Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4 + Ш5(РОС)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.221.7 + Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Соціалістичний реалізм <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4СОЮ)6-327

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.221.88 + Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Модернистські напрямки. Авангардизм <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено сутність соцреалізму як проекту авангардної парадигми і національного дискурсу масової культури. Розглянуто історію розвитку української драматургії початкового періоду тоталітаризму, охарактеризовано основні жанрові моделі масової культури соцреалізму, визначено проблематику й особливості українських драматичних дискусій кінця 1920-х - 1930-х рр. Проаналізовано творчу діяльність видатних українських драматургів - М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, О.Корнійчука, І.Микитенка.

Определена сущность соцреализма как проекта авангардной парадигмы и национального дискурса массовой культуры. Рассмотрена история развития украинской драматургии начального периода тоталитаризма, охарактеризованы основные жанровые модели массовой культуры соцреализма, проанализирована проблематика и особенности украинских драматических дискуссий конца 1920-х - 1930-х гг. Освещена творческая деятельность выдающихся украинских драматургов - Н.Кулиша, И.Днепровского, И.Кочерги, А.Корнейчука, И.Микитенко.

Висвітлено історію української драматургії одного з найбільш насичених і складних періодів - першої третини XX ст. Здійснено літературознавчий аналіз творів маловідомих авторів і запропоновано нові інтерпретації класики. Вітчизняну драматургію 1900 - 1930-х рр. розглянуто в контексті модерних інтерпретаційних методик. Особливу увагу приділено драматургічним творам Л. Українки, О. Олеся, В. Винниченка, М. Куліша І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О Корнійчука, І. Микитенка.

Освещена история украинской драматургии одного из наиболее насыщенных и сложных периодов - первой трети XX в. Осуществлен литературоведческий анализ произведений малоизвестных авторов и предложены новые интерпретации классики. Отечественная драматургия 1900 - 1930-х гг. рассмотрена в контексте современных интерпретационных методик. Особое внимание уделено драматургическим произведениям Л. Украинки, А. Олеся, В. Винниченко, Н. Кулиша, И. Днепровского, И. Кочерги, Я. Мамонтова, А. Корнейчука, И. Микитенко.

Висвітлено проблеми компаративної поетики російської й української драми (РУД) та визначено їх культурну ідентичність у найважливіших етапах взаємодії та трансформації жанрів від ХІХ ст. до 1930-х рр. із застосуванням загальнонаукових концепцій нелінійного розвитку культури, випадкових і закономірних процесів. Описано метод моделювання жанрової еволюції драми ХІХ - ХХ ст. від містерії до трагікомедії та мелодрами в контексті трьох моделей жанрової трансформації: лінійної (історичної), циклічної (пульсуючої) та вибухової (хаосу). Проаналізовано зміну жанрових парадигм РУД у реаліях модерну, авангарду та соціального реалізму (СР) у взаємодії різних механізмів вибухового та поступового розвитку в культурі. Визначено ракурси діахронії та синхронії в моделях формульної літератури СР як системи неканонічних жанрів масової культури, та в різновекторних текстах формульних та інноваційних жанрів. Увагу приділено порівняльній поетиці жанрів РУД у співставленні з компаративними методиками пошуку аналогій та методики типологічного зіставлення.

Висловлено припущення про наявність принаймні двох позицій у творчому пошуку культурної ідентичності діячів пізнього модерну, умовно "проект Хвильового" та "проект Куліша". Перший - "євразійський" - значною мірою міфологізований потяг до абстрактної Європи й лівокомуністичне зречення найближчого культурного оточення набридлого колонізатора - метрополії Москви - можна визначити як окцидентальний. Образ російської літератури в ньому будується за моделями російської соціологічної критики. Другий, значно поміркованіший, умовно визначений як східнослов'янський. Він орієнтований на коло історичного діалогу з найближчими культурами, передусім російською, справді євразійською, на відміну від межового типу української культури. Запропоновано розглядати рецепцію російського культурного тексту українською культурою як частину власного культурного досвіду. Це погляд "іншого" на сусіда. Цей погляд унікальний, він не присутній у базовій культурі метрополії. І тим він цікавий.

Здійснено комплексне дослідження компаративної поетики жанрів російської та української драми з метою визначення культурної ідентичності на найважливіших етапах їх взаємодії та трансформації від XIX ст. до 1930-х рр. Застосовано загальнонаукові концепції нелінійного розвитку культури, випадкових і закономірних процесів, теорію вибуху в культурі. Запропоновано метод моделювання жанрової еволюції драми XIX - XX ст. на шляху від містерії до трагікомедії та мелодрами в координатах трьох принципів опису й відповідно трьох моделей жанрової трансформації: лінійної, циклічної та вибухової. Визначено, що зміна жанрових парадигм російської та української драми в реаліях модерну, авангарду, соцреалізму постає як взаємодія різних механізмів вибухового та поступового розвитку в культурі. Розділено ракурси діахронії та синхронії в моделях формульної літератури соцреалізму як системи неканонічних жанрів масової культури та в різновекторних текстах формульних та інноваційних жанрів. У порівняльній поетиці жанрів російської та української драми поєднуються компаративні методики пошуку аналогій і методики типологічного зіставлення.

Монографію присвячено вирішенню питань щодо природи екфразису (інтермедіальна чи інтертекстуальна), форм його вираження, ідентифікації музичного екфразису з-поміж інших тропів та явищ. Звернено увагу на функціональність музичного екфразисму як прийому в художніх текстах. Висвітлено авторські модифікації музичного екфразису в українській літературі. Дослідження подане у формі доведення теореми бінарності екфразису.