Висвітлено загальні закономірності динаміки правових взаємовідносин держави та політичних партій, що створювалися та легітимно існували в Україні у період з кінця XIX ст. до 2001 р. та організаційно-правові засади їх діяльності. Проаналізовано процес формування політичних партій на принципах багатопартійності, монопартійності, відновлення багатопартійності й узаконеного політичного плюралізму. Розглянуто порядок легалізації правового статусу політичних партій в незалежній Україні на прикладі конкретних історичних політико-правових матеріалів Запорізької області. Встановлено роль і місце політичних партій у розбудові демократичної правової держави, визначено тенденції правового забезпечення їх функціонування. Узагальнено правову регламентацію партійного будівництва в Україні та особливості її реалізації в Запорізькому регіоні у період з кінця 1980-х до 2001 рр. Визначено етапи правової інституціалізації політичних партій в Україні та провідні тенденції їх розвитку в Запорізькому регіоні. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства про політичні партії.

Визначено зміст понятійного апарату у сфері тероризму: терор, терористичний акт, національно-визвольна війна й ін., як філософсько-правових категорій. Розкрито методологічну складову антропологічної сутності тероризму. Досліджено сучасні соціальні чинники, в яких розкривається актуальне філософське осмислення тероризму. З'ясовано правову природу та сутність небезпеки сучасного тероризму, використовуючи концепти філософсько-антропологічного підходу, в його онтологічному вимірі. Розкрито гносеологічний характер сучасного тероризму. Досліджено антропологічний характер тероризму в історичному ракурсі формування його змісту та подолання труднощів протистояння йому, а також у співвідношенні з філософсько-правовими категоріями "права людини", "справедливість", "насильство". Встановлено критерії розмежування тероризму та боротьби за національний суверенітет. Розкрито суперечності тероризму та людини в контексті протистояння. Встановлено способи використання релігії у терористичних актах як руйнівної сили у боротьбі за досягнення злочинної мети. Охарактеризовано тероризм як засіб і стратегію комунікації та протиправний, невиправданий спосіб впливу на масову свідомість. Визначено основні напрями комунікативного впливу, які терористичні організації використовують у своїй діяльності, та технологію їх подолання.

Досліджено філософський зміст тероризму в контексті боротьби за національний суверенітет. Розглянуто питання щодо взаємозв'язку національного суверенітету та тероризму. Проаналізовано співвідношення та відмінності між тероризмом і деякими актами боротьби за національний суверенітет і партизанських воєн. Установлено некоректність трактування тероризму як одного з логічних продовжень і наслідків національно-визвольної боротьби. З'ясовано, що тероризм можна визначити як політику та практику екстремістського впливу, заснованого на незаконному насильстві та зумовленого спотвореним видом месіанства. Виділено 3 основні напрями в терористичній політиці та практиці.

Досліджено особливості формування народницької філософії права та філософсько-правових ідей в Україні. Проаналізовано розвиток філософської думки в контексті європейської філософсько-правової культури та власних коренів її формування. Розкрито основні положення уявлень про співвідношення прав і свобод людини з уявленнями про владу та державу у філософсько-правових концепціях українських народників, їх погляди на природне право.

Проаналізовано підходи до розроблення та прийняття управлінських рішень за умов невизначеності та ризику, з якими можуть стикатися під час виконання службових повноважень керівники органів та підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Розглянуто роль, специфічні ознаки, фактори невизначеності ситуації, технологію, методи та етапи прийняття та реалізації управлінських рішень.