучасного європейського інтеграційного процесу в українському контексті, висвітлено роль "помаранчевої революції" у прискоренні євроінтеграційного поступу України.

Проанализированы основные политические и экономические аспекты расширения Европейского Союза. Рассмотрены вопросы современного европейского интеграционного процесса в украинском контексте, освещена роль "оранжевой революции" в ускорении евроинтеграционного прогресса Украины.

Проаналізовано загальні закономірності та специфіку етнічного, суспільно-політичного, економічного та культурного розвитку західно- та південнослов'янських народів. Висвітлено особливості слов'янського етногенезу, процесу становлення та розвитку феодальних слов'янських держав, а також становище слов'янських народів у період правління німецької, османської, австрійської та російської влади. Розглянуто питання боротьби національно-визвольних рухів слов'янських народів за відновлення незалежності та державності.

Проанализированы общие закономерности и специфика этнического, общественно-политического, экономического и культурного развития западно- и южнославянских народов. Освещены особенности славянского этногенеза, процесса становления и развития феодальных славянских государств, а также положение славянских народов в период правления немецкой, османской, австрийской и российской власти. Рассмотрены вопросы борьбы национально-освободительных движений славянских народов за восстановление независимости и государственности.

Проаналізовано загальні закономірності та специфіку етнічного, суспільно-політичного, економічного й культурного розвитку західно- та південнослов'янського народів. Розкрито особливості слов'янського етногенезу, процесу виникнення, становлення, розвитку та занепаду феодальних слов'янських держав. Висвітлено становище слов'янських народів у період німецького, османського, австрійського та російського поневолення. Особливу увагу приділено дослідженню національно-визвольних рухів слов'янських народів, їх боротьбі за відновлення своєї національної незалежності та державності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(411.4=4СЕР)-4 + Ш5(4СЕР=411.4)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Осмислено повалення Берлінського муру як своєрідну точку відліку та зразок для порівняння для схожих подій в інших регіонах Європи, зокрема в Україні. Стверджено, що падіння Берлінської стіни не дозволило "холодній війні" перетворитися на "гарячу".

Висвітлено результати дослідження процесів адаптації України до переходу світ-системи від одно- до багатополюсності. Здійснено аналіз теоретичних і практичних аспектів проблеми, пов'язаної з формуванням нової структури світової системи. Окреслено загальні риси цієї структури, доведено, що її становлення є не лише результатом цілеспрямованої життєдіяльності, але й боротьби різних блоків, окремих держав. Підкреслено, що це нерідко призводить до розгортання жорсткої конкурентної боротьби, загострення регіональних конфліктів. Зроблено висновок, що сучасний суспільний розвиток потребує не лише економічної і політичної модернізації, але й розробки нової національної стратегії, адаптованої до умов сучасної трансформації світ-системи, динаміки цивілізаційних змін, раціонального, послідовного, конструктивного, довгострокового та стійкого до можливої невизначеності чи зміни умов середовища плану конкретних дій, спрямованих на досягнення мети - розбудови незалежної, конкурентоздатної країни. Запропоновано моделі та можливі шляхи вирішення проблеми, зокрема, через осмислення змін, що відбуваються, реалізацію конкретних заходів реагування на виклики сучасності.

Проаналізовано теоретико-концептуальні проблеми соціально-політичної модернізації, національні моделі та регіональний вимір політико-модернізаційних процесів у контексті новітньої історії та сучасних імперативів розвитку. Проведено огляд суспільно-економічних процесів, які впливають на еволюцію сучасної міжнародної системи. Розглянуто поняття демократії як синтезу легальності та легітимності формування політичної влади. Висвітлено концептуальне бачення глибинної функціональної сутності феномену демократизації соціально-економічного життя та процесів загальноцивілізаційного розвитку, на сучасному етапі реально виявленого на пріоритетно стратегічній інформаційній основі. Проаналізовано діяльність міжнародних організацій та інститутів громадянського суспільства. Розглянуто специфіку модернізації ісламських країн за сучасних умов.

