Наведено результати досліджень з проблематики пігментації, зокрема вовнового покриву. Проаналізовано взаємозв'язок меланогенезу з вовноутворенням у гірськокарпатських кольорових овець. Висвітлено особливості структури, хімічного складу та фізичних показників білої, чорної та сірої вовни.

Приведены результаты исследований по проблематике пигментации, в частности шерстяного покрова. Проанализирована взаимосвязь меланогенеза с шерстяным образованием в горнокарпатских цветных овец. Освещены особенности структуры, химического состава и физических показателей белой, черной и серой вовны.

Проаналізовано напрями трансформації органічної речовини у сірому лісовому грунті під впливом різних систем удобрення. Наведено агроекологічну оцінку ясно-сірого лісового грунту за різних систем його використання. Розкрито вміст поверхнево активних речовин у деяких кормових культурах західного регіону України, описано метод їх визначення. Розглянуто питання продуктивності картоплі залежно від технологічних прийомів її вирощування. Висвітлено вплив способів основного обробітку і удобрення на зміну водно-фізичних показників грунту та врожай озимої пшениці на осушених землях, ефективність технологій вирощування ярої пшениці за умов західного Лісостепу України.

Проанализированы направления трансформации органического вещества в серой лесной почве под влиянием разных систем удобрения. Приведена агроэкологическая оценка ясно-серой лесной почвы при разных системах её использования. Раскрыто содержание поверхностно активных веществ в некоторых кормовых культурах западного региона Украины, описан метод их определения. Рассмотрены вопросы продуктивности картофеля в зависимости от технологических приемов его выращивания. Изучено влияние способов основной обработки и удобрения на изменение водно-физических показателей почвы и урожай озимой пшеницы на осушенных землях, освещена эффективность технологий выращивания яровой пшеницы в условиях западной Лесостепи Украины.

Проаналізовано ефективність згодовування екструдату люпину молодняку свиней, вплив згодовування комбікорму та преміксу нової рецептури на мінеральний статус сінажно-концентратного раціону та молочну продуктивність корів. Описано обмінні процеси в організмі телиць у разі використання у годівлі білково-мінеральної домішки нової рецептури. Визначено шляхи підвищення трансформації поживних речовин корму в продукцію овець. Розглянуто методи прогнозування молочної продуктивності великої рогатої худоби у ранньому віці.

Проанализированы эффективность скармливания экструдата люпина молодняка свиней, влияние скармливания комбикорма и премикса новой рецептуры на минеральный статус сенажно-концентратного рациона и молочную продуктивность коров. Описаны обменные процессы в организме телиц при использовании в кормлении белково-минеральной добавки новой рецептуры. Определены пути повышения трансформации питательных веществ корма в продукцию овец. Рассмотрены методы прогнозирования молочной продуктивности крупного рогатого скота в раннем возрасте.

На підставі узагальнення літературних джерел висвітлено біологічну роль макро- та мікроелементів в організмі тварин, зокрема, овець у зв'язку з вовноутворенням. З позиції досягнень біохімії, фізіологіі та живлення викладено інтерпретацію взаємозв'язку вовноутворення з рівнем і спрямованістю обмінних процесів в організмі овець та регулювальним впливом на них мінеральних речовин.

На основе обобщения литературных источников освещена биологическая роль макро- и микроэлементов в организме животных, в частности, овец в связи с ростом у них шерсти. С позиций достижений биохимии, физиологии и питания изложена интерпретация взаимосвязи роста шерсти у овец с уровнем и направленностью обменных процессов в их организме и регулирующим влиянием на них минеральных веществ.

Розглянуто питання мінерального живлення, ефективності зеленого добрива, розкиснення грунту під час вирощування сільськогосподарських культур. Описано технології вирощування зернових, технічних і кормових культур. Проаналізовано вплив різних способів обробітку грунту на потенційну забур'яненість та відтворення родючості, якісних характеристик насіння на природні та економічні ресурси у процесі виробництва рослинницької продукції, значення терміну репродукування насіння картоплі для підвищення стійкості рослин до вірусних хвороб та їх продуктивність. Висвітлено роль синтетичних пігментів та цукру у листках рослин, розкрито вплив хімічних мутагенів і роль біотипів у формуванні продуктивності сільськогосподарських культур.

