Вивчено зв'язки між проявами мотивації успіху та мотивації запобігання невдачам із креативністю як особистісною особливістю школяра. Креативність розглянуто за допомогою категоріального апарату та феноменології здібностей. Як інструменти використано методики Торренса, Медніка, Елерс. Одержані результати створюють підстави для розгляду мотивації як диференціального чинника креативності у навчальній діяльності.

Проведено теоретико-методологічний аналіз і надано результати експериментального дослідження психологічних складових креативності особистості. Розкрито зміст емоційно-мотиваційних складових креативності особистості, виявлено закономірності впливу на особливості прояву емоційно-мотиваційних складових креативності особистості тендерних параметрів, профілю навчання, професійної підготовки, діяльності та віку. Встановлено, що емоційно-мотиваційними складовими особистості незалежно від тендерних параметрів, параметрів профілю шкільного навчання, профілю професійної підготовки та професійної діяльності виступають показники загальної емоційності, інтелектуальної емоційності, комунікативної емоційності, творчої активності та внутрішньої мотивації навчальної чи професійної діяльності. Зауважено, що перевага у структурі креативності виявлена на боці емоційних її складових.

Досліджено креативність суб'єкта навчально-професійної діяльності. Подано теоретичний огляд проблеми креативності суб'єкта та її психічної регуляції. Розкрито її психологічну структуру та зміст, здійснено спробу розгляду креативності суб'єкта навчально-професійної діяльності з позицій метакогнітивного підходу. Розроблено комплекс психологічної діагностики регулятивної складової суб'єкта навчально-професійної діяльності, в тому числі запропоновано авторську психодіагностичну методику "Метакреативність". Систематизовано, описано та продемонстровано роль чинників психічної регуляції у становленні креативності людини у процесі діяльності.