Проаналізовано геостратегічні причини перманентної кризовості пострадянського простору та глибинні витоки українсько-російського конфлікту. Розглянуто сучасні міжнародно-політичні процеси як відображення еволюції міжнародної системи. Вивчено концептуальні основи обгрунтування процесів соціально-політичної модернізації у дослідженнях науковців європейських пострадянських країн. Охарактеризовано особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку європейських держав пострадянського простору. Приділено увагу проблемі модернізації сучасної Росії у контексті імперської державної традиції.

Досліджено модернізацію пострадянських країн у контексті глобальних і регіональних інтеграційних процесів, основні тенденції та сучасний стан модернізації соціуму в пострадянських країнах, вплив історичних, культурних і цивілізаційних чинників на перебіг модернізаційних процесів. Проаналізовано зарубіжний досвід модернізації та можливості його використання в пострадянських країнах. Вивчено взаємозв'язок інноваційного та постіндустріального розвитку з політичною модернізацією Казахстану. Розглянуто модернізаційний досвід Латвійської Республіки в контексті глобальних і регіональних інтеграційних процесів поліцентричного світу. Висвітлено особливості модернізаційних процесів у сучасному В'єтнамі. Увагу приділено врегулюванню суперечливих питань України та Молдови як запоруці становлення повноцінних відносин.

Наведено статті, присвячені аналізу історичних і культурно-цивілізаційних передумов становлення зовнішньополітичної орієнтації країн пострадянського простору; особливостей зовнішньої політики та постсоціалістичної трансформації пострадянських країн; стратегій Європейського Союзу та Російської Федерації щодо країн регіону. Охарактеризовано чинники національного традиціоналізму у зовнішній політиці сучасного Туркменістану. Висвітлено культурно-історичні передумови формування зовнішньої політики сучасної Естонії. Розкрито історичні чинники зовнішньополітичної орієнтації Азербайджану. Розглянуто українсько-латвійські відносини в контексті євроінтеграційних процесів на сучасному етапі. Подано інформацію про регіональні організації та структури в Центральній Азії.

Здійснено систематизацію історичного досвіду реалізації програм модернізації у країнах пострадянського простору. Проведено порівняльний аналіз основних моделей та алгоритмів трансформаційних процесів на пострадянському просторі. Обґрунтовано теоретичне положення про те, що конкуренція європейського та євразійського (інтеграційних) векторів на пострадянському просторі сутнісно виявляється як конкуренція між європейським прикладом успішного розвитку та російським прикладом опертя на силу. Визначено специфіку та особливості трансформації колишніх радянських республік. Проаналізовано вплив ЄС, США, КНР на пострадянські трансформації. Доведено, що наявні цивілізаційні відмінності між країнами пострадянського простору та вплив ключових світових геополітичних та економічних суб’єктів зумовлюють подальшу сегментацію пострадянського простору, розходження цивілізаційного уявлення свого майбутнього пострадянськими державами.

Представлено статті у яких аналізуються історичні та цивілізаційні чинники формування зовнішньої політики країн пострадянського простору, насампред європейські та євразійські. Розглянуто еволюцію зовнішньополітичного курсу пострадянських держав у 1990-х - 2010-х рр. Окреслено стратегії нейтралітету, відкритості, євроорієнтації та ін. Визнано вплив соціально-економічних чинників на зовнішньополітичний процес у країнах пострадянського простору. Описано фактор впливу "Русского мира" на формування політичної ідентичності громадян Центральної Азії. Схарактеризовано доктрину зовнішньополітичного нейтралітету сучасного Туркменістану, зовнішню політику Республіки Казахстан, внутрішні чинники формування зовнішньої політики Таджикистану, стратегію зовнішньої політики Киргизстану. Розкрито економічні засади зовнішньої політики незалежного Азербайджану. Подано інформацію про зовнішню політику Узбекистану і процеси євразійської інтеграції. Виокремлено вплив румунського чиннику зовнішньої політики Республіки Молдова. Висвітлено угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (1994) і принцип єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Означено місце України в світовому геополітичному просторі в 1991-2005 рр. Визначено Європейський вектор як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет відновленої латвійської державності. Доведено багатовекторну парадигму розвитку Республіки Білорусь. Обгрунтовано соціально-економічний розвиток пострадянських країн і їх зовнішньополітичну орієнтацію.