Рассмотрены вопросы минерального питания, эффективности зеленого удобрения, раскисления почвы при выращивании сельскохозяйственных культур. Описаны технологии выращивания зерновых, технических и кормовых культур. Проанализировано влияние разных способов обработки почвы на потенциальную засоренность и воспроизводство плодородности, качественных характеристик семян на природные и экономические ресурсы при производстве растительной продукции, значение срока репродуцирования семян картофеля для повышения устойчивости растений к вирусным болезням и их продуктивность. Освещена роль синтетических пигментов и сахара в листьях растений, изучено влияние химических мутагенов и проанализирована роль биотипов в формировании продуктивности сельскохозяйственных культур.

Розглянуто проблеми біохімії вовноутворення. Доведено, що цей процес перебуває у відповідності з рівнем і спрямованістю обмінних процесів в усьому організмі вівці і, насамперед, шкірі. Особливу увагу приділено з'ясуванню закономірностей метаболізму в цьому органі та його вовнотвірних структурах - волосяних фолікулах. Окремо розглянуто морфогенез волоса та біохімічну інтерпретацію процесу. Розкрито біохімічні засади формування високоякісної вовни, причини та механізми її основних вад; вказано шляхи їх запобігання. Висвітлено особливості модифікації вовнового волокна з метою надання йому бажаних якостей.

Рассмотрены проблемы биохимии шерстеобразования. Доказано, что этот процесс пребывает в соответствии с уровнем и направленностью обменных процессов во всем организме овцы и, прежде всего, коже. Особое внимание уделено выяснению закономерностей метаболизма в этом органе и его шерстеобразующих структурах - волосяных фолликулах. Отдельно рассмотрены морфогенез волоса и биохимическая интерпретация процесса. Раскрыты биохимические основы формирования высококачественной шерсти, причины и механизмы ее основных недостатков; указаны пути их предупреждения. Освещены особенности модификации шерстяного волокна с целью придания ему желаемых качеств.

Розглянуто закономірності формування лабільних форм гумусу у сірому лісовому грунті під впливом систем удобрення, вплив обробки грунту на чисельність бурякових мінуючих мух. Наведено порівняльну оцінку селекційних номерів конюшини лучної під час сінокосного використання за умов Передкарпаття. Викладено питання створення зимостійких сортів озимої пшениці з використанням низьких температур, формування кальцій-магнієвого складу грунтового поглинаючого комплексу під впливом антропогенного навантаження на ясно-сірий меліорований грунт. Визначено зоогігієнічні умови ефективного використання дійних корів, відгодівельні та забійні якісні показники свиней, одержаних від різних поєднань.

Рассмотрены закономерности формирования лабильных форм гумуса в серой лесной почве под влиянием систем удобрения, влияние обработки почвы на численность свекловичных минирующих мух. Приведена сравнительная оценка селекционных номеров клевера лугового при сенокосном и пастбищном использовании в условиях Предкарпатья. Изложены вопросы создания зимостойких сортов озимой пшеницы с использованием низких температур, формирования кальций-магниевого состава почвенного поглощающего комплекса под влиянием антропогенной нагрузки на светло-серую мелиорованную почву. Определены зоогигиенические условия эффективности использования дойных коров, откормочные и убойные качественные признаки свиней, полученных от разных сочетаний.

Розглянуто питання розвитку смугастої плямистості листя ячменю в західному Лісостепу України, трансформації органічної речовини сірого лісового грунту за різних систем удобрення. Проаналізовано вплив біопрепаратів на врожай насіння озимого ріпаку, репродукції насіннєвого матеріалу на вміст азотистих речовин у бульбах картоплі сортів різних груп стиглості. Визначено продуктивність корму залежно від способів обробітку грунту та травосумішок. Розкрито роль вапнування і удобрення у відновленні мікрофлори деградованих грунтів.

