На підставі сучасних тенденцій розвитку технологій для переробки рослинної сировини вказано на основні недоліки роторно-пульсаційних апаратів як найпоширенішого типу розмельного обладнання під час обробки згаданих матеріалів, описано апарат нової конструкції та принцип його дії в новоствореній лінії, призначеній для виробництва соєвого молока.

Обгрунтовано найраціональніший підхід щодо вирішення проблеми регулювання розробки нафтових родовищ у процесі заводнення стосовно до тріщинних і тріщинувато-пористих колекторів на підставі застосування керованих дисперсних систем із урахуванням геометричного і концентраційного критеріїв, а не дисперсних систем загалом.

Проведено дослідження пульсаційного розмелу рослинної сировини, створено ефективний млин нової конструкції. Розроблено фізичну модель даного процесу, на базі якої складено й аналітично розв'язано математичну модель кінетики розмелу в пульсаційному млині. Експериментально встановлено кінетичні закономірності пульсаційного розмелу насіння сої у процесі одержання суспензії "соєве молоко". Визначено параметри математичної моделі та підтверджено її адекватність. Визначено залежності кінетичних показників від параметрів конструкції млина. Досліджено витрати енергії на проведення розмелу та встановлено залежність питомих енерговитрат від кількості ступіней млина. Доведено раціональність використання триступеневого пульсаційного млина. Створено методику розрахунку та відповідне програмне забезпечення для визначення параметрів конструкції млина та витрат енергії на розмел. Виготовлено зразок млина запропонованої конструкції та проведено його промислові випробування. Промисловий зразок млина впроваджено у виробництво у складі лінії для одержання "соєвого молока". Проведено порівняльне вивчення характеристик вітчизняної лінії з закордонними аналогами та показано її переваги.

Надано результати експериментальних досліджень дисперсного складу фузу рослинної олії, визначено, що частинки з розміром більше 10 мкм становлять 60 % загальної кількості частинок. Одержано інтегральну криву розподілу частинок.

Представлено результати дослідження розділення фузу рослинної олії. Наведено залежність коефіцієнта освітлення від діаметра частинок за різної частоти обертання ротора, визначено, що в разі збільшення числа обертів кількість частинок у фугаті зменшується, тим самим збільшується коефіцієнт освітлення.

Проведено експериментальне дослідження кінетики фільтрування водних суспензій, утворених на основі рослинних волокон первинної та вторинної переробки при їх різних помелах. На базі одержаних кінетичних залежностей та обчислених значень середньої швидкості фільтрування проведено порівняльний аналіз інтенсивності процесу в залежності від виду та стану волокон у суспензії. Основуючись на фізичних уявленнях про процес фільтрування волокнистих суспензій надано обгрунтування виявлених відмінностей у кінетиці фільтрування досліджуваних суспензій.