Подробно изложены диагностические и дифференциально-диагностические критерии болезни Альцгеймера и ассоциированных с ней расстройств в соответствии с современными классификационными системами. Впервые представлен междисциплинарный подход к исследованию патогенетических механизмов в формирующейся деменции. Отражены изменения имунного статуса, биохимических, а также электрофизиологических показателей деятельности мозга. Предложен комплекс лечебно-реабилитационных мероприятий.

Проаналізовано особливості порушень різних психічних процесів, зокрема, відчуттів і сприйнять, пам'яті та уваги, мислення і мови, почуттів (емоцій), рухово-вольових порушень, а також психопатологічних синдромів у психічно хворих.

Проанализированы особенности нарушений разных психических процессов, в частности, ощущений и восприятий, памяти и внимания, мышления и речи, чувств (эмоций), двигательно-волевых нарушений, а также психопатологических синдромов у психически больных.

Розглянуто питання психології відчуттів та сприйняття, уваги, пам'яті, мислення і мови. Проаналізовано стани непатологічної психічної дезадаптації, психологічні фактори ризику розвитку психосоматичної патології.

Рассмотрены вопросы психологии чувств и восприятия, внимания, памяти, мышления и языка, эмоции, мотивации, воли, личности. Проанализированы состояния непатологической психической дезадаптации, психологические факторы риска развития психосоматической патологии.

Розглянуто предмет і завдання психіатрії та наркології. Запропоновано класифікацію психічних розладів. Висвітлено особливості організації психіатричної допомоги. Увагу приділено порушенню пам'яті й уваги, мислення та мови, почуттів. Описано психопатологічні синдроми, зокрема, невротичні (неврозоподібні), галюцинаторні та маячні, синдроми афективних розладів.

Рассмотрены предмет и задачи психиатрии и наркологии. Предложена классификация психических расстройств. Освещены особенности организации психиатрической помощи. Внимание уделено нарушению памяти и внимания, мышления и речи, чувств. Описаны психопатологические синдромы, в частности, невротические (неврозоподобные), галлюционаторные и маниакальные, синдромы афективных расстройств.

Рассмотрены стратегия, тактика и методические аспекты медико-социальной реабилитации пациентов с психическими расстройствами на госпитальном и экстрагоспитальном этапах. Уделено внимание структуре развернутого психатрического реабилитационного диагноза, типам реабилитационных вмешательств, проблемам коррекции когнитивных дисфункций при шизофрении, тренингу социальных навыков, организации психотерапевтической программы, семейной психотерапии, функциям региональных реабилитационных комиссий.

Рассмотрены предмет, задачи и методы исследований медицинской психологии. Изложены вопросы психогигиены, психопрофилактики, психотерапии, психологии медицинских работников. Освещены психологические аспекты зависимого и суицидального поведения, танатологии и эвтаназии. Уделено внимание особенностям определения психосоматического и соматопсихического взаимовлияния у больных, а также методам психологического исследования их социально-психологической адаптации.

Розглянуто предмет, задачі та методи дослідження у медичній психології. Розкрито суть поняття про психічне здоров'я. Висвітлено психологічні особливості хворих з різними захворюваннями. Викладено психологічні аспекти залежної та суїцидальної поведінки, танатології й евтаназії. Увагу приділено психології медичних працівників і лікувально-діагностичного процесу. Описано психосоматичні розлади, особливості психогігієни, психопрофілактики, психотерапії.

Рассмотрены предмет, задачи и методы исследования в медицинской психологии. Раскрыта сущность понятия о психическом здоровье. Освещены психологические особенности больных с различными заболеваниями. Изложены психологические аспекты зависимого и суицидального поведения, танатологии и эвтанзии. Внимание уделено психологии медицинских работников и лечебно-диагностического процесса. Описаны психосоматические расстройства, особенности психогигиены, психопрофилактики, психотерапии.

