Розглянуто питання граматики англійської мови, а також особливості перекладу та спілкування на теми загальнонаукового характеру.

Рассмотрены вопросы грамматики английского языка, а также особенности перевода и общения на темы общенаучного характера.

Розглянуто особливості коректування граматики англійської мови, а також розвитку навичок читання, перекладу, спілкування на теми загальнонаукового характеру (економіки, науки, охорони навколишнього середовища). Висвітлено питання щодо формування заперечних і питальних форм англійського речення, прийменників місця та напрямку, порядку слів питального речення, модальних дієслів та їх еквівалентів, а також безособових форм дієслова (інфінітива).

Рассмотрены особенности корректировки грамматики английского языка, а также развития навыков чтения, перевода, общения на темы общенаучного характера (экономики, науки, охраны окружающей среды). Освещены вопросы формирования отрицательных и вопросительных форм английского предложения, предлогов места и направления, порядка слов вопросительного предложения, модальных глаголов и их эквивалентов, а также безличностных форм глагола (инфинитива).

Висвітлено питання граматики англійської мови, наведено лінгвокраєзнавчу інформацію за темами, пов'язаними з транспортною сферою. Викладено вправи з метою розширення словникового запасу та розвитку навичок спілкування у студентів транспортних вищих навчальних закладів.

Освещены вопросы грамматики английского языка, приведена лингвокраеведческая информация по темам, которые касаются транспортной сферы. Предложены упражнения для расширения словарного запаса и навыков общения у студентов транспортных высших учебных заведений.

Висвітлено особливості формування професійної комунікативної компетенції в галузі автомобіле- та машинобудування, необхідної для адекватної поведінки в реальних академічних і професійних сферах і ситуаціях. Наведено інформацію про 1 400 лексичних одиниць і словосполучень, які належать до найчастотнішої загальнонаукової лексики.

Освещены особенности формирования профессиональной коммуникативной компетенции в области автомиле- и машиностроения, необходимой для адекватного поведения в реальных академических и профессиональных сферах и ситуациях. Приведена информация о 1 400 лексических единицах и словосочетаниях, принадлежащих к наиболее часто употребляемой общенаучной лексике.

Розкрито сутність культурологічного підходу у педагогіці та викладанні іноземних мов у технічних ВНЗ, розглянуто вимоги сучасного суспільства до змін у системі освіти. Висвітлено наукові засади й особливості формування соціокультурної компетенції майбутніх фахівців у ВНЗ, розкрито роль володіння іноземними мовами у процесі їх професійної реалізації за умов глобалізації. Охарактеризовано основні компоненти культурологічного підходу до навчання іноземних мов, запропоновано технології формування комунікативної компетенції у різних соціокультурних сферах.

Раскрыта сущность культурологического подхода в педагогике и преподавании иностранных языков в технических ВУЗ, рассмотрены требования современного общества к изменениям в системе образования. Освещены научные основы и особенности формирования социокультурной компетентности будущих специалистов в ВУЗ, раскрыта роль владения иностранными языками в процессе их профессиональной реализации в условиях глобализации. Охарактеризованы основные компоненты культурологического подхода к обучению иностранным языкам, приведены технологии формирования коммуникативной компетентности в различных социокультурных сферах.

За результатами комплексу досліджень на базі морфологічних, ультразвукових, зоотехнічних, етологічних, гематологічних, клінічних і статистичних методик визначено взаємозв'язок кількісних та якісних характеристик котиледонного апарата, ворсин і пренатального розвитку телят, а також установлено, що вміст тканинних компонентів і кровоносних судин у фетальних частинах плацент, кількість гігантських клітин, ступінь прояву їх змін обумовлюють різний морфофункціональний статус і життєздатність новонароджених телят. Зазначено, що зміни гістологічної структури фетальних частин плацент відповідають їх зображенням на ультрасонограмах. Розроблено сонографічний метод оцінки фетальної частини плаценти корів з урахуванням ступеня ехогенності структур котиледона. Визначено морфофункціональний статус неонатальних телят за тестовими показниками та встановлено ступінь їх пренатального недорозвитку залежно від структурно-функціональних особливостей фетальної частини плаценти. Відзначено, що телята, народжені в жовтні - листопаді, мають більш високий морфофункціональний статус і життєздатність на відміну від телят, народжених у лютому - березні.

