Розглянуто динаміку світового, європейського та українського ринків ІРО, окреслено тенденції їх функціонування після світової фінансово-економічної кризи, які мають бути враховані під час вибору біржового майданчика для первинного публічного розміщення акцій. Досліджено динаміку світового ринку ІРО за регіонами, виділено найбільші угоди ІРО у світі та визначено галузеву структуру залучення коштів за допомогою ІРО, що надало змогу виокремити ключові позиції його сучасного розвитку.

Вивчено генезис наукових поглядів на проблеми інноваційного розвитку рослинництва. Розглянуто особливості організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку рослинництва за умов поглиблення ринкових відносин. Проаналізовано сучасний економічний стан і динаміку розвитку рослинництва, а також виконано факторний аналіз чинників інноваційного розвитку рослинництва. З'ясовано ефективність зазначеного розвитку. Розкрито концептуальні основи розробки організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку рослинництва. Запропоновано шляхи підвищення інноваційно-інвестиційного розвитку рослинництва. Визначено перспективи розвитку рослинництва за умов прискорення інтеграційних процесів в Україні.

Висвітлено теоретико-прикладні засади інноваційно-інвестиційного розвитку на макро- та мікроекономічному рівнях. Розкрито методологічні аспекти фінансово-економічного аналізу інноваційно-інвестиційної діяльності. Проведено комплексний аналіз інвестиційної привабливості інновацій у базових галузях економіки. Розглянуто питання ідентифікації, аналізу й оцінювання інноваційно-інвестиційних ризиків в контексті фінансово-економічної безпеки базових галузей національного господарства. Охарактеризовано інноваційні механізми міжнародної фінансової допомоги. Увагу приділено страхуванню інноваційно-інвестиційних ризиків залізничного транспорту, моделюванню процесу забезпечення банківської безпеки, формуванню інвестиційної привабливості туристичного кластера Львівщини. Розглянуто гармонізацію цифрових ринків як необхідну передумову інноваційно-інвестиційного розвитку країни.

Проаналізовано схеми класифікації ризиків залучення інвестиційного капіталу, розкрито специфіку ризиків IPO, наведено характеристику ризикової діяльності основних учасників фондового ринку. Визначено напрями мінімізації ризиків IPO.

Обгрунтована необхідність розробки та реалізації стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку залізничного транспорту, що спрямована на інноваційне оновлення основних засобів залізниць з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг. Відзначена значущість залізничного транспорту як провідної ланки транспортної системи, розвиток якої забезпечує статус України як великої транзитної держави. Доведена необхідність активізації інноваційного розвитку базових галузей економіки, зокрема залізничного транспорту, як умови подолання технологічного відставання України від розвинених країн світу. Визначено місце інноваційного розвитку залізниць у системі національних інноваційних пріоритетів та розглянуті умови підвищення інноваційності транспортного сектору економіки України. Визначена роль науково-технічного потенціалу в досягненні технологічного прориву в базових галузях вітчизняного виробництва, зокрема в транспортному секторі, як умови виходу України на шлях сталого економічного розвитку.

Досліджено теоретичні засади фінансового забезпечення функціонування і розвитку суб'єктів підприємництва, методи та механізми фінансового забезпечення інноваційного розвитку суб'єктів господарювання. Увагу приділено територіальним і галузевим аспектам, фінансовим особливостям і складовим сталого розвитку суб'єктів підприємництва реального сектору економіки. Розглянуто проблеми мінімізації ризиків фінансового забезпечення підприємств за кризових умов господарювання. Сформульовано концептуальні засади й визначено реалії та перспективи стратегії і тактики розвитку підприємств реального сектору економіки.

Розглянуто формування поняття інформаційно-аналітичного (ІА) забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства. Виявлено основні особливості складових ІА діяльності та визначено послідовність кроків щодо їх успішного застосування. Наведено та доповнено принципи (ІА) діяльності економічної безпеки підприємств. Запропоновано методи, що допомагають у повному обсязі досліджувати зовнішнє середовище підприємств з погляду їх (ІА) діяльності. Висвітлено поелементний склад системи (ІА) забезпечення безпеки підприємства.

Проаналізовано детермінанти фінансування авіаційної галузі України, розглянуто джерела фінансування. Проведено аналіз інвестування пасажирського, вантажного та космічного авіаційного транспорту. Визначено, що спостерігається недостатній рівень фінансування державою досліджуваного сектора економіки. Проаналізовано фінансові детермінанти розвитку міжнародного аеропорту "Бориспіль". Зроблено детальний аналіз його фінансового результату та виконання фінансового плану.

