Індекс рубрикатора НБУВ: Л252.2-106.2

Рубрики:

Графіт

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено феномен наративної ідентичності особистості в постструктуралістській та синергетичній парадигмах. Доведено значущість і вагомий внесок історико-філософських ідей Р. Барта, Ю. Крістєвої, Ж. Дерріда, Ж. Бодріяра, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, М. Фуко в розвиток постструктуралістської стратегії розуміння означеного феномену. Визначено особливості синергетичних концепцій наративної ідентичності особистості В. Аршинова, І. Пригожина, І. Стенгерс, Г. Хакена, О. Князєвої, С. Курдюмова, В. Буданова, В. Тарасенка, М. Можейко, що дозволяє визначити роль самоорганізаційного підходу на природу особистості й її наративної ідентичності. Виявлено спільну ознаку даного феномену в постструктуралізмі та синергетиці - ознаку нелінійної динаміки трансформації, що фіксує особистісноорієнтовані та діахронічно-історичні тенденції наративного буття. Саме на такому рівні індивідуального полілогічного буття, на думку представників постструктуралізму та синергетики, людина має змогу органічно конструювати свій неповторний комунікативний життєвий проект.

Висвітлено сукупність відомостей про послуги оздоровчого характеру, які здатні зацікавити студентів і задовольнити їх попит. За допомогою методу анкетування виявлено засоби залучення студентської молоді до фізкультурно-оздоровчих занять, їх мотивацію та задоволеність ними.

Проаналізовано результати медичних обстежень студентів 1-го курсу Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Висвітлено динаміку захворювань першокурсників протягом двох останніх (2008 - 2009) років.

Розглянуто питання формування у студентів свідомого ставлення до власного здоров'я. У ході дослідження виявлено низький рівень фізичної активності студентів як важливої умови здорового способу життя.

Розглянуто проблему самовиховання студентів як передумову фізичного розвитку, вдосконалення, зміцнення здоров'я та формування здорового способу життя. Визначено етапи психологічної та педагогічної підготовки студентської молоді, методи та прийоми роботи над собою.

Надано рівень знань студентів Волинського національного університету ім. Лесі Українки про етнопедагогіку та національні традиції фізичного виховання. Показано шляхи формування в молоді системи знань та умінь використання їх у фізичному вихованні дитини.

У студентів спостерігаються ознаки напруження роботи серцево-судинної й дихальної систем. Помічено зростання показників частоти серцевих скорочень, артеріального тиску відповідно до вікових норм. Тенденція зниження середньостатистичних величин затримки дихання та життєвої ємності легень особливо виражена в жінок. Стан здоров'я студентської молоді низький. Найчастіше студенти мають захворювання органів дихання, травлення й ендокринної системи, дещо менше - нервової системи, органів чуття, системи кровообігу, кістково-м'язової системи.

Розкрито стан фізичного та психологічного компонентів здоров'я в якості життя студентів університетів. Результати дослідження свідчать, що фізичний компонент здоров'я студентів перебуває в межах 51,12, психологічний - 44,27 бала. Рівень фізичного та психологічного компонентів здоров'я в якості життя студентів України, Білорусі та Росії суттєво не відрізняються. Виявлено статистичні кореляційні взаємозв'язки між рольовим функціонуванням, обумовленим фізичним станом і рольовим функціонуванням, обумовленим емоційним станом студентів; загальним станом здоров'я та життєвою активністю; загальним станом здоров'я та психічним здоров'ям; соціальним і рольовим функціонуванням, обумовленим емоційним станом; соціальним функціонуванням і психічним здоров'ям.

Мета роботи - аналіз показників, що складають фізичний і психологічний компоненти здоров'я як життя студентів залежно від самооцінки навчальних досягнень. У дослідженні брали участь 513 студентів віком 17 - 22 роки. Залежно від самооцінки навчальних досягнень створено 4 групи студентів для порівняння: студенти, які оцінюють свої знання як "відмінні", "дуже добрі", "добрі", "посередні". Дослідження якості життя проведено за допомогою анкети SF-36, силу кореляційного зв'язку оцінено за допомогою таблиці "Чеддока". Отже, у студентів із різними навчальними досягненнями всі показники на формування якості життя виявляють позитивний вплив із різною силою зв'язку. Суттєвого впливу між самооцінкою навчальних досягнень і якістю життя студентів не виявлено: незалежно від успішності, найвищий показник у всіх студентів - це показник фізичної та соціальної активності.

