Ключ. слова: спермальна плазма, кальцій, калій, натрій, жирні кислоти
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.11

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що на початку літнього періоду у черевці, грудній частині та голові медоносних бджіл, які утримуються в екологічно забруднених зонах, збільшений вміст заліза та свинцю. Нагромадження цинку, міді, хрому та кадмію у них залежить від частини тіла та екологічно забрудненої зони.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-684

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вміст жирних кислот (ЖК) у крові і спермопродукції бугаїв-плідників за згодовування хелатної форми селену у поєднанні з вітаміном Е та хлоридом хрому. Встановлено, що згодовування бугаям-плідникам цих сполук мікроелементів супроводжувалося тенденцією до зростання вмісту поліненасичених ЖК, зокрема лінолевої та її похідної - арахідонової кислот.

Встановлено, що введення лізин-протеїнової домішки до раціону молодняку кролів супроводжувалося вірогідним збільшенням відносного вмісту пальмітинової кислоти у крові, лауринової та арахідонової - у м'язах, лінолевої - у крові, м'язах та шкірі кролів, а також збільшенням показників продуктивності до 130-добового віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3 + П728-45

Рубрики:

Загальна біологія

Рибництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П545.12

Рубрики:

Окремі речовини та біогенні стимулятори (біологічно активні речовини) у кормах і годівлі тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено нові методи визначення вмісту окремих форм високомолекулярних жирних кислот у біологічному матеріалі. Досліджено вміст окремих форм цис-лінолевої кислоти, яка надходить до організму тварин і птиці з кормом і виділяється з нього з молоком, яйцями та каловими масами, залежно від виду кормів і технології їх заготівлі та впливу наявних у раціоні різних жирів і жирних кислот та деяких гормонів. Встановлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні та її кількістю в окремих фракціях ліпідів плазми крові та молока, в раціоні телиць і бичків та її вмістом у ліпідах плазми крові, печінці, стінці рубця, скелетних м'язах, у раціоні гусей та її кількістю в ліпідах їх тканин. Виявлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні корів, їх молочною продуктивністю та відтворювальною здатністю.

Надано дані про вміст жирних кислот у тканинах організму медоносних бджіл у кінці літнього періоду. Встановлено достовірне збільшення вмісту насичених, на тлі зменшення поліненасичених, жирних кислот у тканинах цілого організму медоносних бджіл у кінці літнього періоду, відібраних із зон підвищеного екологічного ризику Львівщини, у порівнянні з умовно екологічно чистою зоною. Загальний вміст жирних кислот та співвідношення окремих поліненасичених і насичених жирних кислот у тканинах організму медоносних бджіл значно коливаються, залежно від агроекологічних умов довкілля, і визначаються інтенсивністю техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя.

Надано дані про вміст окремих важких металів і жирних кислот (ЖК) у стільниках медоносних бджіл залежно від екологічних умов довкілля. Встановлено вірогідно нижчу концентрацію заліза, цинку, міді, нікелю та свинцю у стільниках, одержаних із дослідних вуликів, розміщених на відстані 15 і 30 км від зони інтенсивного техногенного навантаження, у порівнянні з стільниками контрольної пасіки. Загальний вміст ЖК і співвідношення окремих поліненасичених і насичених ЖК у зразках "язиків" з цієї зони значно коливалися залежно від агроекологічних умов довкілля та визначалися інтенсивністю техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.654

Рубрики:

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що в яєчному жовтку гусок дослідної групи, які додатково до основного раціону споживали сульфат натрію, спостерігається зростання вмісту насичених, моно- і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів та їх неетерифікованих форм. У цьому випадку в яєчному жовтку гусок дослідної групи вірогідно зростає вміст міристинової, пальмітинової, стеаринової, арахінової, олеїнової, лінолевої, ейкозапентаєнової та докозадієнової жирних кислот загальних ліпідів, а також неетерифікованих форм стеаринової, олеїнової та лінолевої кислот. Процеси етерифікації насичених, моно- і поліненасичених жирних кислот в яєчному жовтку гусок дослідної групи протікають на вищому рівні у порівнянні до гусок контрольної групи.

Вивчено вплив мінеральної домішки у складі метіонату селену, метіонату йоду, сульфату кобальту та хлориду хрому на жирнокислотний склад крові корів у початковий період лактації. Виявлено, що включення до складу раціону корів протягом місяця мінеральної домішки у кількості по 0,2 мг Se, J, Co, Cr /кг с.р. раціону сприяє підвищенню у плазмі крові рівня пальмітоолеїнової та арахідонової кислот, а протягом двох місяців - лише ліноленової кислоти. Аналогічна мінеральна домішка з підвищеним у 10 разів умістом метіонату йоду сприяє зростанню у крові тварин рівня пальмітоолеїнової, ліноленової та арахідонової кислот. Крім цього, на першому місяці її згодовування підвищується концентрація ще й стеаринової та олеїнової кислот, а на другому - лінолевої. Включення до складу раціону високопродуктивних корів мінеральної домішки, з більшим вмістом метіонату йоду, сприяє підвищенню молочної продуктивності корів і жирності молока.