Наведено дані дослідження міжособистісних відносин (за допомогою методики опитувальника міжособистісних відносин В. Шутца) 60 хворих на параноїдну шизофренію із симптомами шпиталізму та 35 хворих із тим же діагнозом, але без ознак шпиталізму (група порівняння). Для основної групи хворих була характерною дефіцитарна поведінка в усіх галузях міжособистісного спілкування, що потребує розробки специфічних реабілітаційних впливів для подолання як труднощів у міжособистісному спілкуванні, так і симптомів шпиталізму.

Рассмотрены предмет, задачи и методы исследования в медицинской психологии. Раскрыто понятие личности и проведена диагностика типов отношения к болезни или внутренней ее картины. Исследована роль психики больного в успешном проведении лечебно-диагностических мероприятий. Исследовано влияние болезни на изменение ощущений, восприятия, внимания, изменения памяти, мышления, эмоционального состояния человека. Проанализированы психологические особенности личности медицинского работника и показано их влияние на профессиональную социализацию, общения участников лечебно-диагностического процесса для обеспечения терапевтического эффективного и бесконфликтного взаимодействия медицинских работников с пациентами. Описаны методика выявления психосоматических расстройств и тактика ведения таких пациентов. Раскрыты психологические особенности больных с различными заболеваниями. Проанализированы психологические аспекты и определены основные формы зависимого, суицидального поведения, танатологии и эвтаназии. Внимание уделено психогигиене, психопрофилактике и психотерапии.

На основе обобщения литературных источников, а также опыта, накопленного психиатрической службой Донецкой области, приведены современные представления о различных аспектах психосоциальной реабилитации (ПСР) больных шизофренией. Определены основные клинические, психологические и социальные предпосылки реабилитационного вмешательства. Раскрыты концептуальные основы ПСР, описаны принципы и структура функционального (реабилитационного) психиатрического диагноза, основанного на системной (многоосевой) оценке функциональной недостаточности пациента, его адаптационного потенциала и ресурсов поддержки в окружении. Внимание уделено разработке критериев и комплексной оценке эффективности ПСР.

Вперше на основі інтегративного підходу до розуміння сутностї захворювання та системного характеру реабілітаційної діяльності, що охоплює період від першого психотичного епізоду до початку постманіфестного перебігу шизофренії, розроблено концептуальні й організаційно-методичні аспекти психологічної реабілітації хворих, конкретизовано функціональним змістом етапи та фази реабілітаційного процесу. Досліджено специфічні особливості стигматизувальних переживань на ініціальних етапах шизофренії. Серед факторів, сприятливих для формування стигми, виділено й описано зовнішні та внутрішні фактори стигматизації. Визначено роль умов і змісту психіатричної допомоги на етапі маніфестного нападу шизофренії у формуванні стигматизації. Для попередження її формування розроблено та впроваджено комплекс спеціальних психотерапевтичних і реабілітаційних впливів у межах програми превенції та корекції стигматизації. Сформульовано гіпотезу про пріоритетне значення рівня функціонування пацієнта у разі розробки індивідуального плану його реабілітації. Запропоновано багатовимірний підхід до оцінювання функціонального стану пацієнтів і реабілітаційної тактики, обгрунтовано необхідність створення терапевтичного середовища, використання бригадного принципу обслуговування хворих і диференційованого відбору реабілітаційних процедур. Розроблено алгоритм реабілітаційного втручання на ранніх стадіях шизофренії, критерії оцінювання ефективності моделі реабілітації з урахуванням функціональної недостатності, реабілітаційного потенціалу та пристосувальної поведінки пацієнтів.

Наведено результати попереднього обстеження 21-ї жінки з депресією в структурі невротичних розладів з використанням методики FACES-3, що дозволяє оцінити актуальний гомеостаз родини з точки зору родинної згуртованості та родинної адаптації, а також ступінь задоволеності/незадоволеності існуючою родинною системою. Діагностичні параметри дозволяють визначити програми щодо психотерапевтичного втручання до родин хворих, а також чітко вказують на терапевтичні мішені у разі корекції родинної дисфункції.