Досліджено проблему виявлення й обгрунтування особливостей словесної реалізації та функціонування речових образів у художніх системах В. Скотта та Е.Т.А. Гофмана, яких розглянуто у контексті ідейно-естетичної доктрини західноєвропейського романтизму. Зазначено, що увага до світу артефактів формується на вищих щаблях літературної культури. Образ-річ є об'єктом самостійної уваги письменника лише у Ренесансі, за цього одразу ж його функція ускладнювалась - бароко прагнуло "розчинити" чуттєвий блиск речей ідеї "moento mori"; класицизм, культивуючи антично-ренесансний смак до мімезису, перетворював річ на аксесуар. Класицистичний або романтичний твір не можна уявити без розгалуженого змалювання матеріальної цивілізації. Проте, лише у романтизмі сформувався справжній "житопис словом", за яким річ постає у її непростих взаєминах зі своїм творцем - людиною, вона стає певним виразом духовної суті народу, а водночас - набуває іманентності, відчуженості. Відзначено, що історичний роман Скотта є запереченням класицистичного антиісторизму. Минуле репрезентують архітектура та костюм персонажа, побутові деталі. Індивідуальнізація предмета сигніфікує складність співвідносин між людьми. Досвід Скотта став підгрунтям для реалістичного експерименту, в якому мистецтво мало зрівнятися з наукою у її опануванні матеріального світу. У Гофмана час "раздвоєний", бо тут паралально відбувається звичайний "побутовий" час і дихає Вічність, що вкорінене в характерному містицизмі епохи, не вільної від тяжіння до потойбічного. Завдяки Скоттові склалася традиція розгалуженого змалювання середовища, соціальної належності особистого характеру персонажа через систему

Розкрито проблему виявлення й обгрунтування особливостей словесної реалізації та функціонування речових образів у художніх системах В. Скотта та Е. Т. А. Гофмана, що розглядаються в контексті ідейно-естетичної доктрини західноєвропейського романтизму. Увагу приділено структурі "архітектурного" образу в художній системі романів В. Скотта, а також сюжетній функції магічних предметів у повісті Е. Т. А. Гофмана "Малюк Цахес, на прізвисько Ционобер" та подоланню "лукавства речей" в художній системі письменника.

Зазначено, що мета посібника - сприяти формуванню теоретичних знань і практичних навичок у майбутній професійній діяльності завдяки можливостям сучасних інформаційних технологій; навчити філологів-перекладачів активно користуватися основними ресурсами мережі Інтернет, працювати із пошуковими системами, програмами машинного перекладу, відповідним програмним забезпеченням та іншими освітніми навчальними ресурсами для подальшого застосування у професійній діяльності. Подано інформацію про електронні словники, сучасні системи машинного перекладу, гіпертекст і гіперпосилання, мультимедійні засоби навчання.