На підставі широкого кола літературних джерел розглядаються семантико-етимологічні зв'язки назв спорідненості та свояцтва в українській мові.

Наведено загальну характеристику мов світу, а також критерії їх спорідненості. Запропоновано генеалогічну класифікацію мов, розкрито суть поняття мовної сім'ї. Розглянуто історію формування та фонетичні, морфологічні, лексичні особливості української, російської, польської, чеської, хорватської, болгарської, македонської мов. Висвітлено питання становлення слов'янської філології.

Приведены общая характеристика языков мира, а также критерии их родственности. Предложена генеаологическая классификация языков, раскрыта сущность понятия язычной семьи. Расмотрены история формирования и фонетические, морфологические, лексические особенности украинского, русского, польского, чешского, словенского, хорватского, болгарского, македонского языка. Освещены вопросы становления славянской филологии.

Висвітлено основні питання слов'янської філології, її місце в комплексі гуманітарних наук. Наведено біографічні дані слов'янських філологів, зокрема, М.В.Ломоносова (1711 - 1765), О.Х.Востокова (1781 - 1864), Й.Добровського (1753 - 1829), І.І.Срезнєвського (1812 - 1880), Ф.І.Буслаєва (1818 - 1897), Г.В.Ягича (1838 - 1923), О.О.Шахматова (1864 - 1920), В.В.Виноградова (1895 - 1969), О.О.Потебні (1835 - 1891), К.Й.Студинського (1868 - 1941) та інших. Викладено відомості про македонську, українську, білоруську та російську мови.

Освещены основные вопросы славянской филологии, ее место в комплексе гуманитарных наук. Приведены биографические данные славянских филологов, в частности, М.В.Ломоносова (1711 - 1765), А.Х.Востокова (1781 - 1864), Й.Добровского (1753 - 1829), И.И.Срезневского (1812 - 1880), Ф.И.Буслаева (1818 - 1897), Г.В.Ягича (1838 - 1923), А.А.Шахматова (1864 - 1920), В.В.Виноградова (1895 - 1969), А.П.Потебни (1835 - 1891), К.Й.Студинского (1868 - 1941) и других. Изложены сведения о македонском, украинском, белорусском и русском языках.

Розглянуто питання етнолінгвопедагогічної підготовки вчителів, формування етнолінгводидактичної культури вчителя-словесника. Висвітлено історію етнолінгвістики, викладено методику етнолінгвістичного аналізу фольклорних і літературних творів.

Рассмотрены вопросы этнолингвопедагогической подготовки учителей, формирования этнолингводидактической культуры учителя-словесника. Освещена история этнолингвистики, изложена методика этнолингвистического анализа фольклорных и литературных произведений.

Розглянуто виховний потенціал лінгвокультури рідного краю як засіб формування лінгвокультурознавчої компетенції майбутнього вчителя-словесника в системі професійної підготовки. Розкрито зміст понять мовного етикету, топоніміки, обряду з використанням лінгвокультурологічного підходу.

Рассмотрен воспитательный потенциал лингвокультуры родного края как средство формирования лингвокультуроведческой компетенции будущего учителя-словесника в системе профессиональной подготовки. Раскрыто содержание понятий речевого этикета, топонимики, обряда с использованием лингвокультурологического подхода.

Розглянуто особливості організації науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів, а також виконання та оформлення наукових робіт з сучасної української літературної мови, історії української літератури.

Рассмотрены особенности организации научно-исследовательской работы студентов филологических факультетов педагогических университетов, а также выполнения и оформления научных работ по современному украинскому литературному языку, истории украинской литературы.

Викладено теоретико-методологічні та методичні засади системи професійної підготовки майбутнього вчителя (ППМВ) української мови та літератури. Розглянуто особливості становлення системи ППМУ-словесників у національному та світовому контексті. Запропоновано навчально-методичну систему ППМУ з даного предмету, яка зорієнтована на формування професійної компетенції та культуромовної особистості.

Изложены теоретико-методологические и методические основы системы профессиональной подготовки будущего учителя (ППБУ) украинского языка и литературы. Рассмотрены особенности становления системы ППБУ-словесников в национальном и мировом контекстах. Предложена учебно-методическая система ППБУ по данному предмету, направленная на формирование профессиональной компетенции и культуроязычной личности.

Розглянуто фольклор як невід'ємну складову національної культури, а також історію українського фольклору. Висвітлено особливості календарно-обрядової та родинно-обрядової поезії, народної драми. Охарактеризовано окремі ознаки дум та історичних пісень, а також народних казок, легенд і переказів. Наведено загальні відомості про пісні літературного походження ХІХ і ХХ ст., зокрема, Т.Шевченка, С.Руданського, П.Тичини, В.Сосюри.

Рассмотрены фольклор как неотъемлемая составная часть национальной культуры, а также история украинского фольклора. Освещены особенности календарно- и семейно-обрядовой поэзии и народной драмы. Охарактеризованы отдельные признаки дум и исторических песен, а также народных сказок, легенд и пересказов. Приведены общие сведения о песнях литературного происхождения ХІХ и ХХ в., в частности, Т.Шевченко, С.Руданского, П.Тычины, В.Сосюры.

