Проаналізовано образ інтелігента в оповіданнях Валер'яна Підмогильного та Антона Чехова. Зауважено, що концептуальним для українського й російського письменників є змалювання побутування міського жителя на початку ХХ ст. З'ясовано, що смерть (духовна чи фізична) виступає основним чинником задля самоствердження людської особистості (інтелігента).

Вперше в річищі інтертекстуального дискурсу мала проза найбільш виразних представників західноєвропейської літератури порубіжної епохи XIX - XX ст. Гі де Мопассана та Дж. Джойса, а також творчість В. Підмогильного є об'єктом компаративного дослідження. Рефлексія національного образу світу та своєрідність концепції особистості в малій прозі зазначених письменників не ставали предметом спеціальної наукової полеміки. Проаналізовано малу прозу В. Підмогильного, оповідання Дж. Джойса зі збірки "Дублінці" та новели Гі де Мопассана з метою зіставлення національних образів світу та концепцій особистості в їх художніх системах. У річищі і нтертекстуального дискурсу обгрунтовано правомірність компаративного підходу до дослідження малої прози французького, ірландської й українського письменників. Окреслено поняття "національний образ світу" в теоретичному аспекті. Розглянуто філософський, психологічний та літературознавчий виміри концепції особистості. Стверджується, що національний образ світу залежить від загальнолюдського та власне авторського образів світу та розкривається через національну ідентифікацію та опозицію "Свого" та "Чужого". Проаналізовано критичні відгуки на творчість Гі де Мопассана, Дж. Джойса та В. Підмогильного, при тому зауважено, що іманентними для них с звернення до простої людини та намагання розкрити таємниці її поведінки та душі. Акцентовано увагу на превалюючій ролі часопростору як системи координат художнього образу світу, зокрема національного, в малій прозі Гі де Мопассана, Дж. Джойса та В. Підмогильного. Індивідуальність творчої манери цих письменників сприймається через колористичну картину світу. Митці дивляться на світ крізь призму різних барв, які складають мозаїчну цілісність їх національного образу світу. Визначено спільні та відмінні ознаки реалізації художньої концепції особистості в новелах та оповіданнях Гі де Мопассана, Дж. Джойса та В. Підмогильного.