Зазначено, що підвищення ефективності системи менеджменту підприємств пов'язане з необхідністю розробки конкретних принципів оцінки часових лагів у процесі формування обмежень. Активну стратегію діяльності підприємства представники зацікавлених груп будують на базі обмежувальних стереотипів ринку. За допомогою економетричних моделей зроблено висновок про взаємопов'язаність внутрішніх і зовнішніх обмежень та можливість використання дистрибутивно-лагової моделі за методом Альмона у ході планування діяльності підприємства.

Проаналізовано існуючі підходи до виділення функцій лізингу та їх характеристики. Запропоновано виділяти такі функції: баланс інтересів, ризикознижувальна, інноваційна та маркетингова, що уможливить адекватніше розкрити роль, значення та сутність лізингу на фінансовому ринку України. Наведено причини виділення цих функцій, їх практичне значення та теоретичний внесок у розвиток лізингу як фінансового інструменту.

Окреслено суть поняття "інформаційна війна" крізь призму соціальних комунікацій. Проаналізовано українські та зарубіжні праці, що стосуються інформаційних війн, впливу на свідомість мас, розкрито спільні риси їх тлумаченння терміна "інформаційна війна". Визначено основні методи його впливу в ході інформаційного протистояння між Україною та Росією. Обгрунтовано роль поняття "інформаційна війна" в контексті соціальних комунікацій.

Проаналізовано критерії ідентифікації веб-ресурсів, що позиціонують себе як Інтернет-ЗМІ. Здійснено пошук критеріїв, які надають змогу зараховувати веб-ресурси до системи засобів масової інформації Росії. Наголошено на необхідності розглядати їх лише комплексно.

Досліджено політичну специфіку російської журналістики, її залежність від влади та сучасну ситуацію на ринку російських Інтернет-ресурсів, зокрема "Правда.Ру", "Российский диалог". Увагу приділено контенту "Pravda.ru" та "Российский диалог", оскільки саме ці портали активно розгортають інформаційну війну щодо України.

Проаналізовано специфіку роботи російських спільнот "Новости RT на русском" і "Россия 24: ФЕДЕРАЛЬНЫЕ НОВОСТИ" під час подачі контенту про події в Україні та у зоні АТО у соціальній мережі ВКонтакте. На противагу російським "паблікам", досліджено специфіку подачі "постів" про події в зоні АТО українськими групами "УКРАЇНА LIVE - НОВИНИ | АТО", "Український простір", "УКРОП | НОВИНИ УКРАЇНИ | АТО". На базі ключових методів пропаганди, виокремлених досвідченими науковцями України та світу, проаналізовано їх застосування у контенті цих груп.

Проаналізовано контент про події в Криму на російському пропагандистському веб-медіа "Правда.Ру". На підставі аналізу матеріалів про події в Криму, виокремлено основні "меседжі" пропаганди, які навіювали читачам автори цих матеріалів.

Сучасна вітчизняна журналістика намагається наслідувати тенденції світових мас-медіа. Це надзвичайно позитивне явище, яке свідчить про глобалізацію та прогресивність. Дослідження сконцентроване довкола соціальної мережі Instagram, яка від часу свого заснування здобула велику популярність як серед пересічних користувачів, так і серед журналістів. Робота сучасного журналіста в соціальних мережах сьогодні є надзвичайно необхідною йому як для власного інформування, так і для популяризації свого контенту серед аудиторії. Платформа Instagram має низку специфічних особливостей, що відрізняє її від інших соціальних мереж. Саме тому для ефективності роботи в Instagram потрібно дотримуватись певних правил і тенденцій. Крім того, Instagram надзвичайно стрімко та систематично покращує свої функції. Відтак, аби досягти ефективності у просуванні власного контенту, потрібно постійно досліджувати та аналізувати всі інструменти популяризації через соціальну мережу Instagram. Поки що українські журналісти не виробили чіткої стратегії роботи у соціальній мережі Instagram, тому це питання сьогодні є надзвичайно актуальним. Адже журналістика, представлена в соціальних мережах, - одна з ознак демократичного суспільства, а також запорука успіху в аудиторії, оскільки майже кожна сучасна людина є користувачем тієї чи іншої соцмережі. Саме тому потребує поглиблення науковий арсенал праць у сфері просування контенту через соціальні мережі, зокрема Instagram, який допоможе згодом застосувати на практиці здобуті теоретичні знання. Оскільки таких досліджень в українському журналістикознавстві надзвичайно мало, то потрібно аналізувати досвід закордонних колег, висвітлений в багатьох іноземних наукових працях, і виокремлювати власні критерії успішного просування контенту в Instagram, враховуючи реалії вітчизняного медійного ринку.

