Здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративістський аналіз буддійського світогляду за умов діалогу цивілізацій, який дозволяє вирішити проблеми, пов'язані з сучасним постсекулярним світом та аксіологічною інтенцією буддизму у контексті "ідеї великого синтезу" та глобалізації. Установлено, що буддійський світоглядний комплекс є самодостатньою, самоорганізуючою та людиновимірною системою. Її специфіку визначають концепти, що утворюють стале світоглядне ядро, яке зумовлює холізм і актуальність буддійської традиції у просторі та часі. Доведено, що буддійський аксіологічний алгоритм і світоглядні імперативи "єдиносутності" людини та світу містять доглибинну неструктуровану спрямованість людського буття до стану рівноваги з навколишнім світом і набувають особливої ваги за умов глобалізації, вони є основою синергетичної системи буддизму, "вписують" його не лише в розгорнутий процес релігійного постмодернізму, але й вибудовують один з варіантів екогеософського світогляду.

На підставі аналізу специфіки буддійської філософії розкрито основні риси буддизму як транснаціональної філософсько-світоглядної системи, здатної вирішити складні проблеми, пов'язані з кризою європейського логоцентризму.

На основе анализа специфики буддийской философии раскрыты основные черты буддизма как транснациональной философско-мировоззренческой системы, способной решить сложные проблемы, связанные с кризисом европейского логоцентризма.

The article deals with the analysis of root features and peculiarities of Buddhism as a specific transnational philosophic Weltanschauung, able to suggest a solution of complicated problems, connected with the present day crisis of European logical thinking.

На основі методології світового культурного діалогу здійснено компаративістське дослідження основних засад буддійської епістемологічної традиції і особливостей герменевтики. Проаналізовано феномен буддійського герменевтичного плюралізму та основні герменевтичні правила, на основі яких розкрито найважливіші механізми інтерпретації і розуміння сакральних текстів.

На основании методологии мирового культурного диалога осуществлено компаративистское исследование основных положений буддийской эпистемологической традиции и особенностей герменевтики. Проанализированы феномен буддийского герменевтического плюрализма и основные герменевтические правила, на основании которых раскрыты важнейшие механизмы интерпретации и понимания сакральных текстов.

On the basis of international cultural dialogue methodology, the article presents a comparative research of the major postulates of Buddhist epistemological tradition and peculiarities of hermeneutics. The author analyses the phenomenon of Buddhist hermeneutic pluralism and major hermeneutic principles, as the basis for interpretation of the major mechanisms of sacred texts: interpretation and comprehension.

Розглянуто ефективні механізми державного управління суспільством і державою в перехідний період. Доведено очевидність кризового становища не тільки соціально-економічної, а й політико-адміністративної сфери життя держави, актуальність питання адекватності та ефективності роботи системи державного управління. Зосереджено увагу на принципах розуміння основних засад державного управління в суспільстві перехідного типу та його актуальних запитів і проблем, пошуку шляхів і виробленні рекомендацій для реформування і адаптації інституту державного управління до сучасних умов існування Української держави.