Дослідження присвячено з'ясуванню особливостей художнього простору та закономірностей еволюції просторової поетики в романах Г. Джеймса. Проаналізовано тексти письменника в аспекті моделювання просторової форми. Виявлено систему засобів і прийомів просторової організації тексту, що зумовлена взаємодією таких чинників, як сюжетна редукція, фрагментована темпоральна структура, дифузія голосів і фокусів наратора та персонажів, актуалізація читацької рецепції. З'ясовано, що просторова організація прози Джеймса в процесі творчої еволюції зазнала змін, що виявилися в ускладненні художньої структури, домінуванні простору свідомості, суміщенні різночасових планів дії та наративних точок зору, розмиванні функціонального статусу наратора. Встановлено закономірності трансформації просторових моделей ранніх творів письменника у системні художні відкриття в його пізніх романах.

Рассмотрена задача определения коэффициента при правой производной в уравнении колебаний струны. Поставленная задача приведена к задаче оптимального управления. Доказана теорема существования оптимальной пары в новой задаче, дифференцируемость по Фреше построенного функционала и выведено необходимое условие оптимальности в форме вариационного неравенства.