Показано значення японської мови для моделювання етапів розвитку мовно-культурного простору Євразії. Розглянуто функціональний критерій як диференційний фактор японської пасивної лексики (ПЛ). Висвітлено особливості дослідження давніх номенклатурних термінів і топонімів, функціонально-семантичні особливості вторинно активізованої ПЛ. Проаналізовано проблеми диференціації концептуально-глибинної семантики ПЛ на прикладі концептів самурай, бусідо та бакуфу. Розкрито когнітивний аспект вивчення знімної лексики.

Показано значение японского языка для моделирования этапов развития культурно-языкового пространства Евразии. Рассмотрен функциональный критерий как дифференциальный фактор японской пассивной лексики (ПЛ). Освещены особенности исследования древних номенклатурных терминов и топонимов, функционально-семантические особенности вторично активизированной ПЛ. Проанализированы проблемы дифференциации концептуально-глубинной семантики ПЛ на примере концептов самурай, бусидо и бакуфу. Раскрыт когнитивный аспект изучения съемной лексики.

Виявлено основні проблеми дослідження пасивної лексики в сучасній японській мові, здійснено пошук релевантних критеріїв її дослідження. Визначено та систематизовано пасивні різновиди лексики за ступенем її функціонування в сучасній японській мові. Вивчено особливості функціонування адміністративно-військової лексики, давніх номенклатурних термінів, топонімів, топонімів-поетизмів і вторинно активізованих лексем. Здійснено пошук варіантів розширення семантичного поля пасивних різновидів лексики шляхом дослідження когнітивно-асоціативних різновидів топонімів-поетизмів, художніх gairaigo та вторинно активізованої лексики шляхом іншомовних запозичення.