Рассмотрены предмет и сущность философии, исторический аспект развития философской науки от момента ее возникновения до ХХ в., рассмотрены обенности восточной, античной, средневековой, западноевропейской, русской и украинской философии. Особое внимание уделено вопросам онтологии, гносеологии и методологии философии, в частности, философской концепции бытия, концепции диалектики, философии о сущности и источниках познания, а также таким философским категориям, как материя движение, пространство и время. Проанализированы человеческое общество в целом и человек в частности как предмет философского исследования, философия истории, права, культура и цивилизация, духовная жизнь общества.

Дисертація присвячена дослідженню рівня і аспектів духовності керівника держави у Літописі Самійла Величка та містить подальшу теоретичну розробку категорії "духовність". Оригінальна методика аналізу літературного твору, яка була використана в процесі дослідження діяльності державотворців, дала змогу виявити, обгрунтувати і узагальнити судження, що Літопис - один із тих творів, котрий надзвичайно чітко характеризує людину як творця історії, і має розмаїття духовних та антидуховних образів. Дослідження може бути основою для розробки аналізу твору літератури з огляду його духовної значимості.

Висвітлено теоретичні засади стратегічного управління сталим розвитком регіонів України, наведено моделі кластерного розвитку, охарактеризовано їх види, проблеми та стратегії. Розглянуто економічні механізми регулювання кластерної політики України, використання спеціальних економічних зон в даній політиці. Визначено особливості формування регіональних та міжнародних кластерів України, акцентовано увагу на ролі кластерів в розвитку трудового потенціалу регіонів. Значну увагу приділено моделюванню та діагностуванню кластерного та альтернативних напрямків розвитку регіонів України. Розкрито структуру інвестицій та наголошено на їх значенні для сталого регіонального розвитку. Запропоновано оригінальне бачення вирішення проблем клачстеризації регіонів України. Підкреслено, що застосування кластерного підходу в Україні є необхідною умовою забезпечення зайнятості та відродження вітчизняного виробництва.

Мета роботи - вирішити проблему підготовки майбутніх педагогів на основі виховної превентивної діяльності як ланки професійного зросту. Аналіз шкільної практики свідчить про те, що педагогічна діяльність - це складний процес, який передбачає не тільки наявність певної сукупності професійних знань, умінь, навичок, але й наявність комплексу якостей особистості, які відповідають специфіці праці.

Систематизовано теоретичні та практично-прикладні аспекти управління господарським механізмом капітального будівництва за сучасних умов та проаналізовано публічно-правові відносини, що виникають у цій сфері на основі здійснення державного управління та планування у галузі будівництва та архітектури. Розкрито найбільш актуальні питання і проблеми галузі капітального будівництва, здійснено їх економіко-управлінський та правовий аналіз. Розглянуто практично-прикладні питання функціонування галузі, особливості взаємовідносин органів влади та контролюючих органів із забудовниками, досліджено їх юридичний зміст.

Розроблено та теоретико-методологічно обгрунтовано концептуальні та методичні положення, інструментарій державного регулювання розвитку вітчизняної сировинної бази текстильної промисловості (ТП). Розроблено методологічний підхід до формування концепції державного регулювання розвитку сировинної бази ТП, заснований на узгодженні економічних інтересів сільськогосподарських, переробних і ТП, переорієнтації ідеології державного контролю на ідеологію створення умов для розвитку інтеграційних процесів та відносин партнерства між товаровиробниками та споживачами сировини, концентрації зусиль на ендогенному розвитку, внутрішньому потенціалі сировинних галузей. Запропоновано методологію формування механізму відродження та регулювання розвитку сировинного комплексу. Сформульовано наукові засади формування внутрішнього ринку текстильної целюлозної сировини, які передбачають специфіку формування сегментів ринку за підгалузями та регіонами, визначають основні чинники формування сегментів ринку, принципи формування ринку, організацію взаємовідносин між його учасниками, порядок інформаційного забезпечення діяльності учасників, операторів ринку.

Комплексно висвітлено загальнотеоретичні та практичні основи формування та функціонування внутрішнього економічного механізму промислових підприємств. Досліджено взаємодію їх керуючої та керованої підсистем, розглянуто методи свідомого впливу на економіку підприємства. Увагу приділено питанням планування, контролю й оцінювання діяльності виробничих підрозділів, формування системи стимулювання та мотивації трудових колективів, ціноутворення в умовах ринкового оточення. Розкрито суть та мету створення запасів, проаналізовано рівноваги та безпеки операційної діяльності.

