Проаналізовано досвід реабілітації староорних сільськогосподарських земель (перелогів) з високою щільністю радіоактивного забруднення шляхом заліснення, розроблено ефективні заходи щодо їх повернення в екологічно безпечний стан. З урахуванням інтенсивності та характеру природних сукцесійних процесів на землях зони безумовного (обов'язкового) відселення після припинення господарської діяльності розкрито роль створених на староорних землях лісових насаджень як довгострокового депо радіонуклідів у малому кругообігу для стабілізації радіологічної ситуації. Визначено вплив грунтової плужної підошви як біогеохімічного бар'єру на шляху міграції радіонуклідів, на екологічні особливості подальших заходів з лісопоновлення та лісорозведення на цих територіях з урахуванням породного складу створюваних лісових культур, способів підготовки грунту, застосування глибокого шпарування плужної підошви та подальших заходів щодо охорони створених насаджень. Доведено, що за умов високих щільностей радіоактивного забруднення необхідно застосовувати спрощені технології створення культур з переважанням у складі берези повислої та дуба червоного, які забезпечують мінімальну присутність людини в процесі створення та догляду за насадженнями в період напіврозпаду радіонуклідів (30 років), а також високу біологічну стійкість насаджень з максимальною участю природних демутаційних процесів.

Представлено наукові підходи щодо реабілітації в сучасний період перелогових земель, забруднених радіонуклідами, шляхом залісення.