Проаналізовано методологічні підходи до оцінки рівня екологічної безпеки звалищ твердих муніципальних відходів (ТМВ) на компоненти довкілля та виконано оцінку рівня небезпеки звалища ТМВ м. Одеси за допомогою методу релевантних таблиць. Інтегральна оцінка рівня екологічної безпеки передбачає комплексне використання індексних та експертних методів для врахування фактичного та потенційного впливу та ідентифікації його джерел на основі аналізу технологічних процесів, екологічних аспектів та стадій повного життєвого циклу звалищ ТМВ. За допомогою методу релевантних таблиць оцінено рівень екологічної небезпеки одеського звалища ТМВ на довкілля та доведено, що експертні методики дозволяють детально вивчити техногенний вплив на екосистеми на основі розрахунку екоіндікаторів, орієнтованих на оцінку життєвого циклу звалища ТМВ. Як технологічний захід щодо зменшення обсягів харчових та рослинних відходів в складі ТМВ запропоновано аеробне компостування, яке дозволить суттєво підвищити рівень екологічної безпеки у сфері поводження з ТМВ.

Увагу приділено підвищенню рівня екологічної безпеки звалищ твердих побутових відходів (ТПВ) шляхом запровадження удосконаленої технології компостування харчової складової ТПВ. Зазначено, що оскільки до 40 % ТПВ відноситься до органічних відходів, що легко розкладаються, вилучення цієї частини відходів зі звалищ за рахунок компостування та перетворення відходу на вторинний матеріальний ресурс дозволить суттєво зменшити екологічне навантаження фактично розміщених і потенційно запланованих звалищ на довкілля. Проведено ідентифікацію й оцінку екологічних аспектів функціонування звалищ ТПВ, визначено механізм формування екологічної небезпеки під їх впливом. Здійснено аналіз та оцінку рівня екологічної небезпеки з використанням системи комплексних показників, що характеризують ймовірність виникнення та ступінь екологічної небезпеки. Розроблено алгоритм управління екологічною безпекою звалищ ТПВ, де об'єктом управління є морфологічний склад відходів, які здатні до метаногенезу та є основним джерелом утворення парникових газів і виникнення аварійної ситуації. Оцінено емісію парникових газів, визначено обсяги метаноутворення на території звалища, визначено ступінь їх зниження через упровадження комплексної системи компостування харчової частини ТПВ із внесенням мікробіологічних або мінеральних добавок. Для удосконалення технології компостування харчової складової ТПВ обґрунтовано внесення до компостної суміші мінеральних або мікробіологічних добавок, що приведе до активації мікробної активності на початкових стадіях процесу. В ході експерименту досліджено абіотичні, біотичні та показники зрілості одержаного компосту. Доведено, що процес дозрівання компосту при внесенні мінеральної добавки прискорюється в 2,2 разу за термофільних умов і в 1,4 разу - за мезофільних, а процес дозрівання компосту при внесенні мікробіологічної добавки прискорюється в 3,3 та в 2,1 разу відповідно. Реалізація удосконаленої технології компостування харчової складової ТПВ дозволить суттєво зменшити обсяги відходів, що складуються, викиди парникових газів, в тому числі метану, й одержати органо-мінеральне добриво високої якості як кінцевий продукт переробки.