Проведено дослідження щодо вибору фотоініціатора та фотосенсибілізатора, які завдяки своїй фотоактивності в складі фарби УФ твердіння на основі епоксиакрилатної сполуки, забезпечили б прискорену фотополімеризацію.

На підставі комплексного вивчення внутрішньовидової мінливості сосни звичайної в еколого-географічних культурах серед десяти досліджених кліматипів виявлено найперспективніші для використання у лісовому насінництві. Для умов України вперше визначено специфіку нагромадження маси наземних органів сосни звичайної різного географічного походження, вивчено особливості поширення фізіологічно активного коріння в грунті. Проведено детальні дослідження генеративних показників сосни звичайної, виявлено особливості гаметофітного й ембріонального виживання насінних зачатків у шишках даного виду залежно від географічного походження. Досліджено біохімічний склад пилку сосни звичайної, його життєздатність і фертильність в еколого-географічних культурах у Київському Поліссі.

Запропоновано модифікований алгоритм Гоморі - Ху для оптимізації мереж, орієнтованих на технологію SDH.

Розглянуто основні дидактичні принципи дистанційної та традиційної форм навчання. За цими принципами виведено основні функціональні модулі сучасних систем управління дистанційним навчанням (ДН). Відповідно до сформульованих модулів здійснено огляд та порівняння щодо наявності та реалізації модулів у системах ДН Moodle, Claronline, ATutor, SharePointLMS, Live@EDU, eFront.

На підставі аналізу літературних даних та власних досліджень висвітлено сучасний ареал Pinus sylvestris L. та історію створення географічних культур P. sylvestris в Україні як банку збереження генетичного потенціалу цього виду.

Узагальнено теоретичні підходи й уточнено змістовні характеристики щодо сутності основних понять за тематикою дослідження. Визначено структуру й удосконалено основні елементи механізмів державного регулювання ресоціалізації засуджених неповнолітніх, а також класифікацію суб'єктів, об'єктів і принципів. Систематизовано зарубіжний досвід державного регулювання в цій сфері для подальшого впровадження в Україні. Визначено пріоритетні напрями удосконалення механізмів державного регулювання ресоціалізації засуджених неповнолітніх. Удосконалено механізм міжвідомчої взаємодії суб'єктів щодо реалізації індивідуальних програм ресоціалізації різних категорій засуджених неповнолітніх, а також змістовне наповнення таких програм. Охарактеризовано концептуальні підходи до впровадження механізму залучення додаткових ресурсів, що грунтуються на новітньому використанні засобів регуляторного впливу держави на ресоціалізацію засуджених неповнолітніх.