На підставі аналізу теоретичних джерел розглянуто суть засобів масової інформації, їх функції у навчально-виховному процесі у вищому навчальному закладі (ВНЗ), а також види, форми та методи використання їх у навчально-пізнавальній діяльності студентів, особливості роботи з газетою в технічному ВНЗ. Обгрунтовано етапи організаційної роботи студентів з газетним матеріалом, розроблено та експериментально перевірено технологію реалізації етапів: діагностично-підготовчого, змістово-процесуального, контрольно-коригувального. Доведено, що поетапна робота з періодичною пресою сприяє позитивним змінам у навичках читання, уміннях у говорінні, аудіюванні й написанні, а також підвищенню якості знань, збільшенню числа студентів, які мають стійкий інтерес до роботи з газетним матеріалом. Відзначено, що запропонований метод проведення зазначеної роботи дає змогу підвищення рівня потенціалу студента, зростання його прагнення до саморозвитку та самоосвіти, можливість вибору.

Теоретично обгрунтовується застосування лінгводидактичного тестування як засобу реалізації основних функцій зовнішнього контролю викладача та внутрішнього самоконтролю студентів. Укладено банк тестових завдань для перевірки рівня сформованості лексичної навички читання, види і типи яких співвідносяться з розумовими та вербальними операціями, які лежать в основі функціонування даної навички. Створені комплекси тестових завдань для поточного та підсумкового контролю володіння лексикою для читання на дотекстовому і текстовому рівнях. Розроблена технологія реалізації тестового контролю лексичного компонента читання, що вміщує тести для визначення вихідного рівня, тести поточного контролю, набори тестів повторення шкільної лексики, яка увійшла до вузівського словника, і тести підсумкового контролю. Уточнено стилістичні особливості та кількісні параметри словника, здійснено відбір пасивного лексичного мінімуму для читання англійською мовою на 1 етапі немовного вузу.

Обгрунтовано застосування лінгводидактичного тестування як засобу реалізації основних функцій зовнішнього контролю викладача та внутрішнього самоконтролю студентів. Створено банк тестових завдань для перевірки рівня сформованості лексичної навички читання, види і типи яких співвідносяться із розумовими та вербальними операціями, які лежать в основі функціонування даної навички. Розроблено комплекси тестових завдань з метою поточного та підсумкового контролю володіння лексикою для читання на дотекстовому і текстовому рівнях, технологію реалізації тестового контролю лексичного компонента читання, що вміщує тести для визначення вихідного рівня, тести поточного контролю, набори тестів повторення шкільної лексики, яка увійшла до вузівського словника, а також тести підсумкового контролю. З'ясовано стилістичні особливості та кількісні параметри словника, здійснено відбір пасивного лексичного мінімуму для читання англійською мовою на 1 етапі немовного вузу.

Запропоновано огляд і критичний аналіз різних точок зору щодо змісту соціокультурного компонента (СКК), які висловлюються західними спеціалістами в галузі викладання іноземних мов. Розглянуто загальні напрямки й особливості, що можуть складати основу формування міжкультурної компетенції студентів ВТНЗ. Зроблено висновок щодо необхідності доцільного вирішення проблеми формування СКК студентів ВТНЗ як елемента їх комунікативної компетенції на побутовому і професійному рівнях й у соціально-політичній сфері.

Предложен обзор и критический анализ разных точек зрения на содержание социокультурного компонента (СКК), которые высказываются западными специалистами в области преподавания иностранных языков. Рассмотрены общие направления и особенности, которые могут составлять основу формирования межкультурной компетенции студентов ВТУЗ. Сделан вывод о необходимости целесообразно решать проблему формирования СКК студентов ВТУЗ как элемента их коммуникативной компетенции на бытовом и профессиональном уровнях и в социально-политической сфере.

Розглянуто основні дидактичні та методичні принципи, на яких грунтується сучасний навчальний процес з іноземних мов, виділено принцип виховуючого і розвиваючого навчання, аналізується низка найбільш ефективних інноваційних технологій, які застосовуються в іншомовній освіті майбутніх інженерів.

