Досліджено чутливість високомарганцевої сталі з низьким вмістом фосфору (до 0,04 %) до концентрації напружень за різних режимів навантаження. Встановлено, що вплив концентрацій проявляється значніше в зоні багатоциклової втомленості. Вивчено види концентраторів і їх вплив на фізико-механічні властивості низькофосфорної високомарганцевої сталі.

Розглянуто питання забезпечення стійкості протяжних підготовчих виробок на основі встановлення та використання просторового характеру зсування порідних блоків у приконтурному масиві. Розвинуто новий напрям в управлінні станом протяжної підготовчої виробки порід на підставі обмеження просторових мір рухливості суміжних дільниць приконтурного масиву. Запропоновано й обгрунтовано за результатами фізичного моделювання та натурного експерименту новий принцип обмеження просторової рухливості суміжних порідних блоків приконтурного масиву за допомогою спеціальної орієнтації порідних болтів (анкерів). Розроблено спосіб забезпечення стійкості протяжних підготовчих виробок у динамічній зоні опорного тиску за допомогою просторової орієнтації стояків посилення.

Постановою Верховної Ради України № 2542 від 14.01.2020 р. "Про визначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році" призначено урочисто відзначити на державному рівні 120-ту річницю з дня заснування Національного університету "Запорізька політехніка", НУ "ЗП" веде свій відлік з 1900 р., коли у повітовому місті Олександрівську було відкрито середнє семикласне механіко-технічне училище - перший в Україні середній навчальний заклад, який готував техніків-механіків для промислових підприємств. Старт майбутнього університету був дуже високим. Олександрівське механіко-технічне училище вважалось найкращим у Російській імперії і в Європі. Училище було учасником багатьох Всесвітніх виставок, нагороджене низкою дипломів і медалей. У 1920 р. Олександрівське училище було перетворене в індустріальний технікум з правами вищого навчального закладу, який готував інженерів-механіків для сільгоспмашинобудування та інженерів машинобудування.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062-1 с

Рубрики:

Механічні властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж16166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К61-4-02

Рубрики:

Ливарне виробництво (фасонне лиття металів)

Шифр НБУВ: Ж16166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - встановлення впливу вуглецю і марганцю, концентрацій модифікаторів, температури випробувань на фізико-механічні властивості і зносостійкість аустенітної високомарганцевої сталі Г13Л. Визначення ударної в'язкості проводили на маятниковому копрі МК-30А, мікротвердості - на приладі ПМТ-3. Для визначення щільності був застосований метод гідростатичного зважування. Мікроструктурний аналіз та дослідження неметалевих включень проводили на металографічному та електронному мікроскопах. Корозійну стійкість визначали в модельному середовищі з pH 9, що відповідало виробничим умовам збагачувальних процесів чорної і кольорової металургії. Встановлено, що найкращі показники властивостей сталі 110Г13Л забезпечуються при середніх значеннях концентрацій вуглецю і марганцю в межах стандарту. Для деталей, які працюють при низьких ударних навантаженнях, доцільним є застосування аустенітних зносостійких сталей з концентраціями марганцю на нижньому, а вуглецю на верхньому рівнях в межах стандартного хімічного складу. Уточнені і отримані нові залежності впливу вуглецю, модифікування на структуру, неметалеві включення і фізико-механічні властивості високомарганцевої сталі. Межа міцності сталі з підвищенням вмісту вуглецю монотонно зростає, а залежності, що описують змінення показників пластичності, ударної в'язкості і твердості мають екстремальний характер. Запропоновано раціональний метод модифікування для підвищення експлуатаційних характеристик сталей. Досліджено вплив температури випробувань на ударну в'язкість сталі при зміненнях концентрацій вуглецю, як основного показника надійності роботи деталей машин при низьких температурах.