Викладено теоретико-методологічні, методичні та практичні аспекти державного регулювання логістичного управління закупівлями в агропромисловому комплексі України. Розкрито основи стратегічного управління логістикою закупівель матеріально-технічних ресурсів, формування стратегії закупівель мінеральних добрив, підвищення ефективності логістичного управління закупівлями матеріально-технічних ресурсів та її оцінювання в аграрній сфері.

Викладено основні види зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) України. Висвітлено особливості управління персоналом у фірмах, які здійснюють ЗЕД. Розкрито сутність та види міграції робочої сили. Проаналізовано соціальне партнерство як ефективну форму мотивації персоналу. Висвітлено поняття та суть стратегічного менеджменту. Викладено основні показники функціонування ЗЕД в Україні. Розкрито сутність та етапи інтернаціональної підприємницької діяльності. Наведено особливості розрахунків під час експортних операцій підприємств України. Визначено сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства. Досліджено питання сировинних ресурсів в національному та світовому господарстві.

Розглянуто теоретичні, методичні та практичні питання формування й інноваційного вдосконалення системи управління потенціалом підприємства, яка забезпечує високий рівень ефективності усіх сфер і напрямків його виробничо-господарської та комерційної діяльності. Досліджено проблеми інтеграційного характеру, пов'язані зі структурним розвитком і використанням потенціалу підприємства, а також з координацією різних його функцій.

Розкрито макроекономічні засади функціонування сучасних підприємств. Висвітлено організаційно-економічні основи формування і реалізації регіональних цільових програм інвестиційного розвитку. Досліджено теоретико-методологічні засади бюджетної політики органів місцевого самоврядування. Висвітлено проблеми детінізації в контексті економічної безпеки України. Викладено концептуальні аспекти організаційно-економічного забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Розкрито теорію внутрішнього маркетингу. Розкрито особливості формування та реалізації маркетингової стратегії розвитку підприємства. Досліджено галузеві особливості діяльності підприємств. Розглянуто методичний підхід до вибору стратегічних напрямів управління інтелектуальним капіталом підприємства. Проаналізовано взаємозв'язок стратегії управління персоналом з загальним розвитком підприємства.

Розглянуто виробничу й організаційну структури підприємства. Розкрито сутність і принципи формування громадського механізму. Охарактеризовано методи формування цін. Викладено порядок розробки та планування виробничої програми. Обгрунтовано форми стимулювання працівників. Подано інформацію про контроль як функцію управління. Надано класифікацію економічного збитку. Описано вплив операційної активності та структури витрат на прибуток. Висвітлено напрями підвищення якості продукції підприємств.

Предмет роботи - теоретико-методичні засади та практичні аспекти планування економічних результатів діяльності промислових підприємств (ПП). Мета роботи - представити методологію формування багатокритеріальної системи забезпечення оперативного та стратегічного планування економічних результатів діяльності ПП. Роботу виконано за результатами дослідження сучасних зарубіжних і вітчизняних теорій щодо планування економічних результатів діяльності ПП. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, присвячених питанням управління результатами діяльності суб'єктів господарювання, практично відсутні розробки щодо забезпечення оперативного та стратегічного планування економічних результатів діяльності ПП. Висновки: тенденції сучасного господарювання вимагають від суб'єктів реальної оцінки своїх стратегічних можливостей та перспективних напрямів діяльності. Це характеризується постійними змінами факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, у тому числі посиленням конкурентного середовища та інтеграційних процесів за сучасних умов господарювання. Стратегічне дослідження торкається змін, пов'язаних зрештою із системою забезпечення: фінансування, постачання, виробництва, реалізації, соціального, в межах яких функціонує суб'єкт господарювання. У межах інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного дослідження результатів діяльності ПП існує достатня потреба в інформаційних даних про субієкт, його галузеве об'єднання. Відсутність зведених консолідованих аналітичних звітів ускладнює не тільки пошук необхідної аналітичної інформації, але й здійснення порівняння за різними показниками ефективності функціонування суб'єктів господарювання.