Розглянуто питання етнолінгвістики, етнолінгвопедагогіки, етнолінгводидактики. Наведено різноманітні контрольні, творчі, проблемно-пошукові завдання, орієнтовані на формування етнолінгвокультурознавчої та етнолінгводидактичної компетенції. Висвітлено проблеми етноестетики родини й українського мовленнєвого етикету.

Рассмотрены вопросы этнолингвистики, этнолингвопедагогики, этнолингводидактики. Приведены разнообразные контрольные, творческие, проблемно-поисковые задания, ориентированные на формирование этнолингвокультуроведческой и этнолингводидактической компетенции. Освещены проблемы этноэстетики семьи и украинского речевого этикета.

Висвітлено проблеми мовно-літературної освіти (МЛО) в Україні у період 1918 - 1938 рр. На підставі узагальнення літературних джерел 1920 - 1930 рр. Розглянуто тенденції професійної підготовки вчителів української мови та літератури, становлення та розвитку шкільної МЛО. Визначено вклад вітчизняних учених-філологів, методистів у процес розвитку МЛО. Проаналізовано методичну спадщину відомого методиста, літературознавця О. Дорошкевича. Увагу приділено процесу становлення МЛО під впливом експериментальної педагогіки зарубіжних країн.

Освещены проблемы языкового и литературного образования (ЯЛО) в Украине в период 1918 - 1938 гг. На основе обобщения литературных источников 1920 - 1930 гг. рассмотрены тенденции профессиональной подготовки учителей украинского языка и литературы, становления и развития школьного ЯЛО. Определен вклад отечественных ученых-филологов, методистов в процесс развития ЯЛО. Проанализировано методическое наследие известного методиста, литературоведа О. Дорошкевича. Внимание уделено процессу становления ЯЛО под влиянием экспериментальной педагогики зарубежных стран.

Розглянуто проблеми становлення шкільної літературної освіти (ШЛО) в Україні у 1918 - 1938 рр. На підставі узагальнення багатьох факторів наведено нову наукову оцінку концепцій відомих методистів того часу, обгрунтовано головні тенденції функціонування системи професійної підготовки вчителів української мови та літератури, визначено зв'язки та фактори, що зумовили напрям її розвитку. Проаналізовано особливості розвитку ШЛО за умов функціонування Дальтон-плану. Наведено методичні концепції О.Білецького та А.Машкіна щодо викладання української літератури.

Рассмотрены проблемы школьного литературного образования (ШЛО) в Украине в 1918 - 1938 гг. На основе обобщения разнообразных факторов приведена новая научная оценка концепциям известных методистов того времени, обоснованы главные тенденции функционирования системы профессиональной подготовки учителей украинского языка и литературы, определены связи и факторы, которые обусловили направление ее развития. Проанализированы особенности развития ШЛО в условиях функционирования Дальтон-плана. Предложены методические концепции А.Билецкого и А.Машкина о преподавании украинской литературы.

Розглянуто зміст, функції та місце практики в системі фахової підготовки вчителя-словесника. Увагу приділено завданням фольклорної, літературно-краєзнавчої, діалектологічної, етнографічної практики студентів. Розкрито особливості використання експедиційних матеріалів під час педагогічної практики.

Рассмотрены содержание, функции и место практики в системе профессиональной подготовки учителя-словесника. Уделено внимание задачам фольклорной, литературно-краеведческой, диалектологической, этнографической практики студентов. Раскрыты особенности использования экспедиционных материалов во время педагогической практики.

З урахуванням результатів ретроспективного та зіставного аналізу національного та зарубіжного освітнього досвіду розроблено навчально-методичну систему професійної підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури, побудовану з урахуванням компетентнісно-орієнтованого підходу. Визначено основні напрями розвитку цієї системи у структурі вищої педагогічної освіти, яка характеризується наявністю етнокультурознавчих елементів та інформаційних технологій. Обгрунтовано умови поєднання навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності з метою формування професійно компетентного вчителя-словесника як дослідника та культуромовної особистості. Розроблено зміст, форми та методи організації навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, навчально-пошукової та педагогічної практики на філологічному факультеті педагогічного університету, створено навчальні програми та посібники для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів України.

Наведено загальну характеристику та визначено специфічні риси наукового стилю сучасної української мови. Описано властивості та структурно-смислові компоненти наукових текстів різних жанрів. Розроблено рекомендації щодо мовного оформлення результатів наукової роботи, зокрема, статті, відгуку, рецензії. Описано композиційно-логічну побудову усної наукової доповіді, повідомлення, виступу. Розкрито особливості мовленнєвої поведінки в усній науковій дискусії, висвітлено питання організації комп'ютерної презентації наукового виступу.

