Проведено комплексне дослідження теоретичних аспектів і практики формування та розвитку систем управління на українських підприємствах електронної торгівлі. Запропоновано нові методичні підходи щодо створення систем управління на підприємствах електронної торгівлі. Розроблено трирівневу класифікацію електронної торгівлі залежно від її можливостей реалізовувати фінансово-господарську діяльність на різних етапах свого застосування. Визначено зміст поняття інфраструктурного забезпечення управління електронною торгівлею та її складників. Розкрито сутність поняття "система управління в електронній торгівлі" та визначено основні підходи щодо її створення та ефективного функціонування. Розроблено функціональну схему управління процесами торговельної діяльності підприємств електронної торгівлі: електронним маркетингом, закупівлями на основі електронних систем, віртуальним торговельно-технологічним процесом, доставкою товарів споживачам за принципами логістики з використанням електронних мереж та традиційним транспортуванням товарів. Охарактеризовано сучасний стан електронної торгівлі та її управління в Україні, обгрунтовано шляхи його удосконалення.

Визначено рівень креативної активності вітчизняної економічної системи. Наведено системне бачення оціночних показників для вимірювання індексу креативної активності вітчизняної економічної системи. Подано значення часткових показників креативної активності за регіонами України у 2013 - 2017 рр. Визначено складові креативної активності за регіонами України. Проведено ранжування регіонів за рівнем креативної активності та виявлено регіони-лідери та регіони-аутсайдери. Наведено тривимірну візуалізацію залежності рівня креативної активності України за регіонами від рівнів "таланту" та "технологій". Визначено основні передумови для сталого розвитку креативного потенціалу регіонів України. Обгрунтовано, що розрахований сумарний індекс креативної активності є зваженим агрегованим індикатором, який дозволяє оцінювати стан креативно-інноваційної діяльності.

Розвиток постіндустріального суспільства підіймає питання інституційного значення та структурного оформлення креативного менеджменту на макрорівні, адже конкурентоздатність національної економіки стає все більш залежною від її спроможності генерувати та використовувати високотехнологічні продукти й технології. Висвітлено основні макроекономічні аспекти креативного управління з точки зору відповідних особливості основних функцій менеджменту.

Розроблено та методологічно обгрунтовано моніторинговий комплекс для ефективного управління креативним розвитком персоналу. Наявний методологічний апарат аналізу якості управління трудовим потенціалом запропоновано доповнити методикою багатовимірного аналізу компетенційної складової управління людськими ресурсами, що надає змогу з високою достовірністю аналізувати ступінь впливу часткових компетенційних ознак на ефективність креативної діяльності організацій. Дослідження компетенційних аспектів, проведене за результатами опитування 80 менеджерів різного рівня управління у 27 підприємствах Львова та Львівської області показало певну розбіжність в експертних оцінках, однак виявило загальний для всіх респондентів вектор визнання важливості таких вмінь, як здатність аналізувати, передбачати та використовувати інформацію, виконувати фахові функції та поставлені завдання відповідно до вимог проекту, а також такі особистісні ділові якості як самоорганізація, ініціативність, освіченість і креативність. Сформована на основі множинної регресії модель надала змогу виявити та оцінити з високим ступенем достовірності кількісні та якісні характеристики кореляційних зв'язків компетенційних ознак із показниками економічної ефективності. Порівняльний аналіз карт компетенцій, отриманих у результаті психодіагностичного тестування та математичного розрахунку, продемонстрував важливість розвитку компетенції ТОР-менеджменту як для особистих ключових показників ефективності, так і для досягнення креативних цілей розвитку організації загалом.