Розглянуто основи формування концепції професійно-орієнтованої іншомовної освіти студентів технічних спеціальностей, проаналізовано різні методичні підходи до навчання іноземної мови у ВНЗ. Висвітлено чотири основні принципи реалізації особистісно-діяльнісного підходу для формування іншомовної комунікативної компетенції майбутніх інженерів і науковців.

Запропоновано систему культурологічної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів. Обгрунтовано теоретичні та методичні засади формування інженера-інтелігента як особистості, яка поєднує професіоналізм, високий загальнокультурний рівень і духовно-етичну досконалість. Узагальнено структурні компоненти культури, акцентовано на культурі фахівця у сфері матеріального виробництва, духовній культурі особистості, комунікативній культурі та культурі міжнаціонального спілкування. Визначено складники та принципи культурологічної підготовки, детально розглянуто мотиваційно-цільовий та когнітивно-процесуальний складники. Увагу приділено технологічному забезпеченню системи культурологічної підготовки, наведено загальні форми та методи формування базової культури фахівця, особливості духовно-етичного вдосконалення студентів, формування комунікативної мови фахівця та культури міжнаціонального спілкування, стимулювання студентів до культурологічної самоосвіти.

Розглянуто типи класифікацій систем цінностей, проаналізовано результати дослідження ціннісних орієнтацій студентства. Розглянуто професійні цінності майбутніх інженерів, висвітлено важливість іншомовної освіти для розвитку ціннісної парадигми студентів вищої технічної школи.

Наведено систему культурологічної підготовки (КП) студентів технічних ВНЗ. Обгрунтовано теоретичні та методичні основи формування інженера-інтелігента як особистості, що поєднує професіоналізм, високий загальнокультурний рівень та духовно-етичну досконалість. Узагальнено структурні компоненти культури. Визначено складники та принципи КП. Зазначено, що культурологічний підхід дозволяє переосмислити зміст навчання у технічних ВНЗ з гуманітарних позицій, суттю яких є формування спеціаліста-інтелігента з широким кругозором і високим рівнем загальної культури, а КП передбачає комплексну реалізацію практичних, виховних, освітніх і професійних цілей за умов створення у технічних ВНЗ культурологічного середовища.

Визначено місце, роль, шляхи формування компетентного фахівця у процесі культурологічної підготовки студентів. Виділено компетентності майбутнього фахівця, які формуються в результаті його інтегрованого професійного, загальнокультурного та духовного розвитку, а саме: уміння удосконалювати професійні та загальнокультурні знання, вирішувати проблеми в правовому полі і адміністративних структурах, етичні та естетичні цінності тощо. Констатовано трьохаспектний зміст вищої освіти, які пов'язані з забезпеченням людиноцентризму дисциплін природничо-технічного профілю, з дисциплінами гуманітарного профілю, із впровадженням у систему освіти таких складових як релігія, міфологія, теологія. Підкреслено необхідність удосконалення духовної сфери людини з позицій компетентнісного підходу.

Определены место, роль, пути формирования компетентного специалиста в процессе культурологической подготовки студентов. Выделены компетентности будущего специалиста, которые формируются в результате интегрированного профессионального, общекультурного и духовного развития, а именно: умение совершенствовать профессиональные и общекультурные знания, решать проблемы в правовом поле и административных структурах, этические и эстетические ценности. Констатирована трехаспектное содержание высшего образования, связанное с обеспечением человекоцентризма дисциплин естественно-технического профиля с дисциплинами гуманитарного профиля, с внедрением в систему образования таких составляющих как религия, мифология, теология. Подчеркнута необходимость совершенствования духовной сферы человека с позиций компетентностного подхода.

The place and role of the competence approach in the process of the technical university students' culturological training are defined. The competences of the future specialist which are formed as a result of his integrated professional, all-round cultural and spiritual development are pointed out. The importance of the human's spiritual sphere perfection from the position of the competence approach is emphasized.

Визначено основні тенденції розвитку освіти за сучасних соціокультурних умов, наголошено на необхідності пошуку шляхів реформування освіти в напрямі гармонійного поєднання її природничо-наукового та гуманітарного компонентів, що стає можливим завдяки зв'язку освіти і культури.

Определены основные тенденции развития образования в современных социокультурных условиях, подчеркнута необходимость поиска путей реформирования образования в направлении гармоничного сочетания ее естественно-научного и гуманитарного компонентов, что становится возможным благодаря связи образования и культуры.