Установлено, що вміст цинку в печінці коропів дослідних груп, яким у складі комбікорму згодовували додаткові кількості цього мінерального елемента, був вищим. У печінці коропів дослідних груп, яким у складі комбікорму згодовували додаткові кількості цинку, за рахунок насичених та, особливо, поліненасичених жирних кислот (ПННЖК) є тенденція до зростання загального вмісту жирних кислот. У цьому разі рівень мононенасичених жирних кислот має тенденцію до зниження. У печінці коропів дослідних груп є тенденція до зростання відношення ПННЖК родини n-3 до ПННЖК родини n-6. Однак у печінці коропів дослідних груп є вищою інтенсивність перетворень ліноленової та, особливо, лінолевої в їх більш довголанцюгові та більш ненасичені похідні.

Установлено, що жива маса коропів дослідних груп, які у складі комбікорму одержували підвищені кількості цинку, була вищою. У них також були вищими абсолютний і середньодобовий прирости живої маси. У коропів дослідних груп, які у складі комбікорму одержували підвищені кількості цинку, був вищим коефіцієнт вгодованості. На 1 г приросту маси тіла коропів дослідних груп, які у складі комбікорму одержували підвищені кількості цинку, витрачено менше корму у порівнянні з контролем.

Установлено, що у свіжопобудованих бджолиних стільниках (язиках), які одержано з вуликів, розміщених на екологічно забруднених територіях, міститься більша кількість заліза, цинку, міді, нікелю, свинцю та кадмію. Разом із тим, у них за рахунок насичених жирних кислот (НЖК) із парним і непарним числом вуглецевих атомів у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот (МННЖК) родин n-7 і n-9 та поліненасичених жирних кислот (ПННЖК) родин n-3 і n-6 зменшується загальний вміст неетерифікованих форм жирних кислот, але зростає - аніонних. Установлено, що у стільниках зони екологічного ризику знижується рівень НЖК із непарним числом вуглецевих атомів у ланцюгу, МННЖК родин n-7 і n-9 та ПННЖК родин n-3 і n-6 загальних ліпідів. Найінтенсивніше змінюється вміст важких металів, неетерифікованих і аніонних форм жирних кислот, а також жирних кислот загальних ліпідів у бджолиних стільниках (язиках), одержаних із вуликів, які розміщені на території з інтенсивним рухом транспорту та роботою промислових підприємств.

Досліджено концентрацію тестостерону в плазмі крові статевозрілих щурів з різним вмістом і жирнокислотним складом етерифікованого холестеролу в їх організмі. Встановлено, що на концентрацію тестостерону в плазмі крові щурів має вплив вміст і, особливо, жирнокислотний склад етерифікованого холестеролу. За високого рівня поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному складі етерифікованого холестеролу в організмі щурів концентрація тестостерону в плазмі крові збільшується.

Встановлено, що у печінці та скелетних м'язах коропів, які в складі комбікорму одержували ріпакову олію, є тенденція до зростання вмісту загальних ліпідів. В цьому разі в їх печінці вірогідно підвищується рівень етерифікованого холестеролу, а в скелетних м'язах - фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу. У печінці коропів, які в складі комбікорму одержували ріпакову олію та підвищену кількість цинку, за рахунок фосфоліпідів, неетерифікованого холестеролу, неетерифікованих форм жирних кислот і триацилгліцеролів є тенденція до підвищення рівня загальних ліпідів. В цьому разі в їх скелетних м'язах нормалізується вміст загальних ліпідів. Він нормалізується за рахунок вірогідного зростанню вмісту фосфоліпідів, моно- і диацилгліцеролів та етерифікованого холестеролу, але зменшення - триацилгліцеролів. Жива маса коропів, які в складі комбікорму одержували ріпакову олію та ріпакову олію з підвищеною кількістю цинку, у кінці досліду вірогідно є вищою. Також вірогідно вищими у них є абсолютний та середньодобовий прирости живої маси.

Досліджено жирнокислотний склад фосфоліпідів (ЖКСФЛ), які є основними структурними елементами цитоплазматичних і клітинних мембран. Встановлено, що в ЖКСФЛ плазми крові, печінки, скелетних м'язів щурів з експериментальною гіперхолестеринемією зростає відносний вміст насичених жирних кислот (ЖК) із парним і непарним числом вуглецевих атомів у ланцюгу та ЖК родини n-9. Разом із тим зменшується вміст жирних кислот родин n-3 і n-6. У ЖКСФЛ плазми крові, печінки та скелетних м'язів щурів з експериментальною гіперхолестеринемією, коригованою згодовуваним риб'ячим жиром, за рахунок наведених вище ЖК, спостерігаються обернені закономірності: зменшується відносний вміст насичених ЖК із парним і непарним числом вуглецевих атомів у ланцюгу та ЖК родини n-9 і зростає вміст ЖК родин n-3 і n-6. Згодовування риб'ячого жиру коригує ЖКСФЛ плазми крові, печінки та скелетних м'язів щурів з експериментальною гіперхолестеринемією.

Наведено дані про вміст окремих жирних кислот у ліпідах печінки, артеріальної і венозної крові та їх артеріовенозну різницю в молочній залозі лактуючих корів у разі експериментального навантаження кадмієм протягом 5-ти діб.