Викладено теоретичні аспекти інвестиційної складової інноваційної діяльності промислових підприємств. Визначено соціально-економічну роль інноваційного розвитку управлінського капіталу. Досліджено теоретико-методичні засади формування системи економічної безпеки інноваційно-активних промислових підприємств. Розкрито особливості сценарного впровадження інноваційного контролінгу на промисловому підприємстві. Розглянуто методичні підходи до прогнозування параметрів програмно-цільових облігацій. Висвітлено інноваційно-інформаційні технології для забезпечення інтелектуально-кадрової складової економічної безпеки підприємства. Приділено увагу проблемам адаптації системи управління споживчою кооперацією до умов інноваційної економіки України. Охарактеризовано складові елементи витрат інноваційної діяльності промислового підприємства в контексті ідентифікації її результатів як об'єктів права інтелектуальної власності.

Розглянуто особливості управління фінансовими ресурсами в установі соціального спрямування. Досліджено підходи до системи управління та розподілу коштів у соціальних установах. Мета роботи - проведення комплексного дослідження особливостей управління фінансовими ресурсами закладів соціального спрямування, визначення актуальних проблем фінансової діяльності бюджетних установ та шляхів їх розв'язання. Робота грунтується на загальнонаукових методах: емпіричному (вивчення й аналіз законодавчої бази, статистичних даних), порівняльному аналізі. На основі проведеного аналізу нормативно-правової бази, принципів, факторів, методичних підходів, що забезпечують ефективність управління фінансами на сучасному етапі, розроблено пропозиції щодо вдосконалення управління фінансовими ресурсами в соціальних установах. Результати дослідження можуть бути враховані у процесі формування та розподілу коштів, у прийнятті управлінських рішень. Висновки надають змогу визначити шляхи ефективного управління фінансами, підвищення мотивації стосовно якості послуг, наданих соціальними установами.

Предмет роботи - забезпечення стратегічного менеджменту в системі транспортної галузі (ТГ). Мета роботи - дослідження та популяризація стратегічного менеджменту в українському бізнес-середовищі за допомогою виділення важливості формування стратегії під час створення та діяльності суб'єкта господарювання (СГ) ТГ. Методологічною базою роботи є аналіз наукових публікацій та статистичних матеріалів. Визначено технології стратегічного управління СГ ТГ. Запропоновано інструментальне забезпечення реалізації стратегії. Визначено роль місії як основного елементу стратегії СГ галузі. Досліджено суть стратегічних цілей та їх внесок в розвиток СГ ТГ. Визначено параметри змісту місії та критерії цільових пріоритетів. Запропоновано сучасні інструменти формування стратегічних цілей СГ ТГ, які удосконалюють процес стратегічного менеджменту. Результати роботи можуть використовуватися в економічній та управлінській діяльності на макро- та глобальному рівні. Висновки: представлений інструментарій стратегічного управління надає змогу керівництву СГ ТГ забезпечити підприємство довгостроковими цілями, які будуть спрямовані на різносторонній розвиток: починаючи від бізнес-процесів і закінчуючи іміджем в цілому. У разі залучення стратегії до щоденної роботи персоналу, СГ ТГ має змогу підвищити власну ефективність і результативність, що чітко відіб'ється в довгостроковій перспективі. Крім того, стратегія допомагає систематизувати роботу співробітників за допомогою різних методів мотивації та систем винагород. Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на визначення можливостей застосування досвіду різних моделей стратегічного менеджменту на національних теренах.

Предмет роботи- теоретико-методологічна основа параметричного макроекономічного планування (МЕП) в системі державного регулювання. Мета роботи- розкриття методологічної підтримки МЕП в системі державного регулювання фінансово-економічних процесів. Методологічна база роботи - наукові праці, матеріали періодичних видань, ресурси мережі Інтернет. Розглянуто макроекономічне планування в системі державного регулювання фінансово-економічних процесів. Визначено базові методи МЕП. Розглянуто параметри індикативного планування на макроекономічному рівні. Досліджено класифікацію МЕП. Сформовано комплекс принципів МЕП з урахуванням глобалізаційних процесів у міжнародному середовищі. Розроблено модель формування параметрів в системі МЕП. Результати роботи можуть використовуватися в економічній та управлінській діяльності на макро- та глобальному рівні. Висновки: МЕП в системі державного регулювання фінансово-економічних та соціальних процесів - це процес формування місій, цілей і завдань суб'єктів макроекономічного середовища, вибору специфічних стратегій для визначення й одержання необхідних ресурсів і їх розподілу, з метою забезпечення ефективного фінансово-економічного та соціального розвитку національної економіки на довгострокову перспективу з урахуванням векторів розвитку країни за умов глобалізації та євроінтеграції.