Жанр інтерв'ю сьогодні є одним із найдинамічніших і найпопулярніших як серед аудиторії, так і серед самих журналістів. Медійники застосовують його, коли потрібен коментар експерта або просто очевидця події, для ширшого розкриття досліджуваної теми. Журналістам подобається демонструвати свою майстерність під час інтерв'ю з відомими людьми, в якому розкривають, наприклад, їх життєвий шлях чи особисті подробиці. Також не треба забувати, що інтерв'ю є одним із найкращих методів збирання інформації, завдяки якому журналіст може наповнити свій матеріал коментарями експертів або очевидців події, які допоможуть сформувати повну картину досліджуваного. Жанр інтерв'ю цікавий не лише практикам, але й теоретикам. Відтак, щороку науковий арсенал поповнюється новими працями у цій галузі. Окрім технологічного процесу, який змушує журналістів не стояти на місці та розробляти нові стандарти інтерв'ю, ще однією рушійною силою для розвитку стають саме наукові дослідження, які аналізують вже відомі види подання інтерв'ю, виокремлюють особливості та створюють формулу успішності цього жанру. Важливість цього дослідження полягає у тому, що українські журналісти можуть ознайомитись із досвідом західних колег і порівняти його з вітчизняним продуктом. Вони мають змогу виокремити власні недоліки та переваги, а також окреслити можливі перспективні рішення у цьому жанрі. Орієнтуючись на наукові дослідження українських і закордонних науковців проаналізовано вміння ведучих Я. Соколової та Л. Кінга проводити інтерв'ю. Досліджено, як вони дотримуються стандартів ведення інтерв'ю або нехтують ними, їх вміння "вести героя" за своїм сценарієм. Виокремлено особливі риси цих ведучих як інтерв'юерів, а також проаналізовано відмінність між підходом до своєї справи Я. Соколової та Л. Кінга.

Актуальність дослідження інноваційної лексики на сторінках інтернет-видань сьогодні зумовлена великою кількістю і частотою її вживання. З одного боку - це позитивне явище, що демонструє інтеграцію в європейське суспільство. З іншого - надмірне використання неологізмів у текстах мас-медіа, без належного пояснення їх значення, призводить до нерозуміння змісту матеріалу. Адже не кожен читач розуміє значення використаного в тексті неологізму. Особливо це стосується старшого покоління, не всі представники якого володіють іноземною мовою чи достеменно орієнтуються в процесах науково-технічного прогресу. Відтак, відбувається викривлення інформації серед аудиторії. Розглянуто історію дослідження інноваційної лексики, проаналізовано тлумачення поняття "неологізм" різних дослідників; з'ясовано, що одне з головних джерел поширення новотворів - це засоби масової інформації. Відтак мова мас-медіа - предмет для дослідження інноваційної лексики. Проаналізувавши чимало праць із заявленої тематики, можна стверджувати, що сучасним журналістам вкрай важливо дотримуватись балансу у використанні різноманітних нових словесних засобів і питомих українських відповідників. Адже надмір лексичних інновацій перешкоджає виконанню головного завдання журналістики - доступно інформувати найрізноманітніші верстви населення. Проаналізовано журналістські тексти інтернет-видання "День", популярного серед читачів, яке також активно використовує у своїх текстах неологізми. На підставі аналізу матеріалів цього видання виокремлено тематичні групи новотворів. Досліджено вмотивованість поширення інноваційної лексики у мові інтернет-видання "День". До кожного неологізму дібрано українські відповідники, якими можна замінити новотвори.

Досліджено явище інформаційної війни з боку Росії щодо України на прикладі двох російських пропагандистських медіаресурсів "Правда.Ру" та "Российский диалог". Проаналізовано основні "меседжі" пропаганди, що поширюють автори матеріалів зазначених сайтів, а також окреслено можливі шляхи протидії російській інформаційній агресії, проблеми та перспективи українського медіапростору в ході інформаційної війни з боку Російської Федерації.

