Наукова работа присвячена зниженню частоти невиношування і перинатальної патології у жінок з метаболічним синдромом на основі вивчення в них клініко-функціональних, біохімічних, імунологічних, ендокринологічних і мікробіологічних особливостей, а також розробки диференційованого підходу до проведення діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Науково обгрунтовано негативний вплив метаболічного синдрому на клінічний перебіг вагітності та пологів, що призводить до високого рівня акушерських і перинатальних ускладнень, особливо невиношування вагітності в першому триместрі. Встановлено основні особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з метаболічним синдромом, які полягають в ранньому розвитку (з 20-ти тижнів вагітності) гемодинамічних (посилення кровотоку в артерії пуповини та маткових артеріях на фоні зменшення кровотоку в середньомозковій артерії плода) та ендокринологічних порушень (зниження вмісту естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену), які є причиною плацентарної дисфункції з подальшим розвитком затримки розвитку плода та перинатальної патології (дистрес плода). Вдосконалено та впроваджено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти невиношування і перинатальної патології в жінок з метаболічним синдромом на основі диференційованого підходу до використання системної і місцевої медикаментозної корекції з врахуванням індексу маси тіла.