Будову та синтопію каналу лицевого нерва вивчено у 58 плодів та 11 новонароджених людини. Встановлено, що кісткова стінка каналу повністю відсутня у плодів та у 81,8 % новонароджених, частково - у 18,2 % новонароджених.

З метою запобігання появі природжених вад розвитку, ятрогенних ускладнень та адекватного виконання хірургічних втручань на ділянці середнього вуха у новонароджених, зокрема у передчаснонароджених, розглянуто питання морфогенезу та становлення топографії барабанної порожнини та слухової труби. Досліджено динаміку змін їх форми та розмірів у різних періодах внутрішньоутробного життя. Визначено основні етапи розвитку барабанної порожнини та слухової труби, а також строки, коли вони відбуваються. З'ясовано терміни найбільш імовірного виникнення вад розвитку барабанної порожнини та слухової труби. Вивчено особливості топографії та будови барабанної порожнини, слухової труби, печери соскоподібного відростка, каналу лицевого нерва у новонароджених. Для запобігання появі негенетичних вад розвитку барабанної порожнини та слухової труби запропоновано повністю виключити тератогенні фактори, зокрема ліки, до десятого тижня, а також з шостого по дев'ятий місяці внутрішньоутробного життя. У разі оперативних втручань у недоношених дітей, новонароджених та дітей перших місяців життя необхідно враховувати особливості будови, топографії та розмірів вивчених структур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р68 г (4УКР) л2

Рубрики:

Оторинолярингологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження 693 дітей віком від 3 до 15 років встановлено 23 чинники ризику та 29 прогностичних чинників розвитку хронічних синуїтів різної інформативності. Вивчення ефективності безпункційного консервативного лікування дітей, хворих на гнійний синуїт, дозволило константувати, що несвоєчасна госпіталізація, неадекватність попереднього лікування, запізніле звернення за спеціалізованою медичною допомогою зменшують ймовірність одержання ефекту лікування без проведення пункцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*333.89*699.22 + Р685.34

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Будову та синтопію середнього вуха вивчено у 8-ми плодів людини 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку (ВУР). Встановлено, що в цей період починають формуватися нижня та передня стінки барабанної порожнини. У цьому процесі беруть участь внутрішня сонна артерія та цибулина яремної вени. Барабанні отвори слухових труб починають переміщуватися з нижньої частини барабанної порожнини доверху, а глоткові отвори розташовані на рівні твердого піднебіння. Печера соскоподібного відростка та канал лицевого нерва не мають дефінітивних розмірів і розміщення їх відрізняється від розташування в новонароджених.

Розвиток передньої стінки барабанної порожнини вивчено на препаратах 44-х плодів людини 4 - 8 місяців. Встановлено, що передня стінка барабанної порожнини починає формуватися на 8-му міс внутрішньоутробного розвитку, у цьому процесі бере участь внутрішня сонна артерія. Внаслідок розвитку передньої стінки барабанної порожнини барабанні отвори слухових труб починають переміщуватися із нижньої частини барабанної порожнини доверху.

Проведено дослідження якісного та кількісного складу мікробіоти вмісту порожнини товстої кишки у 50 хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу та 47 хворих на хронічний гнійний гайморит із ЦД віком від 18 до 44 років. Одержані дані свідчать про те, що у пацієнтів із хронічним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, домінантними мікроорганізмами є анаеробні бактероїди та аеробні кишкові палички. За популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування та коефіцієнтом значущості встановлено суттєвий дефіцит найважливіших за представництвом у складі товстокишкового біоценозу людини та мультифункціональною роллю у підтримці мікроекологічного гомеостазу автохтонних облігатних анаеробних бактерій роду Bifidobacterium на 41,3 % та Lactobacillus на 51,3 %. На фоні вираженого дефіциту облігатних, фізіологічно корисних у біоценозі товстої кишки біфідо- та лактобактерій зростає популяційний рівень бактероїдів на 18,8 %, пептококів - на 64,9 %, клостридій - на 88,0 %, кишкових паличок - на 28,7 %, протеїв - на 57,0 %, стафілококів - на 71,1 %, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 92,0 %. Бактерії, що контамінують порожнину товстої кишки пацієнтів із хронічним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, - патогенні (E. coli Hly+ та ентеропатогенні штами) та умовно-патогенні ентеробактерії (Enterobacter, Citrobacter, Proteus) досягають високого популяційного рівня, в основному за рахунок ЦД 1-го типу, що сприяє порушенню провідних функцій мікрофлори товстої кишки. Одержані результати є основою для вивчення клінічного перебігу та оптимізації лікування запальних захворювань лор-органів, зокрема хронічних гнійних та гнійно-поліпозних синуїтів, у пацієнтів на ЦД 1-го типу з використання біфідо- і лактовмісних пробіотиків.

Будову та синтопію середнього вуха вивчено у 11 плодів людини сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку. Встановлено, що в цей період відсутні нижня та передня стінки барабанної порожнини, не сформований надбарабанний простір. Барабанні отвори слухових труб знаходяться в нижній частині барабанної порожнини, а глоткові отвори - на рівні твердого піднебіння. Печера соскоподібного відростка та канал лицевого нерва не мають дефінітивних розмірів і розташування їх відрізняється від такого у новонароджених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*333.89*699.22

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Будову та синтопію середнього вуха вивчено у 11 плодів людини сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку. Встановлено, що в цей період відсутні нижня та передня стінки барабанної порожнини, не сформований надбарабанний простір. Барабанні отвори слухових труб знаходяться в нижній частині барабанної порожнини, а глоткові отвори - на рівні твердого піднебіння. Печера соскоподібного відростка та канал лицевого нерва не мають дефінітивних розмірів і розташування їх відрізняється від такого у новонароджених.