Дана общая характеристика и определены специфические черты научного стиля современного украинского языка. Описаны свойства и структурно-смысловые компоненты научных текстов различных жанров. Разработаны рекомендации по языковому оформлению результатов научной работы, в частности, статьи, отзыва, рецензии. Описано композиционно-логическое построение устного научного доклада, сообщения, выступления. Раскрыты особенности речевого поведения в устной научной дискуссии, освещены вопросы организации компьютерной презентации научного выступления.

Проаналізовано особливості української наукової мови, властивості та структурно-смислові компоненти різноманітних наукових текстів, складові культури усного наукового мовлення. Визначено лексикографічну компетенцію як показник мовної культури науковця. Розглянуто питання композиційно-логічної побудови усної наукової доповіді, виступу.

Проанализированы особенности украинского научного языка, свойства и структурно-смысловые компоненты разнообразных научных текстов, составляющие культуры устной научной речи. Определена лексикографическая компетенция как показатель языковой культуры учёного. Рассмотрены вопросы композиционно-логического построения устного научного доклада, выступления.

Піднято проблему магістерської підготовки майбутніх викладачів української мови та літератури. Проаналізовано навчальні плани ВНЗ, навчальні курси лінгвометодичного блоку, методики викладання української мови та літератури в вищій школі, навчальну програму підготовки магістрів. Розглянуто особливості навчальної і наукової складових магістерської підготовки. Окреслено шляхи вдосконалення магістерської підготовки майбутніх викладачів української мови та літератури.

Рассмотрены особенности учебной и научной составных магистерской подготовки на факультетах украинской филологии высших педагогических учебных учреждений. Проанализированы учебные планы вузов, курсы лингвометодического блока, методика преподавания украинского языка и литературы в высшей школе, учебная программа подготовки магистров.

Рассмотрені especially the educational and scientific components of master's training at the faculties of Ukrainian Philology higher pedagogical educational institutions. Analyzed the curricula of schools, courses linguistic-methodical unit, methods of teaching Ukrainian language and literature in high school, the curriculum for Master.

Наведено результати лінгвостилістичного та лінгвокультурного аналізу української мовної особистості учителя. Розкрито особливості допрофесійної філологічної підготовки вчителя в культурномовному аспекті. Увагу приділено етно-, соціолінгвістичній, літературній, риторичній складовим фахової підготовки вчителя української мови та літератури.

Приведены результаты лингвостилистического и лингвокультурного анализа украинской языковой личности учителя. Раскрыты особенности допрофессиональной подготовки учителя в культурноязыковом аспекте. Уделено внимание этно-, социолингвистической, литературной, риторической составляющим подготовки учителя украинского языка и литературы.

Розглянуто мовно-стилістична культура учасників наукових заходів: акцентовано увагу на комунікативних функціях електронних презентацій виступів, охарактеризовано мовно-етикетні кліше наукової дискусії. Доведено потребу щодо вдосконалення умінь переконливо викладати свої думки, дискутувати, послуговуючись різними способами аргументації, вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету.

Рассмотрена языково-стилистическая культура участников научных мероприятий: акцентировано внимание на коммуникативных функциях электронных презентаций выступлений, представлена характеристика речевых клише научной дискуссии. Доказано необходимость в совершенствовании умений дискутировать, используя разные способы аргументации.

The article is devoted to the linguistic and stylistic culture of participants of scientific events: the attention is focused on the communicative functions of presentations, performances, also language and etiquette cliche of scientific discussion ischaracterized. Proved the need to improve skills convincingly show thoughts, to discuss, using different methods of argumentation, to make dialogue, following the rules of speech etiquette.

Розглянуто основні положення науково-педагогічного дослідження, визначено його категоріальний апарат. Розкрито загальні положення про дипломну магістерську та курсову роботу та статтю, вимоги до порядку викладання матеріалу та їх структурних елементів, правила оформлення, порядок захисту. Наведено додатки з прикладами оформлення тих або інших структурних елементів наукової роботи. Увагу приділено мові та стилю викладу наукового тексту.

З’ясовано зміст культури особистості вченого як лідера наукової школи на прикладі наукових і науково-навчальних праць відомого лінгводидакта Марії Пентилюк. Акцентовано увагу на таких рисах особистості дослідника-гуманітарія, як пошук істини, духовна гідність, правдивість. Розглянуто окремі аспекти вияву мовної індивідуальності вченого.

Рассмотрено содержание культуры личности ученого как лидера научной школы на примере научных и научно-учебных трудов известного лингводидакта Марии Пентилюк. Акцентировано внимание на таких чертах личности исследователя-гуманитария, как поиск истины,достоинство, правдивость. Раскрыты обенности виявления языковой индивидуальности ученого.

The maintenance of culture of personality of scientist as a leader of scientific school are examined. On the example of scientific and scientifically-educational works of well-known linguidudact M. I. Pentulyk is accented the attention on such lines of personality of researcher-humanitarier, as a search of truth, spiritual dignity, veracity. The features of display of language individuality of scientist are examined.