In the article the key tendencies of development of education under modern social and cultural conditions are determined, the need of seecing ways to reform education aimed at harmonious combination of its scientific and humanitarian components that becomes possible due to connection of education and culture is emphasized.

Розроблено концепцію культурологічної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів, розглянуто поняття "культура" у різних інтерпретаціях. Виділено її найбільш узагальнені структурні компоненти, засвоєння яких забезпечує формування базової культури майбутнього інженера. Охарактеризовано поняття "інтелігентність", досягнення якої є пріоритетною метою культурологічної підготовки як реалізації науково-методичної системи забезпечення інтегрованого професійного, загальнокультурного та духовно-морального розвитку студентів. Розроблено технології з акцентуванням на особистісно орієнтованих механізмах формування майбутнього фахівця, що забезпечують культурологічну підготовку під час вивчення нормативних і вибіркових дисциплін, інтегрованого курсу "Світова культура", а також у процесі позааудиторної та самостійної діяльності студентів. Уточнено критерії та показники загальнокультурного й особистісного розвитку майбутніх фахівців.

Розглянуто актуальні питання викладання іноземних мов у ВНЗ: інформаційні технології у викладанні, трансформаційні аспекти перекладу, інтеграції медіаосвіти у процесі навчання іноземних мов, особливості розробки тестів як засобів діагностики та оцінювання курсів іноземних мов. Досліджено проблеми оптимізації іншомовної підготовки майбутніх інженерів, мультимедійні засоби в інтенсифікації процесу навчання іноземних мов.

Визначено місце художньо-естетичної культури у процесі підготовки студентів ВТНЗ. Окреслено засоби її забезпечення, особливості мистецтва як одного зі способів пізнання життя. Досліджено ступінь значимості таких функцій мистецтва: розширення кругозору і знань про навколишній світ, усвідомлення значення життя і свого місця в ньому; рівень естетичного смаку; спонукання до творчості. Констатовано, що для значної кількості студентів мистецтво розширює кругозір (31 % з 371-го, які брали участь у дослідженні); є джерелом насолоди і радості (22 %); засобом розваги і відволікає від турбот повсякденного життя (21 % і 19 % відповідно); виховує естетичний смак (7 %). Визначено пріоритетні напрями художньо-естетичного розвитку студентів ВТНЗ: вивчення нормативних дисциплін та дисциплін за вибором із циклу соціально-гуманітарної підготовки; засвоєння спеціально розробленого інтегрованого курсу, що включає такі розділи, як: “Література”, “Музика”, “Живопис”, “Кінематограф”, “Театр’ та ін.; організація позааудиторної діяльності, стимулювання студентів до самоосвіти. Розкрито особливості впливу мистецтва, музики, художньої літератури на формування світогляду та смаків молодого покоління.

Определено место художественно-эстетической культуры в процессе подготовки студентов ВТУЗ. Определены средства ее обеспечения, особенности искусства как одного из способов познания жизни. Исследована степень значимости таких функций искусства: расширение кругозора и знаний об окружающем мире, осознание смысла жизни и своего места в нем; уровень эстетического вкуса; побуждение к творчеству. Констатировано, что для значительного количества студентов искусство расширяет кругозор (31 % из 371-го, которые принимали участие в исследовании); является источником наслаждения и радости (22 %); средством развлечения и отвлекает от забот повседневной жизни (21 % и 19 % соответственно); воспитывает эстетический вкус (7 %). Определены приоритетные направления художественно-эстетического развития студентов ВТУЗ: изучение нормативных дисциплин и дисциплин по выбору из цикла социально-гуманитарной подготовки; усвоение специально разработанного интегрированного курса, включающего такие разделы, как: “Литература”, “Музыка’, “Живопись”, “Кинематограф”, “Театр” и др .; организация внеаудиторной деятельности, стимулирование студентов к самообразованию. Раскрыты особенности влияния искусства, музыки, художественной литературы на формирование мировоззрения и вкусов молодого поколения.

In the article the place of artistic culture in the process of the technical university students’ training is determined. Such components of artistic culture as arts, music, literature are considered. Peculiarities of their influence on formation of the students’ outlook and aesthetic tastes are revealed. The ways of development of the future specialists’ artistic culture are specified.