Мета дослідження - проаналізувати особливості подачі інформації про пандемію COVID-19 на акаунтах провідних українських телеканалів "НТА" та "Україна 24" в соціальній мережі Instagram. У процесі дослідження використано методи аналогій, порівняння, аналізу для характеристики інформації про пандемію COVID-19 у профілях телеканалів "НТА" та "Україна 24" в Instagram. Публікації про COVID-19 з Instagram досліджуваних телеканалів було відібрано за допомогою методу контент-аналізу. Метод узагальнення надав змогу дійти грунтовних висновків та окреслити специфіку роботи українських медіа в Instagram, зокрема каналів "НТА" та "Україна 24", під час висвітлення інформації про COVID-19. Проаналізовано матеріали про пандемію COVID-19 в Instagram телеканалів "НТА" та "Україна 24" та встановлено, що з початку поширення коронавірусу опубліковано 340 дописів загалом (87 на сторінці "НТА" та 253 у профілі "Україна 24"). Аналізовані сторінки каналів оновлюють інформацію про коронавірус щодня. Однак "Україна 24" частіше публікує контент на цю тему, а "НТА" - менш оперативний в Instagram, бо більше зосереджений на Facebook та YouTube. Пандемія COVID-19 сколихнула всю Україну ще на початку 2020-х р. У такі складні для людства часи доступ до оперативної та правдивої інформації надзвичайно потрібний та рятівний, адже поінформованість про вірус допомагає боротися з ним. Оскільки сьогодні в соціальних мережах зареєстровано майже кожну людину, ці ресурси стали потужним засобом інформування аудиторії та вираження її думки. Виникає гостра потреба досліджувати соцмережі, а також особливості роботи медіа на цих майданчиках. Результати можуть бути використані під час комплексних досліджень Instagram як платформи для публікації журналістського контенту та популяризації медіа, а також для розроблення чіткої стратегії роботи українських ЗМІ в соціальних мережах під час висвітлення інформації про COVID-19.

Мета дослідження - проаналізувати особливості інформаційної кампанії щодо масової вакцинації від COVID-19 у профілях програми "ТСН" в Instagram та Facebook. У процесі дослідження використано метод аналізу для характеристики інформації про необхідність вакцинації від COVID-19, поданої в Instagram- та Facebook-профілях програми "ТСН"; метод аналогій та порівняння - для зіставлення інформації про щеплення від COVID-19 на аналізованих акаунтах "ТСН". Пости, що стосувалися вакцинації від COVID-19 у профілях Facebook та Instagram передачі "ТСН", було відібрано для дослідження за допомогою методу контент-аналізу. Застосовуючи метод узагальнення, вдалося дійти до логічних висновків та охарактеризувати особливості подачі інформації "ТСН" про необхідність вакцинації від COVID-19 у профілях Facebook та Instagram. Проаналізувавши акаунти програми "ТСН" в Instagram та Facebook, можна стверджувати, що тема вакцинації від COVID-19 тут не є топовою. Аналізовані профілі фокусуються на загальній інформації, статистиці захворювання по регіонах України, натомість рідко публікують пости про необхідність вакцинації від COVID-19. Оскільки вакцинація - це єдиний можливий метод вберегтися чи спростити перебіг COVID-19, виникає потреба у підвищенні рівня довіри до щеплення серед населення. Соціальні мережі, зокрема Instagram та Facebook, сьогодні є перспективним каналом в інформуванні громадськості про всі тонкощі вакцинування та його впливу на перебіг пандемії коронавірусу. У такі складні для людства часи медіа мають виробити чітку стратегію подачі інформації про необхідність вакцинації від COVID-19 на цих соціальних платформах. Для вироблення арсеналу таких навичок потрібно регулярно досліджувати прийоми, що застосовують вітчизняні медіа в Instagram та Facebook для пропагування необхідності масової вакцинації. Результати можуть бути використані під час комплексних досліджень інформаційних кампаній українських медіа в Instagram та Facebook, а також для розроблення чіткої стратегії роботи українських ЗМІ під час висвітлення інформації про COVID-19 та вакцинацію від цієї недуги зокрема.

Висвітлено теоретичні аспекти маніпуляцій під час інтерв'ю. Охарактеризовано інформаційні жанри в друкованих виданнях. Проаналізовано сучасні проблеми вітчизняної екологічної журналістики. Досліджено жанрово-тематичні особливості університетської періодики минулого (На прикладі газет "Ужгородський університет" та "Бюлетень прес-служби Ужгородського національного університету"). Досліджено види та роль реклами у просуванні інтернет-магазину. Висвітлено специфіку сайту української служби ВВС. Проаналізовано різновиди інструментів впливу на свідомість, психіку підлітків і молоді у блогах мережі "Інстаграм". Розглянуто сучасні підходи до комунікації з аудиторією. Досліджено методи маніпулятивного впливу в матеріалах ресурсу "112.UA" за 2020 рік.

