Проаналізовано генезу методологічної свідомості нелінійної науки, що спричинилася до радикального переосмислення фундаментальних концептів науки доби Модерну. Аргументовано, що парадигма нелінійного мислення є методологічною базою міждисциплінарних досліджень. Розкрито світоглядне значення парадигми нелінійності, на базі якої проведено визначення світоглядних орієнтирів сучасного розвитку методології природознавства. Висвітлено роль комп'ютерних засобів дослідження світу нелінійних систем, зокрема, вплив Grid-технологій на сучасний розвиток е-науки (електронної науки). Показано значення культури нелінійного мислення для розвитку соціогуманітарних наук, зокрема, через висвітлення креативного значення концепції самоорганізованої критичності.

Досліджено процес формування нової особистісної та культурної ідентичності у контексті постмодерното дискурсу. Реконструйовано процес становлення та розвитку цивілізаційної теорії. Окреслено та проаналізовано основні гуманітарні проблеми сьогодення. Окрему увагу приділено феномену сучасної науки, яку розглянуто як необхідну умову, двигун і одночасно "джерело невизначеності" майбутнього світової спільноти. Висвітлено глибинні злами суспільних відносин, що проявляються в науці, техніці та культурі.

Проаналізовано природу і складну, багатогранну сутність людини, а також множинність світів, у яких вона перебуває. Грунтовно досліджено процес формування нової особистісної та культурної ідентичності у контексті постмодерного дискурсу, реконструйовано процес становлення і розвитку цивілізаційної теорії, окреслено та проаналізовано основні гуманітарні проблеми сьогодення. Увагу приділено феномену сучасної науки, яка розглядається як необхідна умова, двигун і одночасно "джерело невизначеності" майбутнього світової спільноти. Окреслено перспективи та ризики розвитку науки.