Індекс рубрикатора НБУВ: К621.5-9

Рубрики:

Прокатування листового металу

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено загальність розповсюдження та техніко-економічну значущість трибологічних процесів, показано ретроспективний розвиток знань у даній галузі. Наведено основні характеристики шорсткості поверхні та сучасні параметри, якими характеризують текстуру поверхонь, визначено їх зв'язок з експлуатаційними характеристиками вузлів тертя та механізмів. Розглянуто основні закономірності процесів тертя, а також класифікацію, властивості та моделі мастильних речовин, режими змащування. На підставі рівняння Рейнольдса висвітлено гідродинамічну та контактно-гідродинамічну теорію змащування. Наведено приклади розрахунків основних параметрів підшипників ковзання та зубчастого зчеплення.

Доказана всеобщность распространения и технико-экономическая значимость трибологических процессов, показано ретроспективное развитие знаний в данной сфере. Приведены основные характеристики жесткости поверхности и современные параметры, характеризующие текстуру поверхностей, определена их взаимосвязь с эксплуатационными характеристиками узлов трения и механизмов. Рассмотрены основные закономерности процессов трения, а также классификация, свойства и модели смазочных веществ, режимы смазывания. На основе уравнения Рейнольдса освещена гидродинамическая и контекстно-гидродинамическая теория смазки. Приведены примеры расчетов основных параметров подшипников скольжения и зубчатого сцепления.

Используя методику экспериментов, основанную на капельном методе определения толщины слоя смазки, подтверждена возможность изменения фазового состояния смазок при холодной прокатке. Установлены значения технологических параметров, при которых имеет место такой переход, выявлено, что восстановление свойств смазки после снятия нагрузки происходит не мгновенно, а в течение некоторого времени, а также определено время полного восстановления свойств смазки после снятия нагрузки.

Исследовано распределение контактных напряжений при прокатке в условиях контактно-гидродинамического трения при однозонном скольжении метала в валках. Выполнено сравнение эпюр контактных напряжений для указанных условий прокатки при кулоновской и ньютоновской моделях трения. Показано, что эти эпюры имеют качественное различие. С энергетической точки зрения эпюра распределения давлений при ньютоновской модели трения является более реальной. Дано объяснение устойчивости процесса прокатки при "отрицательном" опережении. Такой процесс прокатки можно рекомендовать для практического применения с целью снижения энергозатрат.

Рассмотрен метод биометрической идентификации по изображению лица на основе синтеза дискриминантных фильтров. Исходными данными для генерации фильтров являются яркостные сетки различной разреженности. Такое представление позволяет генерировать дополнительные ракурсы наблюдения, что увеличивает мощность тренировочного набора и улучшает классификационные показатели. Исследована зависимость уровня распознавания системы в зависимости от степени разреженности используемых сеток.

В развитие так называемого подхода с ограничениями предложен алгоритм оценки параметров движения однотипных (точечных) объектов с использованием ограничений на основе априорной информации. Алгоритм ориентирован на определение основных характеристик движения объектов в видеопоследовательности - векторов скорости, когда классические методы не срабатывают в принципе. В частности, маркеры не могут быть расставлены, особые (ключевые) точки присутствуют в избытке по всем направлениям вследствие наличия множества однотипных объектов (поток!) в кадре, а межкадровые смещения объектов превосходят их размеры, так что отследить перемещения на основе корреляций невозможно.

Розкрито сутність основних понять і проаналізовано етапи розвитку систем якості. Розглянуто найбільш поширені статистичні методи та сучасні тенденції у сфері управління якістю продукцією. Охарактеризовано нормативну базу показників якості металургійної продукції. Наведено відомості про засоби забезпечення точності геометричних розмірів, форми, структури та властивостей прокату. Розроболено класифікацію дефектів, запропоновано способи їх усунення. Обгрунтовано принципи створення та діяльності систем якості, зокрема, для металургійних підприємств. Описано вітчизняну та міжнародну системи сертифікації прокатної продукції.

Раскрыта сущность основных понятий и проанализированы этапы развития систем качества. Рассмотрены наиболее распространенные статистические методы и современные тенденции в сфере управления качеством продукции. Охарактеризована нормативная база показателей качества металлургической продукции. Даны сведения о средствах обеспечения точности геометрических размеров, формы, структуры и свойств проката. Разработана классификация дефектов, даны способы их устранения. Обоснованы принципы разработки и деятельности систем качества, в частности, для металлургических предприятий. Описаны отечественная и международная системы сертификации прокатной продукции.

Мета роботи - аналіз міри впливу робочих параметрів гідродинамічних підшипників високошвидкісних чистових блоків на точність дроту за умов наявних, технологічно обумовлених, змін параметрів прокатування. Основним параметром роботи гідродинамічних підшипників, який використовували для аналізу, була розрахункова мінімальна товщина плівки мастила. Розрахунки цього параметру виконували за стандартною методикою для умов налаштування модулів та для умов сталої роботи блоку під час прокатування катанки діаметром 5,5 мм з маловуглецевої сталі. Технологічні параметри, такі як сила прокатування та інші, розраховували за методикою В. К. Смирнова. Розрахунки показують, що за наявних технологічних параметрів прокатування конструктивні параметри підшипників основних опор модулів зумовлюють формування відносно товстих плівок мастила. За різниці швидкостей під час налаштуванні і за сталої роботи модулів блоку має місце значна різниця товщини плівок мастила, особливо для останніх модулів. Зокрема для модулів 8 та 9 різниця в зазорах під час налаштування та у разі сталої роботи становить у середньому 0,16 мм, а для модуля 10 сягає 0,21 мм. Врахування виявленої різниці в зазорах за налаштування та сталої роботи зумовлене різною товщиною плівок мастила, надасть змогу точніше витримувати технологічні параметри та забезпечить збільшення точності прокатування.