Описано процес борного регулювання на АЕС із реакторною установкою типу ВВЕР-1000. Визначено критерій оптимального керування процесом зміни концентрації борної кислоти в теплоносії першого контуру та поставлено задачу оптимального керування. Запропоновано алгоритм оптимального керування процесом з урахуванням нерівномірності розподілу потужності енерговиділення реактора на прикладі одного з режимів нормальної експлуатації реакторної установки.

Описан процесс борного регулирования на АЭС с реакторной установкой типа ВВЭР-1000. Сформулирован критерий оптимального управления процессом изменения концентрации борной кислоты в теплоносителе первого контура и поставлена задача оптимального управления. Предложен алгоритм оптимального управления процессом с учетом неравномерности распределения мощности энерговыделения реактора на примере одного из режимов нормальной эксплуатации реакторной установки.

Наведено результати дослідження взаємних кутів напруги для оцінки рівня статичної стійкості енергосистеми. Проаналізовано застосування різних математичних моделей апроксимації залежності потужності перетину від взаємних кутів векторів напруги.

Розроблено гідродинамічну модель першого контуру та системи підживлення-продувки, яка забезпечує оперативний персонал реакторної установки вірогідною інформацією щодо концентрації борної кислоти у теплоносії. Уперше запроваджено поняття якості процесу борного регулювання (БР), що дало змогу формалізувати задачу оптимального керування, сформулювати головну мету проведення борного регулювання у вигляді мінімізованого функціонала та визначити необхідні та достатні умови досягнення мінімуму цільової функції. Одержаний критерій оптимального керування процесом БР враховує зміну реактивності у разі порушень стаціонарного стану активної зони реактора. Вперше застосовано підхід до систематизації окремих документів, що регламентують проведення борного регулювання, та запропоновано логічну модель аналізу поточного стану реакторної установки, яка дозволяє оперативному персоналу своєчасно приймати рішення щодо необхідності та тривалості проведення процесу борного регулювання. Розвинуто імітаційні моделі для короткотермінового прогнозування параметрів, які характеризують стан активної зони реактора. Розроблено моделі, що описують зміни аксіального офсету, коефіцієнтів нерівномірності енерговиділення за об'ємом активної зони та реактивності в динаміці. Створено систему керування процесом борного регулювання, в якій передбачено розрахунок поточної концентрації борної кислоти у теплоносії першого контуру та системі підживлення-продувки, оцінку стану активної зони реактора, вироблення рекомендацій з оптимального проведення БР і короткотерміновий прогноз основних показників роботи реакторної установки.

Розглянуто особливості розгортання функції якості для пошуку оптимального складу будівельних сумішей та побудови стратегії керування якістю продукції. Запропоновано застосувати QFD-методологію для прийняття рішень у будівельній галузі.

Розглянуто моделювання та дослідження системи блочного знесолення турбінного конденсату з застосуванням методів імітаційного моделювання.

Розглянуто структуру та функції підсистеми керування процесом теплопостачання у цех твердих лікарських засобів. Відповідно до запропонованої структури виділено технологічний об'єкт керування, обрано математичні моделі, розраховано оптимальні налаштування регуляторів.

Розв'язано задачу багатокритеріальної умовної оптимізації хромового дублення шкіряного напівфабрикату з застосуванням модифікованого методу Хука - Дживса. Критерій оптимальності сформульовано у вигляді узагальненої адитивної цільової функції. Локальні критерії цільової функції нормовано та приведено до безрозмірного вигляду. Вагові коефіцієнти одержано на основі експертних оцінок. Алгоритм модифікованого методу ХукаіДживса покладено в основу програмного модуля, який реалізовано за допомогою об'єктно-орієнтованої мови програмування Visual Basic for Application. У програмному модулі передбачено можливість роботи з явними і неявними обмеженнями. Розроблений програмний модуль використано для пошуку оптимальних значень узагальненої цільової функції. Для маловідходної технології дублення шкіряного напівфабрикату з використанням сухого хромового дубителя одержано її математичний опис і визначено обмеження на технологічні параметри процесу. Запропонований метод може бути використаний для оптимізації аналогічних технологічних процесів.

Розглянуто актуальні питання створення та експлуатації розподіленого інформаційного середовища моделювання об'єднаних електроенергетичних систем на базі віртуальних ієрархічних структур для моделювання режимів, навчання і тренажу персоналу.

Розглянуто особливості використання багатоопорного методу розрахунку контурних струмів для моделювання режимів великих енергосистем у складі веб-орієнтованих тренажерних систем оперативно-диспетчерського персоналу магістральних електромереж. Показано, що найбільш важливими критеріями вирішення низки практичних завдань навчання, контролю знань і тренажерної підготовки оперативно-диспетчерського персоналу є час розрахунку режиму. Перевірка ефективності запропонованого методу виконана на моделях енергосистем України. Результати експериментальних розрахунків показали, що такий багатоопорний метод може використовуватися для розрахунку режимів великих енергосистем у веб-орієнтованих комп'ютерних тренажерах.

Досліджено комплекс фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей монолітних і мікропористих поліакрилових і поліуретанових плівок (МППУП). Встановлено зниження межі міцності, модуля еластичності та розривного подовження МППУП у порівнянні з монолітними відповідно в 5,0 - 5,6; 3,1 - 4,5 і 1,3 - 1,4 разу. При цьому найбільшою міцністю та розривним подовженням характеризуються плівки, отримані з поліуретанакрилової дисперсії, які досягають межі міцності 22 МПа та подовження у разі розривання 820 %. Порівняльний аналіз результатів дослідження експлуатаційних властивостей плівкоутворювачів на основі поліакрилових і поліуретанових полімерів надав змогу встановити, що найперспективнішими композиціями є водні системи. Термодинамічна нестійкість водних дисперсій полімерів надає можливість реалізувати різноманітність їх властивостей і пов'язаних із ними процесів структуроутворення при грунтуванні шкіряного напівфабрикату та плівкоутворенні на його поверхні при оздобленні. Встановлено кореляцію між фізико-механічними властивостями мікропористих і монолітних полімерних плівок та поліуретанових і поліуретанакрилових покриттів на шкіряному напівфабрикаті. Визначено переваги санітарно-гігієнічних властивостей шкір із поліуретан-акриловим покриттям перед шкірами з поліакриловим, модифікованим алкілкар-боксиетаноламінами природних нафтенових кислот гасово-газойлевої фракції та поліуретановим покриттям. Водночас поліуретанакрилові покриття переважають поліакрилові за комплексом фізико-механічних показників, зокрема за адгезійної міцністю в 2,6 - 4,0 рази, стійкістю до мокрого тертя в 5 разів, багаторазовим вигином більш ніж у 17 разів. Ураховуючи комплекс фізико-механічних і гігієнічних властивостей поліуретанакрилових плівок і покриттів, можна вважати перспективним їх використання для формування стійких до механічних деформацій еластичних шкіряних матеріалів.