Наразі національна галузь охорони здоров'я потребує значних змін у системі її управління, а також в управлінні закладами охорони здоров'я. Вдосконалення процесу стратегічного управління є одним із найбільш дієвих засобів, що покликані підвищити ефективність управління сучасними закладами охорони здоров'я України. Мета дослідження - визначення фундаментальних принципів впровадження стратегічного менеджменту в закладах охорони здоров'я України враховуючи міжнародний досвід і практику. Основні використані методи - синтез та аналіз даних, узагальнення та порівняння. Об'єктом дослідження є галузь охорони здоров'я України. Практичне значення результатів наукових досліджень полягає у визначенні загальних принципів стратегічного менеджменту закладів охорони здоров'я, що є важливим для підвищення ефективності діяльності закладів охорони здоров'я в Україні. Наведено чинники, що впливають на діяльність сучасних закладів охорони здоров'я. Аргументовано, що стратегічний менеджмент є інструментом впливу на ці чинники. Доведено, що стратегічне мислення є необхідною умовою керівника закладу охорони здоров'я, оскільки він є інтелектуальним та інноваційним лідером усіх змін, що відбуваються в закладах охорони здоров'я. Зроблено висновок про те, що потреба в застосуванні стратегічного менеджменту в діяльності медичних закладів є досить високою, проте існує низка чинників, які ускладнюють цей процес, а саме некомпетентність керівних кадрів, обмеженість фінансових та організаційних ресурсів, відсутність мотивації до розвитку тощо. Зазначено щодо необхідності створення відповідних умов для реалізації стратегічної функції менеджменту, що має бути забезпечена формуванням та розвитком управлінського капіталу закладів охорони здоров'я.

Зосереджено увагу на неоднозначності ставлення вчених-економістів до незбалансованості державного бюджету. Обгрунтовано розуміння збалансованого за доходами і видатками державного бюджету відповідно до концепції "здорових фінансів". Виявлено недоліки концепції "здорових фінансів", зокрема те, що щорічне балансування доходів і видатків бюджету виключає, чи значною мірою зменшує можливості антициклічного, стабілізувального впливу фіскальної політики держави. Актуалізовано увагу на особливостях концепції хронічного бюджетного дефіциту та специфіці дефіцитного фінансування державних витрат у межах концепції контрциклічного регулювання. Водночас доведено, що збалансованість бюджету є другорядною проблемою за концепцією функціональних фінансів. З'ясовано, що дефіцит бюджету може спричинювати як позитивні, так і негативні соціально-економічні ефекти, залежно від обставин, у яких дефіцит сформований. Виділено та охарактеризовано різновиди дефіциту державного бюджету, а саме: номінальний дефіцит, реальний дефіцит, операційний дефіцит первинний дефіцит, фактичний дефіцит, прихований дефіцит, квазіфіскальний дефіцит, сукупний дефіцит, активний дефіцит, пасивний дефіцит, вимушений дефіцит, свідомий дефіцит, структурний дефіцит і циклічний дефіцит. Доведено, що основним завданням держави є досягнення його збалансованості, тобто підтримка балансу доходів і витрат держави. Розглянуто підхід до оцінювання дисбалансу бюджету за допомогою застосування нерівності Коші та сформовано алгоритм оцінювання дисбалансу бюджету. Доведено, що забезпечення бюджетної збалансованості можливо в таких напрямах: поліпшення якості планування основних показників бюджету; розширення дохідної бази; оптимізація/секвестр видатків бюджету; цільове фінансування; підвищення ефективності управління державною власністю, бюджетного контролю; запровадження бюджетування, орієнтованого на результат, та аудиту ефективності використання бюджетних коштів; удосконалення міжбюджетних відносин; управління державним боргом. Розвинено науково-методичний підхід до оцінювання дисбалансу, зокрема Зведеного бюджету в частині обгрунтування граничного значення показника міри дисбалансу, що базується на застосуванні нерівності Коші, а також визначення впливу факторів динамічних змін дисбалансу бюджету на підставі застосування методу ланцюгових підстановок. Перевагами такого науково-методичного підходу є можливість порівняння оцінки дисбалансу бюджетів, що суттєво різняться за обсягом фінансових ресурсів, як перерозподіляються через бюджет, оскільки такі оцінки є відносними, що надає можливість нівелювати ефект масштабу бюджету.