Індекс рубрикатора НБУВ: З264.6

Рубрики:

Конденсатори

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено комплексні аналітично-експериментальні підходи для вирішення важливої науково-технічної проблеми - покращання якості та підвищення ресурсу грейферних сільськогосподарських навантажувачів. Теоретичні дослідження процеси перенесення вантажів, силової взаємодії робочих органів зі зв’язними матеріалами, динамічної навантаженості маніпулятора та рамної конструкції, а також коливних процесів у несучих системах і гідроприводі виконано на основі різного класу моделей. Сформульовано критерії оптимального співвідношення довжин ланок маніпулятора й умови синтезу чотириланкового механізму підйому для визначення його раціональних параметрів. Розроблено методику раціонального конструювання рами навантажувача з урахуванням кососиметричного навантаження від маніпулятора. В експериментальних дослідженнях застосовано сучасні технології збирання та опрацювання інформації з фіксацією результатів у числові формати. Одержано аналітичні вирази коефіцієнтів інтенсивності напружень (КІН) для визначення граничного стану хвостовика колони з урахуванням змінних факторів силового навантаження. Розрахунок на довговічність та живучість проведено із використанням даних статистичних моделей експлуатаційного навантаження. За результатами роботи одержано інженерну методику раціонального конструювання несучих систем грейферних навантажувачів з гарантованим ресурсом роботи.

гідравлічноїУ процесі конструювання рами грейферного навантажувача раціонально поєднано метод скінченних елементів, метод мінімуму потенціальної енергії деформації та спосіб обертання симплексу. Встановлено критерій рівноміцності елементів рами як рівність максимальних напружень у основному лонжероні та підсилювальній балці. Процедура пошуку внутрішніх силових факторів надала можливість встановити напрямок покращання конструкції рами у вигляді використання додаткової пластини, що жорстко з'єднує ці елементи.

У разі конструювання рами грейферного навантажувача раціонально поєднано метод кінцевих елементів та метод потенціальної енергії деформації. Встановлено критерій рівноміцності елементів рами як рівність максимальних напружень у основному лонжероні та підсилюючій балці. Процедура пошуку внутрішніх силових факторів надало змогу встановити напрямок покращання конструкції рами у вигляді використання додаткової пластини, що жорстко з'єднує дані елементи.

Геодезичні методи контролю напружено-деформованого стану газопроводів на ділянках надземних переходів передбачають отримання дискретних даних деформації його осі у вигляді набору трьох координат (x, y, z). Для їх опрацювання запропоновано математичну модель експериментально-теоретичного методу геодезичного контролю НДС газопроводів. Процес моделювання здійснено на основі геодезичних дискретних даних, на підставі яких за допомогою інтерполяційного поліному Лагранжа отримано рівняння лінії згину осі газопроводу, що дозволило у подальшому перейти до епюр згинального моменту вздовж всього прольоту. Проведено оцінку точності запропонованого методу, яка показала, що отримані епюри згинального моменту відображають НДС газопроводів з похибкою до 1,5 % на центральній частині його прольоту, а з наближенням до вантових опор похибка зростає до 6 %. Показано, що отриманий вираз максимального згинального моменту дозволяє сформувати необхідну кількість додаткових рівнянь для розкриття статично невизначеної системи "газопровід-опори" з урахуванням можливості кріплень на вантах. Представлена математична модель спрямована на декомпозицію багатопрольотних конструкцій газопроводів, що дозволяє моделювати НДС на кожному з прольотів окремо у рамках цілісної конструкції. Запропонована математична модель опрацювання дискретних даних складає основу експериментально-теоретичного методу геодезичного контролю НДС газопроводів на ділянках надземного переходу з урахуванням їх конструктивних та технологічних факторів.