Рассмотрены вопросы развития полосатой пятнистости листья ячменя в западной Лесостепи Украины, трансформации органического вещества серой лесной почвы в условиях разных систем удобрения. Проанализированы влияние биопрепаратов на урожай семян озимого рапса, репродукции семенного материала на содержание азотистых веществ в клубнях картофеля сортов разных групп спелости. Определена продуктивность корма в зависимости от способов обработки почвы и травосмесей. Раскрыта роль известования и удобрения в восстановлении микрофлоры деградированных почв.

Розглянуто питання удосконалення систем удобрення сільськогосподарських культур за сучасних умов. Проаналізовано вплив норм висіву і доз азотних добрив на формування урожайності зерна тритикале, оптимізації умов вирощування бобових і злакових компонентів травосумішки на її продуктивність та пасовищний корм. Висвітлено проблеми дослідження та раціонального землекористування на ясно-сірих лісових грунтах західного Лісостепу. Визначено продуктивність зернових культур у сівозмінах залежно від систем удобрення. Описано ефективні системи удобрення в сівозмінах західного Полісся та Лісостепу, особливості удобрення озимого жита на грунтах західного Полісся.

Рассмотрены вопросы усовершенствования систем удобрения сельскохозяйственных культур в современных условиях. Проанализированы влияние норм посева и доз азотных удобрений на формирование урожайности зерна тритикале, оптимизации условий выращивания бобовых и злачных компонентов травосмеси на её продуктивность и пастбищный корм. Освещены проблемы исследования и рационального землепользования на ясно-серых лесных почвах западной Лесостепи. Определена продуктивность зерновых культур в севооборотах в зависимости от систем удобрения. Описаны эффективные системы удобрения в севооборотах западного Полесья и Лесостепи, особенности удобрения озимой ржи на почвах Западного Полесья.

Висвітлено джерела інфекцій плямистостей листя ярого ячменю та шляхи розповсюдження їх патогенів у західному Лісостепу України. Розглянуто питання використання біопрепаратів як засобу азотного живлення бобових і злакових культур і збереження родючості грунту в системі короткоротаційних сівозмін, створення високопродуктивного потомства гібридів картоплі в поєднанні з високою польовою стійкістю проти фітофторозу. Проаналізовано особливості та перспективи селекції картоплі в західному регіоні. Визначено селекційну цінність гібридних ліній і сортозразків вівса та продуктивність нових гібридів кукурудзи в західному Лісостепу.

Освещены источники инфекций пятнистостей листья ярового ячменя и пути распространения их патогенов в западной Лесостепи Украины. Рассмотрены вопросы использования биопрепаратов как средства азотного питания бобовых и злачных культур и сохранения плодородности почвы в системе краткоротационных севооборотов, создания высокопродуктивного потомства гибридов картофеля в совмещении с высокой полевой стойкостью против фитофтороза. Проанализированы особенности и перспективы селекции картофеля в западном регионе. Определены селекционная ценность гибридных линий и сортообразцов овса и продуктивность новых гибридов кукурузы в западной Лесостепи.

Визначено біологічну роль сірки в органічній природі, описано механізм обміну метіону. Проаналізовано особливості травлення у жуйних тварин, досліджено вплив сірковмісних сполук на засвоєння корму та продуктивність овець. Розглянуто обмінні процеси у волосяних фолікулах, морфоструктуру та хіміко-фізичні властивості волосу, наведено відомості про фізичні показники та хімічний склад кератину вовни. З урахуванням досягнень біохімії, фізіології, генетики, біотехнології зроблено інтерпретацію взаємозв'язку між формуванням вовнової продуктивності та рівнем і спрямованістю обмінних процесів в організмі овець, розкрито регулювальний вплив на них сірковмісних сполук.

Определена биологическая роль серы в органической природе, описан механизм обмена метиона. Проанализированы особенности пищеварения у жвачных животных, исследовано влияние серосодержащих соединений на усвоение корма и продуктивность овец. Рассмотрены обменные процессы в волосных фоликулах, морфоструктура и химико-физические свойства волоса, даны сведения о физических показателях и химическом составе кератина шерсти. С учетом достижений биохимии, физиологии, генетики, биотехнологии проанализирована взаимосвязь между формированием шерстяной продуктивности и уровнем и направленностью обменных процессов в организме овец, раскрыто регулирующее влияние на них серосодержащих соединений.

