Рассмотрена духовность как один из резервов жизнеспособности человека.

Проанализирован феномен парадигмы, раскрыты ее структура и функции. Введен новый объект исследования - парадигмальная наука. Парадигмальность рассмотрена как качественная характеристика бытия науки с момента ее институциализации. Уделено внимание анализу понятийного и категориального аппарата аксиологии, предложен аксиологический метод исследования, который может быть применен для изучения науки, а также любой человекомерной системы.

На основе обобщения обширного материала, накопленного в разных областях науки - современном естествознании, истории, археологии, антропологии, этнографии, психологии, нейрофизиологии рассмотрены методологические возможности синергетического подхода к изучению вопросов эволюции природы, человека, сознания. Предложена синергетическая модель антропогенеза в контексте планетарного процесса, описаны синергетические механизмы антропогенеза. Рассмотрен современный человек как сложная открытая система, обладающая самосознанием, а значит способная выбирать варианты и направления собственного развития - эволюцию, адаптацию или самоуничтожение.

Обгрунтовано правомірність аксіологічного аналізу науки. Розглянуто зв'язок аксіології з гносеологічним, епістемологічним, методологічним, антропологічним, соціокультурним, метафізичним та онтологічним аспектами буття науки.

Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

Конкретизовано зміст поняття "парадигма" та його зв'язок з науковим пізнанням. Обгрунтовано взаємозв'язок онтології й аксіології. Проаналізовано специфіку гуманітарних парадигм.

Конкретизировано содержание понятия "парадигма" и его связь с научным познанием. Обоснована взаимосвязь онтологии и аксиологии. Проанализирована специфика гуманитарных парадигм.

The article specifies the content of "paradigm" notion and its connection with scientific cognition. It substantiates the interconnection of ontology and axiology. The specific character of Humanitarian paradigms is analyzed.

Розглянуто процеси трансформації цінностей у постіндустріальному суспільстві. Досліджено вплив економічної, політичної та загальнокультурної стратегій розвитку постіндустріального суспільства на духовність і мораль. Проаналізовано наслідки редукції духовних цінностей для людини та суспільства. Виявлено, що якщо вивчати розвиток наукових, технічних, технологічних параметрів сучасного суспільства, не вдаючись до смислових і ціннісних критеріїв їх аналізу, то до нього застосовується поняття прогресу, але якщо проаналізувати цей розвиток з аксіологічних позицій, то можна стверджувати, що ми живемо в епоху "вертикального вторгнення варварства".

Рассмотрены процессы трансформации ценностей в постиндустриальном обществе. Изучено влияние экономической, политической и общекультурной стратегий развития постиндустриального общества на духовность и мораль. Проанализированы последствия редукции духовных ценностей для человека и общества. Выявлено, что если изучать развитие научных, технических, технологических параметров современного общества, не прибегая к смысловым и ценностным критериям их анализа, то к нему используется понятие прогресса, но если проанализировать это развитие с аксиологических позиций, то можно утверждать, что мы живем в эпоху "вертикального вторжения варварства".

The article considers the transformational processes of the values in the postindustrial society. The influence of the economical, political, general cultural strategies of the postindustrial society development on the spirituality and morality is studied. The consequences of the spiritual values reduction for a human and the society are analyzed. It was discovered that if a man studies the development of the scientific, technic, technologic parameters of the modern society without recourse to the notional and axiological criteria of their analysis, we can use the notion "progress" referring to it, but if we analyze this development from the axiological view, we can assume that we live in the epoch of the "vertical barbarism invasion".