Розглянуто маніпуляційні технології на телеканалі "1+1". Висвітлено особливості вдосконалення вітчизняного суспільного телебачення (на прикладі телеканалу "UА:Перший"). Досліджено роль медіа у формуванні внутрішньої культури та стратегії внутрішніх комунікацій у ритейл-підприємстві. Охарактерзовано роль факту в журналістському розслідуванні. Проаналізовано особливості комунікації між роботодавцями та студентами засобами медіа. Розглянуто соціальну мережу Fасевоок як метод популяризації контенту онлайн-ЗМІ (на прикладі сторінки "Української правди"). Висвітлено вплив ЗМІ на соціальну напруженність суспільства. Охарактеризовано медійний інструментарій для просування автомобільного бренду. Досліджено гендерний вимір сучасних партійних ЗМІ.

Проаналізовано сучасне бачення феномену інформаційної війни. На підставі окреслення поняття "інформаційна війна", вивчення організаційної бази функціонування російських інтернет-ресурсів і за результатами контент-аналізу публікацій на інтернет-ресурсах "Правда.Ру" та "Российский диалог" виявлено ключові контентні характеристики цих публікацій як атрибутів інформаційної війни, чинниками якої і виступають дані веб-медіа. З'ясовано пропагандистський характер заголовків матеріалів, досліджено антиукраїнський контент новин про події в Україні, що подають зазначені російські веб-ресурси. Окреслено наукову та прикладну перспективи протидії інформаційній війні Росії проти України.

Висвітлено особливості застосування на українському телебаченні комунікаційних теорій медійного впливу. Охарактеризовано епістолярну спадщина Олени Теліги як історичне тло. Розглянуто зміни в роботі журналістів українських онлайнових медіа в час повномаштабного вторгнення. Проаналізовано філософію висвітлення правдивої інформації в межах сучасної документалістики. Висвітлено авторську концепцію музично-виконавських архетипів і текст музичної культури. Досліджено ключові засади підготовки журналіста-телеоператора. Охарактеризовано специфіку маніпуляційних технологій в українських інтернет-ЗМІ. Увагу приділено музиці як інструменту комунікації під час війни. Висвітлено особливості функціонування телебачення в демократичному суспільстві. Досліджено перекладну українську літературу як інструмент культурної дипломатії.

Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами та короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту та поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 р. і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут. Це різнобічна соціальна мережа, оскільки тут можна ділитися власним контентом, популяризувати себе, шукати інформаційні приводи та черпати актуальну та свіжу інформацію безпосередньо від першоджерел. Платформа Instagram має низку особливостей, функцій і трендів, використовуючи які, можна оптимізувати свою роботу та ефективно популяризувати журналістський контент і власну діяльність. Наслідуючи діяльність своїх закордонних колег, вітчизняні медійники також активізували свою роботу в мережі Instagram. В Україні вже сформувалась ціла плеяда засобів масової інформації, які не менш цікаво та інформативно працюють на цій платформі. Кожен із них має свій неповторний стиль подачі контенту, чим привертає увагу багатьох підписників до справді цікавих і злободенних тем для суспільства. Також частими є випадки, коли пост чи сторіс відомої людини в цій соцмережі є приводом для написання журналістського матеріалу, а іноді навіть для розслідування та покарання винних. Саме тому вітчизняні медіа, усвідомивши всю масштабність впливу ресурсу Instagram на аудиторію, активно налагоджують свою роботу тут.

Розглянуто заголовок як основу журналістського матеріалу. Увагу приділено контенту літературно-художньої періодики в Україні. Досліджено питання ґендерної дискримінації в політиці очима суспільно-політичних Інтернет-ЗМІ. Акцентовано на іномовленні в умовах гібридної війни. Розглянуто стереотипи образу жінки в сучасному рекламному дискурсі. Описано особливості та ризики медичної журналістики під час епідемії коронавірусу в Україні. Увагу приділено опитуванню в медіа дослідженнях. Розкрито значимість і особливості ЗМІ в формуванні демократичного суспільства. Розглянуто блог і подкаст як розвиток професійної діяльності коментатора й оглядача радіо та телебачення. Висвітлено діяльність українських журналістів в умовах війни в Україні (на прикладі телемарафону "Єдині новини"). Розглянуто проблему ілюстративного наповнення вишівської преси. Досліджено соціальні мережі та месенджери як метод популяризації контенту онлайн ЗМІ. Акцентовано на журналістиці під час війни. Окреслено особливості матеріалів Інтернет-видань. Визначено вплив соціальних медіа на взаємодію з виборцями тощо.

Висвітлено особливості та тенденції медіа країн Європи. Проаналізовано діяльність друкованих ЗМІ, веб-медіаресурсів, телебачення і радіомовлення. Систематизовано інформацію про особливості та тенденції роботи найвідоміших світових мас-медіа, які є авторитетними у всьому світі та Україні зокрема.