Узагальнено результати геодезичних обстежень ряду ділянок надземних переходів трубопроводів різного призначення при дослідженні напружено-деформованого стану (НДС). Показано, що для трубопроводів є характерним процес несемирічного навантаження, який проявляється у зміщенні максимальної стріли прогину відносно середини прольоту. Запропоновано методичні підходи що до оцінки НДС трубопроводів у випадках його несиметричного навантаження на ділянках надземних переходів. Розглянуто можливість використання величини мінімального радіуса кривизни трубопроводу як критерію оцінки НДС. У першому наближенні зігнуту вісь трубопроводу апроксимовано дугою кола, і на основі геометричної подібності отримано розрахункову формулу радіуса кривизни. Формулу поширено на всі випадки несиметричного навантаження шляхом введення безрозмірної функції PSI(k) в залежності від коефіцієнта несиметричності k. Дану функцію PSI(k) було отримано з використанням теорії зігнутої осі балки, яка навантажена зосередженою силою P. Проаналізовано, що при симетричному навантажені існуючі підходи до апроксимації осі трубопроводу дугою кола дають занижені результати в оцінці НДС на 34 %, а при несиметричному навантажені ця розбіжність збільшується до 46 %. Підтверджено узгодженість теоретичних результатів мінімального радіуса кривизни з експериментальними даними. Запропонована методика орієнтована на практичне застосування опрацювання даних геодезичних вимірів, оскільки включає параметри, які доступні для контролю НДС геодезичними приладами.

Показано, що адаптація енергетичних методів до автоматизованого розрахунку рамних конструкцій мобільних машин полягає в розробці єдиного алгоритму придатного до різних конструктивних схем. Відправним пунктом розрахунку залишається отримання виразу потенціальної енергії деформації (ПЕД) у вигляді функції з невідомими внутрішніми силовими факторами. Пошук локального мінімуму функції ПЕД здійснено на основі її дискретної grid-поверхні. Досягнуто тактичну гнучкість методу покоординатного спуску при спробах продовжити наближення до локального мінімуму у випадках виникнення ситуації "тупику" шляхом зміни дискретного ходу. Запропоновано поширити реалізований алгоритм від тривимірної поверхні, який розглядає 2 силових фактори, до n-мірного простору з багатьма невідомими.

Розглянуто загальні особливості визначення напружено-деформованого стану висячих газопроводів, якщо зазначена процедура здійснюється на основі даних геодезичних вимірів зміщень з урахуванням їх наявних відносних похибок. В якості конкретного конструктивного виконання обрано надземний перехід газопроводу Угерське-Івано-Франківськ через р. Свіча. Відмічено роль силових факторів, які прикладені до газопроводу зі сторони утримуючих канатів. Сформульовано проблему у визначені невідомих силових факторів, що прикладені до газопроводу, за наявними даними деформацій, які отримані геодезичними вимірами і містять похибки в межах регламентованих. З цією метою розроблено спрощену модель надземного переходу, в якій кількість утримуючих канатів зведена до трьох. У точках кріплення канатів до труби прикладені зосереджені сили, дія яких еквівалентна силам утримуючих канатів і силам тяжіння від ваги трубопроводу і транспортованого продукту. Запропоновано до спрощеної дискретної моделі трубопроводу застосувати канонічні рівняння методу сил. Тестові результати оцінки напружено-деформованого стану показали появи випадків, що призводять до порушення фізичних принципів деформованого стану. А власне, відхилення лінії головної осі від сплайну деформації, що призводить до порушення принципу мінімуму потенціальної енергії деформації. Причинами, що призводять до даних наслідків, є наявність похибок в геодезичних даних величин деформацій. Розроблено ітераційний алгоритм із введенням процедур згладжування при пошуку діючих силових факторів. Їх вибір здійснюється в межах заданого факторного простору за сформованими критеріями. Отримані результати показали, що при відносній похибці геодезичних вимірів у 5 % розрахункові силові фактори відрізняються від реальних не більше ніж на 18 %. В той самий час основний показник напружено-деформовано стану - величина максимального згинаючого моменту залишається більш стабільною з похибкою до 6 %.