Мета роботи - визначити стан фізичного та психологічного компонентів здоров'я як життя студентів вищих навчальних закладів. У дослідженні взяли участь 395 студентів (хлопців) 1 - 4 курсів денної форми навчання. Анкетування здійснено за допомогою методики SF-36, силу кореляційного зв'язку оцінено за таблицею "Чеддока". Фізичний компонент здоров'я студентів перебуває в межах 49,6 - 54,3 бала, психологічний - 45,8 - 47,9 (максимальний рівень - 100 балів). Ці дані свідчать про досить низькі показники здоров'я та наявність проблем у життєдіяльності респондентів. Психологічний компонент здоров'я студентів протягом усіх років навчання перебуває на ще нижчому рівні, ніж фізичний, що вимагає особливої уваги.

COVID-19 - це найбільший виклик, з яким зіткнувся увесь сучасний світ. Медики та науковці намагаються відшукати вирішення цієї актуальної проблеми. Саме тому останнім часом створено багато гайдлайнів для ведення пацієнтів з COVID-19, які постійно оновлюються з урахуванням результатів останніх досліджень для того, аби забезпечити пацієнтів найкращою допомогою. Але помітно, що існує нестача протоколів для певних особливих груп населення, ведення яких відрізняється від лікування загальної популяції. До таких груп належать діти, вагітні та породіллі, люди похилого віку, пацієнти, які потребують хірургічного втручання. Метадослідження - оцінювання допомоги вагітним та породіллям в умовах комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова" (КНП "КЛШМД м. Львова"). Із вересня 2020 р. на базі КНП "КЛШМД м. Львова" проводилося лікування вагітних та породіль з COVID-19, три випадки з яких обговорено. На жаль, проведене лікування не завжди веде до позитивних наслідків і може закінчитися летально, оскільки перебіг часто супроводжується бактерійними ускладненнями, картина яких особливо яскраво проявляється на фоні імуносупресії. Проте визначено, що найкращою схемою лікування залишається поєднання застосування антибіотиків, антикоагулянтів та гормонів і виключає широке застосування противірусних або протималярійних препаратів. Визначальним чинником також залишається постійний моніторинг вітальних функцій та оцінка функціонування печінки, нирок, серця з метою запобігання розвитку ускладнень чи виявлення їх на ранній стадії. Висновки: під час лікування вагітних у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії важливо правильно підібрати емпіричну терапію, вчасно провести розродження та здійснювати кисневу терапію, грунтуючись на теоретичних і практичних принципах штучної вентиляції легень.

Сегодня трансплантация сердца является золотым стандартом лечения хронической сердечной недостаточности. Несмотря на постоянное совершенствование техники данной операции и появление новых протоколов иммуносупрессивной терапии, одной из основных проблем развития трансплантации сердца в Украине является ограниченный донорский пул. Представлен клинический случай успешной ортотопической трансплантации сердца с последующей пластикой митрального клапана в ранний послеоперационный период. Показано, что пластика митрального клапана после ортотопической трансплантации сердца имеет хорошие среднесрочные результаты, и такой тип вмешательств потенциально может расширить донорский пул, увеличивая количество трансплантаций сердца.

Основним чинником, що обмежує кількість трансплантацій серця в Україні, залишається мала кількість потенційних донорів. У випадках, коли час доставлення донорського органа становить більше 4 год, ризики розвитку експлантаційної ішемічної травми донорського органа багаторазово підвищуються. Транспортування реципієнта до місця перебування потенційного донора в таких випадках є вимушеним заходом, оскільки воно збільшує ризик розвитку несприятливих серцево-судинних подій у реципієнта. Надання медичної допомоги реципієнту в таких умовах може бути ускладнене, однак ці заходи повністю виправдовуються зниженням ризику післяопераційних ускладнень, пов'язаних з часом ішемії трансплантата. Описано випадок трансплантації серця в умовах транспортування реципієнта до донора. Трансплантація серця була виконана хворому із серцевою недостатністю IV функціонального класу за NYHA, рефрактерною до медикаментозної терапії. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Час штучного кровообігу - 90 хв, загальний час ішемії - 180 хв. На 3-тю добу пацієнт був транспортований у спеціалізований центр для продовження лікування та реабілітації. На 21-шу добу пацієнта в задовільному стані виписано на амбулаторне лікування.