Досліджено типологічні особливості гемодинамічних реакцій здорових людей на дозовані фізичні навантаження. Встановлено, що найбільш оптимальні гемодинамічні реакції на одноразові дозовані фізичні навантаження характерні для представників судинного та середнього типів саморегуляції кровообігу. Показано існування оптимальних варіантів типів саморегуляції для певних видів навантажень. Отримано кількісні критерії гемодинамічних показників, які можна використовувати як типологічні нормативи. Аргументовано доцільність використання типів саморегуляції кровообігу для вибору спортивної спеціалізації.

Мета роботи - виявити закономірності змін пружно-еластичних властивостей судин залежно від індексу маси тіла, відсоткового співвідношення загального, вісцерального жиру та м'язів в організмі людини. Висвітлено результати власних досліджень визначення морфометричних показників і параметрів жорсткості артерій в 11 хворих з ожирінням I ступеня та 17 пацієнтів без ожиріння. Проаналізовано морфометричні дані та виявлено серед них показники, які впливають на морфофункціональний стан судинної стінки. Встановлено, що збільшення індексу маси тіла, відсотка вісцерального жиру та зменшення відсотка вмісту м'язів в організмі характеризується тенденцією до підвищення жорсткості артерій, що проявляється у вигляді підвищення систолічного артеріального тиску і пульсового тиску на аорті та зменшення часу повернення пульсової хвилі. Виявлено непрямий кореляційний зв'язок між збільшенням відсотка вмісту м'язів в організмі та зменшенням індексу аугментації на аорті та на плечовій артерії. Висновки: отримані результати надають змогу припустити наявність патофізіологічних зв'язків між функціональними і структурними змінами в судинній стінці, які супроводжуються підвищенням її жорсткості, і в подальшому виникнення артеріальної гіпертензії, що залишається однією з найбільш значущих і резонансних проблем сучасної клінічної та превентивної медицини.

Мета дослідження - з'ясувати чи здатні портативні компіютерні прилади біологічного зворотного зв'язку в рекомендованих режимах використання суттєво вплинути на варіабельність серцевого ритму (ВСР) і наскільки тривалий цей ефект. У дослідженні брали участь 30 осіб чоловічої статі віком від 18 до 20 років, які випадковим чином були розподілені на три рівні групи по 10 осіб у кожній. Особи першої групи займалися дихальними вправами з використанням портативного пристрою біологічного зворотного зв'язку StressEraser, другої - пристрою EmWave2, а третьої - апаратно-програмного комплексу MyCalmBeat. Кожний сеанс тривав від 10 до 15 хв. Всього проведено 10 сеансів щоденно в ранкові години. ВСР реєстрували за допомогою дистанційного монітора серцевого ритму Polar RS800CX та програмного забезпечення Polar ProTrainer5. Для розрахунків показників використовували 5-хвилинні стаціонарні ділянки кривої грудного відведення електрокардіограми. Встановлено, що глибоке дихання в режимі біологічного зворотного зв'язку протягом 15 хв суттєво впливає на показники ВСР. Зокрема, зростала загальна ВСР як за результатами статистичного, так і спектрального аналізу ритмокардіограми. У всіх трьох групах найбільших зсувів зазнав низькочастотний діапазон спектральної кривої Low Frequency (LF), який згідно з загальноприйнятою трактовкою відображає активність симпатичної ланки автономної нервової системи (АНС) та судинно-рухового центру. При аналізі відсоткової спектральної структури серцевого ритму до та після сеансу діафрагмального дихання встановлено, що у всіх трьох групах вірогідно зменшувалася питома вага хвиль наднизької частоти Very Low Frequency (VLF) % на 11,8 +- 2,2; 6,6 +- 2,8 та 6,8 +- 2,4 % відповідно. Це означає, що відбувся перерозподіл активності між різними регуляторними компонентами серцевого ритму на користь периферичної ланки АНС. Такі зміни ВСР зберігалися як мінімум протягом одного місяця після завершення експерименту. Найбільший вплив на показники ВСР спостерігався в групі осіб, яка використовувала прилад StressЕraser.

Досліджено актуальність планування в сучасних умовах розвитку вітчизняних підприємств. Проаналізовано сутність категорії "планування" з точки зору різних авторів, запропоновано власне визначення цієї категорії. Узагальнено особливості планування діяльності вітчизняних підприємств у історичному аспекті. Виділено сучасні концепції планування на основі підходів і методів урахування складності середовища функціонування підприємства. На основі врахування рівнів процесу планування - стратегічного, тактичного, оперативного - узагальнено наскрізну модель планування діяльності вітчизняних підприємств із виділенням завдань і результатів планування на кожному етапі. Обгрунтовано основні та специфічні вимоги до формування планів підприємств. Визначено переваги та недоліки планування діяльності підприємства.