Проаналізовано вплив метеорологічних факторів на ураженість сортів ячменю ярого темно-бурою плямистістю листя, абіотичних чинників на тривалість інкубаційного періоду фітофторозу картоплі, особливості успадкування вмісту сирого протеїну та білка потомством гібридів картоплі різного походження. Висвітлено роль нетрадиційних органічних добрив у регулюванні родючості сірих лісових грунтів. Проведено агроекологічну оцінку калійної функції ясно-сірого лісового поверхнево-оглеєного грунту. Визначено урожайність насіння конюшини гібридної в чистих і покривних посівах, продуктивність пасовищного корму залежно від травосумішок різних строків достигання, багаторічних трав в одновидових і сумісних посівах на еродованих схилах. Описано урожайні властивості насіння пшениці озимої залежно від місця його формування у колосі. Розглянуто питання розвитку хвороб озимої пшениці в короткоротаційних сівозмінах з різним насиченням зерновими культурами. Наведено імунологічну характеристику вихідного матеріалу томатів на стійкість проти фітофторозу та комплексу хвороб.

Проанализировано влияние метеорологических факторов на пораженность сортов ячменя ярового темно-бурой пятнистостью листьев, абиотических факторов на продолжительность инкубационного периода фитофтороза картофеля, особенности унаследования содержания сырого протеина и белка потомством гибрида картофеля разного происхождения. Освещена роль нетрадиционных органических удобрений в регулировании плодородия серых лесных почв. Проведена агроэкологическая оценка калийной функции ясно-серой лесной поверхностно-огленной почвы. Определены урожайность семян клевера в чистых и покрывающих посевах, продуктивность пастбищного корма в зависимости от травосмесей разных сроков созревания, многолетних трав в одновидовых и смежных посевах на эродированных склонах. Описаны урожайные свойства семян пшеницы озимой в зависимости от места их формирования в колосе. Рассмотрены вопросы развития болезней озимой пшеницы в краткоротационных севооборотах с разным насыщением зерновыми культурами. Приведена иммунологическая характеристика исходного материала томатов на устойчивость против фитофтороза и комплекса болезней.

Узагальнено досягнення з питань синтезу та генної регуляції кератинів вовноутворювальними структурами шкіри - волосяними фолікулами. Констатовано, що диференціація клітин матриксу волосяної цибулини, як і нормальний ріст волоса, вимагають скоординованої дії багатьох генів, зокрема експресії тих, які пов'язані із синтезом структурних білків. Показано, що усі гени кератину фолікула кластеровані у родини і займають у геномі приблизно 5 - 10 кБ. У даний час картовано окремі кластери двох родин IF-генів (інтермедіальні протеїни волоса) і п'ять родин KAP-генів (кератин-асоційовані протеїни). Тісні зв'язки, які існують між ними, дають підставу стверджувати, що "глобальні" регуляторні домени здатні регулювати їх експресію.

Вивчено ізоферментний спектр лактатдегідрогенази шкіри та виділених з неї волосяних фолікулів. Показано, що в обох досліджуваних об'єктах присутні п'ять ізоформ цього ензиму, однак співвідношення активності їх у цих органах неоднакове.

Досліджено вплив заключної стадії суягності та початкової стадії лактації вівцематок на гормонально-метаболічний профіль крові, загальний баланс сірки (загальна сірка, цистин, цистеїн, метіонін, цистеїнова кислота, лантіонін і цистатіонін) вовни та її міцність. Показано, що вагітність, особливо в її заключній стадії, рівно ж як і початок лактації, суттєво впливають на загальний профіль крові вівцематок (знижується рівень тиреоїдних гормонів, компонентів білкового, вуглеводного, ліпідного і мінерального обмінів). У результаті цього змінюється загальний баланс сірки у вовні, що в свою чергу негативно позначається на показниках її міцності. Розривне зусилля вовняних волокон у тварин з фізіологічним навантаженням суттєво зменшується і така вовна характеризується нижчою якістю.