Мета роботи - провести порівняльний розрахунок геометричних параметрів надливів для ковальських зливків за традиційною і експериментальною технологією з використанням сучасних теплоізоляційних виробів - ригелів вітчизняного виробництва, одним із компонентів яких є папір. Методи дослідження. Перевірені практикою інженерні методи розрахунків надливів для зливків і виливків, спираючись на численний досвід вітчизняних та закордонних ливарників, а також узагальнений власний багаторічний практичний досвід та наукові дослідження. Отримані результати. Виконані розрахунки розмірів надливів (голови) для дев'яти найменувань зливків (масою від 1 до 15 т) умовно поділених за конструкцією і виконанням на три групи. Для зливків першої групи усі частини - виливниця, наскрізний піддон і надливна надставка виконанні окремо. У зібраному вигляді ці елементи утворюють ливарну форму, яка встановлюється на піддон (2- або 4-містний) і заливається сифоном через центрову. За чинною технологією надливи зливків першої групи футерувалися звичайною формувальною сумішшю із рідким склом з ущільненням у просторі між моделлю і корпусом надливної надставки із подальшим тепловим сушінням. Для зливків другої й третьої груп виливниці також наскрізні, заливка - сифоном на піддоні. Надливна надставка також від'ємна, футерувалася шамотною цеглою із наступним сушінням. Конструктивно усі зливки уявляли собою утиснутий конус з розширенням уверх і хвилястою боковою поверхнею, донна частина зливка уявляла собою утиснутий конус з розширенням уверх і гладкою боковою поверхнею, надлив - утиснутий конус зі звуженням уверх і гладкою боковою поверхнею. Наукова новизна. Встановлено, що у переважній більшості випадків при застосуванні ригелів розрахунковий коефіцієнт корисної дії надлива складає - 0,28, що дозволило суттєво зменшити розміри надлива й отримати значну економію рідкого металу на кожний виливок або зливок. Для звичайних технологій, що традиційно використовуються в практиці виготовлення ковальських злитків, коефіцієнт корисної дії складає 0,19 (для комбінованої форми: піщаної частини форми для надлива і металевої частини для робочої частини зливка) і 0,11 - 0,14 - для повністю піщаної форми. Практична цінність. Розроблено методику розрахунків надливів під футерівку їх сучасними теплоізоляційними виробами - ригелями. Завдяки сприятливим теплофізичним властивостям матеріалу ригелів, можна зменшити розміри надливів і, відповідно, зменшити витрати рідкого металу. Використання ригелів замість вказаних вище технологій також значно покращує санітарно-гігієнічні умови й продуктивність праці на дільниці підготовки надливних надставок під заливку. Зроблені нові технології живлення і конструкції надливних надставок під ригелі, які знаходяться в експлуатації близько 6 років (перша група) і 3 роки (друга і третя групи).

На підставі результатів проведених досліджень проаналізовано вплив основних компонентів хімічного складу, методів модифікування, умов експлуатації та випробувань на фізико-механічні й експлуатаційні характеристики високоманганової криці. Уточнено концентрації карбону та мангану для забезпечення оптимального комплексу властивостей криці залежно від умов експлуатації. Підтверджено, що для деталей, які працюють в умовах абразивного зношування за високих динамічних і статичних навантажень, найкращі показники властивостей криці 110Г13Л забезпечуються за середніх значень концентрацій карбону та мангану в межах стандарту. Для деталей, які працюють за низьких ударних навантажень, доцільним є застосування аустенітних зносостійких криць із концентраціями мангану на нижньому, а карбону на верхньому рівнях у межах стандартного хімічного складу. Це уможливить підвищити ресурс роботи деталі зі пониженням витрат манганових феростопів. Запропоновано методу комплексного модифікування високоманганових криць, що полягає у введенні алюмінію, титану та ванадію і яке забезпечує переведення плівкових нітридів алюмінію в тяжкотопкі комплексні нітриди алюмінію, титану та ванадію компактної форми. Ці включення діють як модифікатори-інокулятори, створюючи центри кристалізації, що сприяє подрібненню структури, підвищенню надійності та довговічності виливків. Досліджено вплив температури випробувань на ударну в'язкість високоманганової криці через зміни концентрацій карбону та мангану як основного показника надійності роботи деталей машин за низьких температур. Запропоновано використання питомої парамагнітної сприйнятливості аустенітної матриці як параметра прогнозування властивостей криці за низьких температур.