Увагу приділено модернізації теплообмінника у схемі виробництва полікапроаміду та полістиролу. Висвітлено шляхи вдосконалення пресових частин переробних машин. Охарактеризовано процес нагрівання картону у виробництві гофротари. Описано барабанну сушарку для сушіння нітрату амонія. Проаналізовано особливості проектування ферментатора лінії виробництва кормових дріжджів, реактору лінії виробництва посудомиючих засобів. Розглянуто питання інтенсифікації роботи випарника у тепловому насосі, удосконалення спірального теплообмінника у схемі виробництва полівеніл хлориду.

Внимание уделено модернизации теплообменника в схеме производства поликапроамида и полистирола. Охарактеризован процесс нагревания картона в производстве гофротары. Описана барабанная сушилка для сушки нитрата аммония. Проанализированы особенности проектирования ферментатора линии производства кормовых дрожжей, реактора линии производства посудомоющих средств. Рассмотрены вопросы интенсификации работы испарителя в тепловом насосе, усовершенствования спирального теплообменника в схеме производства поливинил хлорида.

Наведено результати експериментальних досліджень процесу одержання гранульованих азотно-кальцієво-гуміново-сірковмісних добрив, одержаних під час переробки реальних розчинів амоній сульфату виробництва капролактаму. Визначено умови, за яких коефіцієнт гранулоутворення перевищує 90 %.

Вперше експериментально встановлено закономірності безперервних процесів гранулоутворення різних типів мінерально-гумінових добрив з пошаровою структурою з рідких систем і визначено умови стабілізації дисперсного складу. Вперше запропоновано методику комплексного оцінювання ефективності процесу гранулоутворення. Вперше розроблено узагальнену модель багатофакторних процесів утворення мінерально-гумінових твердих композитів із заданими властивостями з урахуванням їх стохастичної природи. Розвинуто фізичну модель безперервного процесу утворення мінерально-гумінових добрив із заданими властивостями у разі зневоднення рідких гетерогенних систем у псевдозрідженому шарі. Розвинуто математичну модель безперервного процесу гранулоутворення для визначення умов стабілізації дисперсного складу в псевдозрідженому шарі та визначено необхідну потужність джерела нових центрів грануляції.