Уточнено поняття ринкових трансформацій у розвитку енергетичних підприємств на прикладі сфери електропостачання. Виділено основі напрями ринкових трансформацій в енергетиці. Проаналізовано сучасний стан інвестиційного забезпечення реалізації трансформаційних змін у сфері електропостачання. Обгрунтовано актуальність проектної діяльності для забезпечення реалізації заходів щодо технічного оновлення та модернізації обладнання галузевої інфраструктури як необхідної умови реалізації стратегічних програм розвитку вітчизняного паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), досягнення відповідності міжнародним вимогам та зобов'язанням. Узагальнено зміст та переваги проектної діяльності для реалізації змін у вітчизняні енергетиці. Підкреслено переваги та перешкоди імплементації проектної діяльності для енергетичних підприємств. Виділено основні види проектів у діяльності підприємств на основі їх класифікації, що враховує специфіку такої діяльності, а саме сферу реалізації, цілі проекту, терміни виконання, вартість. Запропоновано шляхи розширення застосування проектної діяльності, зокрема для підприємств електропостачання шляхом розгляду різних видів проектної діяльності та виділення проектів розвитку, які відповідають програмним документам і планам розвитку ПЕК. Даний підхід, на відміну від усталених процедур інвестування, розглядає можливості залучення зацікавлених у реалізації проектів сторін і має на меті не тільки комерційний, але і благодійний, соціальний, екологічний та інші результати планування розвитку. На основі дослідження результатів впровадження проектної діяльності у практику підприємства електропостачання визначено недоліки та перешкоди, які необхідно усунути для покращення результативності інвестування у розвиток енергетичних підприємств за рахунок проектної діяльності. Запропоновано напрями активізації проектної діяльності у діяльності енергетичних компаній.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.142 + Р410.2

Рубрики:

Біологія людини

Хвороби кровоносних судин

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити взаємозв'язок між психофізіологічними показниками та ступенем напруження регуляторних систем з урахуванням показника активності регуляторних систем. Обстежено 86 студентів другого та третього курсу віком від 18 до 20 років. Використано анкетні, інструментальні та статистичні методи дослідження. Результати та Висновки: у ході дослідження виявлено взаємозв'язок між психофізіологічним станом студентів та їх адаптаційними можливостями. В якості інтегрального показника ступеня функціонального напруження автономної нервової системи доцільно використовувати показник активності регуляторних систем, запропонований Р. М. Баєвським. Зростання значень показника активності регуляторних систем пов'язане з рядом змін у структурі варіабельності серцевого ритму, а саме, посиленням активності симпатичних впливів, зниження впливу дихальної періодики, зростанням активності центральних регуляторних впливів. Встановлено, що студенти з незадовільним рівнем адаптації та виснаженням регуляторних механізмів характеризуються достовірно вищим рівнем особистісної тривожності, низькою стресостійкістю, зростанням рівня психосоматичних проявів.

Розроблено теоретико-методичні положення та обгрунтувано практичні рекомендації щодо планування розвитку енергетичних підприємств в умовах ринкових трансформацій. Уточнено поняття ринкових трансформацій у паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) на основі визначення ринкових змін у діяльності підприємств ПЕК. Сформовано концептуальні положення побудови моделі планування розвитку енергетичних підприємств. Визначено поняття стимулюючих інструментів планування розвитку й інвестиційної поведінки підприємств ПЕК, що розширюють можливості планування та реалізації необхідних змін із врахуванням зацікавленості стейкхолдерів у результатах такого планування. Запропоновано напрями розширення застосування проектної діяльності з урахуванням можливостей залучення зацікавлених у реалізації проектів сторін, що мають на меті не тільки комерційні, але і благодійні, соціальні, екологічні та інші цілі розвитку. Проаналізовано та визначено тенденції до розвитку енергетичних підприємств та особливості планування даного процесу із виділенням етапу цілепокладання та реалізації цілей на основі імплементації стимулюючих інструментів планування розвитку. Запропоновано механізм удосконалення планування розвитку підприємств, який базується на комплексному застосуванні інструментів такого планування, дозволяє залучати до процесів планування розвитку усіх зацікавлених сторін та забезпечує стійкість їх розвитку на основі створення доданої вартості. Запропоновано методичний підхід до визначення рівня зрілості проектної діяльності підприємств ПЕК. Виділено чинники, які дозволяють покращити застосування проектного підходу в плануванні розвитку підприємствами ПЕК. Запропоновано методичний підхід до оцінювання стійкості розвитку підприємств, проаналізовано чутливість результатів планування розвитку енергетичних підприємств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.702

Рубрики:

Порушення функцій судинної системи

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