Досліджено теоретико-методологічні засади соціально-економічного розвитку суб'єктів реального та фінансового секторів економіки в умовах трансформаційних зрушень (ТЗ). Висвітлено теоретико-прикладні особливості розвитку соціально-трудових відносин в умовах ТЗ. Проаналізовано тенденції фінансування системи вищої освіти України. Розкрито проблеми функціонування та розвитку реального сектору економіки в період ТЗ національного господарства. Визначено особливості інноваційно-інвестиційного розвитку національної економіки в умовах її трансформації. Запропоновано матричну модель вибору інноваційно-інвестиційної стратегії промислових підприємств. Значну увагу приділено питанням розвитку фінансового ринку в період ТЗ національної економіки та проблемі забезпечення фінансово-економічної безпеки суб'єктів господарювання у трансформаційній економіці. Проведено аналіз взаємозалежності показників фінансової звітності банків України. Подано інформацію про трансдисциплінарну методологію дослідження економічної безпеки України та її регіонів в умовах глобалізації.

Досліджено вплив процесів цифрової трансформації на зміну системи фінансової безпеки банківського платіжного середовища. Проаналізовано наукові підходи до трактування сутності категорії "фінансова безпека банку", що дозволило виокремити змістовні ознаки безпеки платіжного середовища банку в сучасних умовах становлення цифрової економіки. Встановлено, що такий вид безпеки залежить від економічної та політичної стабільності країни, а також від рівня доступу користувачів до Інтернету та відповідних електронних пристроїв. Визначено, що найбільша кількість випадків викрадення грошей припадає саме на шахрайство з платіжними картками, тому було описано основні види такого шахрайства: онлайн-платежі на незахищених сайтах (фішингові сайти); телефонний фітинг; перевипуск SIM-картки; незахищені точки доступу Wi-Fi; шахрайство з втраченими та викраденими картками; шахрайство з банкоматами (від англ. skimming). Здійснено опис сутності таких видів шахрайств і способів захисту від них. Грунтовно проаналізовано банківське платіжне середовище в Україні в умовах цифровізації, що дало змогу виявити ряд нових і сучасних напрямів інноваційної банківської діяльності (FinTech, InsurTech, WealthTech та ін.). Також наведено аналіз тенденцій щодо втрат від шахрайства з картками в провідних європейських країнах. Розглянуто основні інструменти підвищення належного рівня безпеки банківського платіжного середовища (відкритий банкінг на основі протоколу АРІ, Third Party Provider (TPP), Strong Customer Authentication (SCA), 3D Secure та ін.) та наведено способи захисту конфіденційної інформації для банківської установи та її клієнтів. Значну увагу приділено опису переваг відкритого банкінгу (Open Banking), який поступово змінює процедуру аутентифікації клієнтів на основі сучасних цифрових можливостей і сприяє оперативнішому впровадженню інновацій; персоналізації банківських продуктів під клієнта; захищеності клієнтів і банків; спрощенню процедури отримання ліцензії; переходу від конкуренції між банками і FinTech до співпраці; здешевленню банківських продуктів для клієнта; доступності банківських продуктів.

Досліджено особливості становлення та розвитку цифрової економіки, теоретико-методологічні та практичні засади розвитку ринку фінансових послуг, роль інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку ринку фінансових послуг, проблеми цього ринку в період трансформаційних зрушень національної економіки. Значну увагу приділено поведінковим аспектам розвитку ринку фінансових послуг у цифровій економіці.

Досліджено сутність і наукові підходи щодо визначення дефініції "кредитний ринок". Для цього було з'ясовано зміст поняття "кредит" та виокремлено теоретичні течії (натуралістична, капіталотворча, монетаризму, фондова, перерозподільна та кейсіанство) щодо сутності даної категорії. Досліджено сенс поняття "ринок", що дозволило виділити ключові характеристики, на яких акцентують увагу різні науковці. Грунтовно досліджено наукові тлумачення сутності поняття "кредитний ринок", що дало можливість запропонувати власне визначення даної дефініції. Це дозволило виділити загальні та специфічні риси, які притаманні кредитному ринку.

Проведено обгрунтування сутності категорії "фінансові інструменти", що здійснено на основі аналізу сформованих у науковій літературі підходів до розгляду цієї дефініції. У результаті було запропоновано авторське розуміння змісту "фінансові інструменти" кредитного ринку, виокремлено базові змістовні ознаки цієї категорії. Також вагома увага сфокусована на описі ролі фінансових інструментів у розвитку кредитного ринку України в період військового стану. Розглянуто та актуалізовано значення кредитного ринку в системі ринкових відносин у зв'язку із впровадженням воєнного стану. Обгрунтовано взаємозв'язок між різними сегментами кредитного ринку, що поділяються за ознакою відносної однорідності фінансових інструментів, які ними використовуються.