Показано, що у печінці 60- і 270-денних гусок, які додатково до основного раціону одержували сульфат натрію, є тенденція до зниження рівня вищих жирних кислот (ВЖК) загальних ліпідів (ЗЛ), а в печінці 150-денних гусок - тенденція до зростання їх вмісту. У печінці гусаків тенденція до зростання вмісту ВЖК ЗЛ спостерігається у 60-, 150- і 270-денному віці. Зміни концентрації ВЖК ЗЛ у печінці гусок і гусаків дослідних груп спостерігаються, в основному, за рахунок похідних лінолевої та, особливо, ліноленової кислот - докозатетраєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової.

Встановлено біологічну роль макро- та мікроелементів в організмі овець у процесі вовноутворення. На підставі аналізу мінерального складу кормів з різних регіонів України, розглянуто зональні особливості забезпечення організму тварин даними речовинами. Розроблено рецептуру мінеральних підгодівель для різних статево-вікових та продуктивних груп овець. З'ясовано, що їх використання у складі раціону посилює кумуляцію у вовні кальцію, фосфору, магнію та сірки. Встановлено картину локалізації та насичення різних структурних компонентів вовнового волокна даними речовинами, визначено його мінеральний профіль. Уточнено уявлення про взаємозв'язок метаболічних процесів у шкірі з ростом вовни, її макроструктурою та фізико-хімічними показниками за різних умов забезпеченості тварин мінеральними речовинами. На підставі аналізу метаболічної та продуктивної дії кормів, збагачених сірковмісними сполуками, удосконалено концепцію щодо механізмів трансформації поживних речовин корму в кератин вовни.

Описано врожайні властивості та посівні якості насіння пшениці озимої залежно від його передпосівної обробки біологічними препаратами. Розглянуто питання формування продуктивності пирійного перелогу залежно від процесу мінерального живлення на Поліссі. Проаналізовано вплив основного обробітку грунту та систем удобрення на продуктивність культур зерно-просапної сівозміни у регіоні. Визначено економічну ефективність тривалого застосування добрив і вапна в сівозміні на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті. Вивчено вплив антропогенних факторів на родючість грунту, продуктивність орних земель, лук і пасовищ у передгір'ї гірської зони Буковини. Охарактеризовано антипоживні речовини зернових компонентів комбікормів, методи їх знешкодження та використання екструдованого і неекструдованого зерна вузьколистого люпину в раціонах свиней. Розкрито особливості розведення овець української гірськокарпатської породи в буковинських Карпатах.

Установлено, що в яєчному жовтку гусок дослідної групи, які додатково до основного раціону споживали сульфат натрію, спостерігається зростання вмісту насичених, моно- і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів та їх неетерифікованих форм. У цьому випадку в яєчному жовтку гусок дослідної групи вірогідно зростає вміст міристинової, пальмітинової, стеаринової, арахінової, олеїнової, лінолевої, ейкозапентаєнової та докозадієнової жирних кислот загальних ліпідів, а також неетерифікованих форм стеаринової, олеїнової та лінолевої кислот. Процеси етерифікації насичених, моно- і поліненасичених жирних кислот в яєчному жовтку гусок дослідної групи протікають на вищому рівні у порівнянні до гусок контрольної групи.

Розглянуто проблеми формування, удобрення та режимів відчуження високопродуктивних лучних травостоїв (ЛТ) пасовищного та сінокісного використання. Наведено характеристику природних кормових угідь західного Лісостепу. Охарактеризовано ботанічний і видовий склад різновікових ЛТ. Проаналізовано щільність і структуру врожаю ЛТ за систематичного удобрення. Визначено продуктивність довготривалих травостоїв залежно від способів розподілу азотного добрива та тривалості періодів відростання. Подано інформацію про зміну основних фізико-хімічних властивостей грунту за багаторічного удобрення. Доведено, що за систематичного удобрення на низинних луках із темно-сірими опідзоленими грунтами довготривалі травостої здатні без перезалуження забезпечувати одержання 50 - 90 ц/га одиниць якісного корму. Увагу приділено питанням нагромадження кореневих залишків, зміни родючості грунту, якості корму, його екологічної безпеки, а також економічного й енергетичного оцінювання довготривалих травостоїв.