The effect of a heteropolynuclear complex of transition metals P039 on indices of the immunological reactivity of mice is investigated. PO39 injected in belly cavity causes a decrease of cytomorphologic characteristics of immune system organs with increase in the amount of liver mononuclear leucocytes of mice. The intramuscular injection of PO39 was not shown trustworthy changes of the immunological reactivity of mice.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: РА413554 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити взаємодію пухлинних клітин з деякими компонентами мікрооточення для визначення можливої ролі останніх у модифікації фенотипу пухлинних клітин у разі розвитку дисемінованого пухлинного процесу з залученням кісткового мозку (КМ). Дослідження проведено з використанням біоптатів КМ хворих на рак молочної залози (РМЗ) з різним перебігом пухлинного процесу та постійних культур клітин, застосовано методи роботи з культурами клітин, імуноцитахімічний та статистичний методи аналізу. За допомогою створеної системи безконтактного кокультивування пухлинних і нормальних клітин досліджено їх фенотипічний профіль, характеризуючи рівень експресії маркерів епітеліально-мезенхімального переходу (ЕМП) (білки адгезії та цитоскелета і транскрипційний фактор Slug), стовбурових пухлинних клітин (CD44), а також регулятора клітинного циклу p21. Виявлено значну відмінність у ростових і фенотипічних характеристиках досліджуваних клітин залежно від ЕМП-статусу пухлинних клітин і від варіанта їх кокультивування: використання клітин з КМ пацієнтів з раним характерам перебігу пухлинного процесу (прогресування чи ремісія захворювання). Висновок: виявлено модифікуючий вплив in vitro мононуклеарів КМ хворих на РМЗ на пухлині клітини залежно від перебігу захворювання. Зокрема, встановлено факт стимуляції ЕМП пухлинних клітин за дії на них факторів, які, можливо, продукуються клітинами КМ хворих у стадії прогресування захворювання.

Зазначено, що на сьогодні разом зі стандартними прогностичними та предикативними факторами у випадку раку грудної залози (РГЗ) найбільш перспективною в клініці вважається так звана малоінвазивна рідка біопсія, яка включає виявлення дисемінованих пухлинних клітин і мікрометастазів у кістковому мозку (КМ) хворих і визначення цитокінового профілю у хворих ще до початку їх лікування. Базуючись на цій ідеології, проведено дослідження 33 хворих на РГЗ в стадії T1-4N0-2M0-1, які на підставі наявності або відсутності прогресії злоякісного процесу були розподілені на 2 групи: 14 - у стадії ремісії та 19 - у стадії прогресії захворювання. Пухлинні клітини в цитоспінових препаратах мононуклеарів КМ виявлено з використанням імуноцитохімічного методу за допомогою антитіл до панцитокератину; рівень цитокінів у плазмі визначено за їх біологічною активністю (TNF, M-CSF, IFN) або за допомогою методу ELISA (IL-1, IL-6, TGF-beta, VEGF). Установлено, що наявність дисемінованих пухлинних клітин у КМ і високий рівень активності TNF і M-CSF у КМ і крові хворих на РГЗ із високою вірогідністю свідчать про ризик виникнення рецидиву злоякісного процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423 + Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини легенів

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж100603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мікрооточення пухлинних клітин (МПК), що походять з епітеліальної тканини, є осередком клітинних і гуморальних чинників, які за епігенетичними механізмами контролюють проліферативну активність пухлинних клітин і їх фенотипові характеристики. Зміна фенотипових властивостей клітин від окремих мезенхімальних ознак до повного стовбурового фенотипу становить основну визначальну характеристику злоякісної пухлини, що призводить до певної автономності її клітин, їх метастазування і резистентності до лікарських засобів. Окремі фактори МПК можуть виступати як маркери ступеня злоякісності пухлини та як мішень для протипухлинних засобів. Наведено результати визначення біомаркерних елементів МП К у кістковому мозку хворих на рак молочної залози ще до оперативного втручання. Це надало змогу достовірно прогнозувати можливий ризик рецидиву захворювання і сприяло раціональній корекції протипухлинної терапії, знизило ризик метастазування. На моделі пухлин інших локалізацій продемонстровано зв'язок маркерів епітеліально-мезенхімального переходу (ЕМП) з клінічним перебігом захворювання. В експериментах in vitro показано активацію ЕМП прозапальними цитокінами і клітинами кісткового мозку хворих, у яких існує ризик метастазування, а також показана анти-ЕМП дія протипухлинних засобів, використаних у лікуванні.