Теоретично опрацьовано та розроблено практичний інструментарій оцінювання якості трудового життя науково-педагогічних працівників, обґрунтовано вектори її розвитку в доепідеміологічний та епідеміологічний періоди. Уточнено понятійний апарат якості трудового життя науково-педагогічних працівників. Визначено її сутність, ключові детермінанти та компоненти. Оновлено методичні підходи до оцінювання якості трудового життя науково-педагогічних працівників на основі агрегування відповідних показників за суб'єктивною та об'єктивною складовими в інтегральний індекс. Проаналізовано стан і тенденції її розвитку у вітчизняних закладах освіти, визначено резерви її підвищення. Висвітлено особливості впливу пандемії коронавірусу COVID-19 на якість трудового життя науково-педагогічних працівників. Досліджено фактичну зміну норм праці на виконання роботи в умовах віддаленого режиму, виявлено додаткові види робіт, які з'явилися в таких умовах. Обґрунтовано вектори розвитку якості трудового життя науково-педагогічних працівників, що передбачають заходи, спрямовані на забезпечення їх задоволеності компенсаційною компонентою і компонентою розвитку та самореалізації.

Мета роботи - виявлення впливу дистанційних форм навчання в період пандемії COVID-19 на якість трудового життя науково-педагогічних працівників. Досліджено зміни норм часу на виконання окремих видів робіт викладачів у змішаному та дистанційному режимах порівняно з нормами часу в традиційному (аудиторному) режимі навчання. Проведено опитування науково-педагогічних працівників щодо емпіричного виміру зміни витрат часу на виконання видів робіт у пандемічний період. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що норми часу на виконання окремих видів робіт науково-педагогічними працівниками за умов дистанційної форми навчання потребують збільшення з урахуванням особливостей та умов праці. Виявлено додаткові види робіт науково-педагогічних працівників, що з'явилися внаслідок упровадження змішаної форми навчання, пов'язані переважно із організацією різних форм навчання в дистанційному режимі. Спираючись на результати дослідження, сформульовано висновки про вплив пандемії на якість трудового життя науково-педагогічних працівників і визначено основні шляхи її підвищення. Визначено потребу в суттєво нових формах організації праці в умовах віддаленого формату навчання. Окреслено нові виклики, що можуть призвести до професійного вигорання та стресу науково-педагогічних працівників за умов відсутності вчасної корекції норм часу. Обгрунтовано, що приведення норм часу у відповідність до нових реалій періоду пандемії шляхом раціонального використання робочого часу покращить умови праці науково-педагогічних працівників, а відповідно, і якість їх трудового життя.