Визначено теоретико-методологічні та науково-прикладні основи побудови концептуальної платформи формування процесів становлення та розвитку креативного менеджменту (КМ) національного господарства України в період глобалізаційних і постіндустріалізаційних трансформацій світового економічного простору. Систематизовано структурні особливості КМ на мікро- та макрорівнях. Здійснено системний аналіз методологічного апарату дослідження ефективності КМ на всіх рівнях ієрархії економічної системи. Розглянуто соціально-економічні механізми регулювання наукового потенціалу вітчизняної економіки. Висвітлено особливості креативного розвитку високотехнологічних секторів економіки України. Визначено шляхи покращення інституційного регулювання креативного розвитку вітчизняної економіки. Окреслено стратегічні пріоритети розвитку наукового сектору для забезпечення креативного прориву.

Досліджено концептуальні основи становлення постіндустріальної економіки в світлі теорії заміщення технологічних укладів, проаналізовано особливості розвитку конкурентних стратегій та визначено соціально-економічну сутність креативного менеджменту в економіці знань. Розроблено концептуальні засади структурування креативного менеджменту на різних рівнях ієрархії економічної системи, з пріоритетністю розвитку творчих можливостей у подоланні викликів постіндустріального суспільства. Надано характеристику існуючого стану та тенденцій креативізації вітчизняної економічної системи. Запропоновано й апробовано методологію визначення індексу креативної активності економіки. Спроєктовано логічну схему побудови стратегії технологічного прориву з покроковим розгалуженням цілей розвитку та методів їх досягнення, у підґрунтя якої покладено елементи ключових креативних компетенцій, що дозволяє системно врахувати фактори внутрішнього та зовнішнього впливу та забезпечує інформаційний супровід технологічного оновлення держави. Систематизовано засади інституційного регулювання креативного розвитку економіки України, що дає змогу якісно координувати діяльність розпорядників бюджетних коштів для здійснення наукової та науково-технічної діяльності. Розроблено концептуальну модель системної конкурентоспроможності вітчизняної економіки в узгодженій єдності з інспірованими стратегіями креативного розвитку ринкових суб'єктів.

Обгрунтовано концепцію організаційної поведінки у мінливих умовах сучасного ринкового соціально-економічного середовища. Висвітлено закони, що впливають на поведінку людини в процесі спільної діяльності. Розкрито особистісний потенціал керівника та його вплив на поведінку в організації. Розглянуто основні теорії та моделі організаційної поведінки, механізми формування поведінкової активності. Значну увагу приділено питанням організаційного розвитку та управління змінами в організаційній поведінці.

Розглянуто питання трансформації сучасної економіки в умовах макроекономічної стабілізації, сучасного управлінського інструментарію розвитку в умовах інноваційної економіки, інтелектуалізації управління стійким розвитком в умовах соціально-орієнтованої економіки. Увагу приділено стратегії формування сучасних напрямів розвитку економічних систем, інноваційним практикам цифровізації бізнес середовища.

Висвітлено сутність та функціональні сфери менеджменту. Охарактеризовано систему планів організації, етапи процесу планування за Р. Акоффом. Проаналізовано процес делегування повноважень у менеджменті (поняття, елементи процесу делегування, типи повноважень - лінійні, штабні, функціональні). Досліджено мотивування як процес спонукання себе й інших до діяльності шляхом використання мотивів людини для досягнення особистих цілей або цілей організації. Розглянуто перелік вимог до управлінської інформації. Проаналізовано вплив як будь-яку поведінку однієї людини, яка змінює поведінку, відносини або відчуття іншої людини. Наведено класифікацію стилів керівництва (за К. Левіним). Розглянуто підходи комерційних організацій до управління маркетингом. Досліджено характеристику моделі AIDA (модель ефективного звернення до цільової аудиторії). Увагу приділено основним принципам та функціям підприємницької діяльності. Проаналізовано обгрунтування і вибір ідеї підприємницької діяльності. Наведено показники ефективності використання основних засобів трудових ресурсів. Увагу приділено діловій етиці підприємця.

Висвітлено авторське бачення формування надійного й ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення управління економічною безпекою підприємства. Основну увагу зосереджено на розгляді практичної організації надійних інструментів обліково-фінансової складової забезпечення управління економічною безпекою підприємства.