Проведено етико-філософський аналіз функціонування існуючої у суспільстві просоціальної практики - благодійності. Визначено її історичні типи й особливості сучасного, уточнено понятійно-категоріальний апарат, наведено теоретичні моделі. Досліджено форми реалізації за допомогою благодійної діяльності морально-етичних цінностей і принципів (справедливості, милосердя, діяльнісної любові, відповідальності), розглянуто напрямки та перспективи їх розвитку. Проаналізовано індивідуальну, колективну особисту та професіоналізовану форми благодійності. Досліджено її зв'язок з державною соціальною політикою та корпоративну філантропію. Розглянуто три основні суспільні функції благодійної діяльності: послаблення існуючого соціального зла, покращання соціального становища у суспільстві, нагромадження "соціального капіталу".