Досліджено та проаналізовано основні економічні показники господарської діяльності вибіркових сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств Вінничини. Увагу приділено аналізу розмірів досліджуваних підприємств, оцінці виробництва основних видів продукції рослинництва та тваринництва, оцінці основних показників фінансового стану підприємств, показників ділової активності, ефективності використання основного та оборотного капіталу, фінансової стабільності та платоспроможності та ін. Розрахунки проведено на основі даних про результати діяльності сільскогосподарських підприємств різного напрямку спеціалізації, форм власності, розміру сільськогосподарських угідь, різного географічного розташування. Вибрані для дослідження господарства в цілому відображають реальну ситуацію щодо економічного розвитку сільськогосподарських підприємств даного регіону.

Зазначено, що прізвиська є найбагатшим і найрізноманітнішим антропонімічним класом. Вони виникають у невеликих закритих колективах, де люди постійно спілкуються. Неофіційні іменування школярів становлять значний зріз антропонімічного простору, який за кількістю іменувань поступається лише прізвищам. Аналіз шкільних прізвиськ надає можливість говорити про специфіку дитячого мислення, особливості дитячих асоціацій у процесі творення неофіційного імені. Визначено основні групи мотиваторів, на основі яких виникають шкільні прізвиська (особливості зовнішності, поведінки та ін.).

Йдеться про неморфемний спосіб творення відпрізвищевих та відіменних індивідуальних прізвиськ мешканців Наддністрянщини. Розглянуто різні точки зору вчених на цей процес. Такого типу оніми розподіляються між групами залежно від мотивів номінації.

Розглянуто прізвиська наддністрянської Івано-Франківщини з позицій їх частиномовного вираження. Звернено увагу на лексико граматичні розряди, граматичні форми іменників, субстантивованих прикметників та інших частин мови, які переходять у розряд неофіційних іменувань. З'ясовано особливості вираження роду антропонімів, що співвідносяться з іменниками і, рідше іі відмін і можуть належати особам як жіночої, так і чоловічої статі.

З'ясовується мотивація наддністрянських неофіційних іменувань, базою творення для яких стали іншомовні лексеми. Значний шар діалектної лексики данного регіону становлять запозичення з польської та німецької мов. Мотивація певної частини прізвиськ невідома, що свідчить про втрату звіязку між онімом та апелятивом.

Розглянуто аналітичні форми неофіційних іменувань, що побутують на Івано-Франківщині, визначено компоненти складених індивідуальних прізвиськ і родичівських іменувань, а також особливості їх творення та мотивації. З'ясовуються типи зв'язку між компонентами неофіційних антропоформул.

З'ясовано мотивацію наддністрянських неофіційних іменувань, базою творення для яких стали зоосемізми. Такого типу оніми розподіляються між групами залежно від мотивів номінації. Звернено увагу на поширені серед зоофорних прізвиськ явища омонімії та синонімії.

Йдеться про неофіційні іменування невеликих закритих колективів, а саме проаналізовано студентські прізвиська, згруповано їх за мотивами номінації.

Статтю присвячено дослідженню українсько-болгарського міждіалектного та міжмовного впливу в поліетнічному та полімовному ареалі на півдні України, у межиріччі Дністра та Дунаю. Полілінгвізм, діалектна строкатість, стан та функціонування південнобессарабських українських та болгарських говірок активно досліджується з середини ХХ століття, проте порівняльних студій та комплексного аналізу мовної ситуації і сучасної інтерференції проведено не було, тому робота в цьому напрямі є актуальною і необхідною. Говірки різних мов досліджуваного ареалу на сьогодні дискриптивно та лінгвогеографічно досліджені нерівномірно. У дескриптивних студіях подано опис структури окремих діалектних систем, аналіз певних структурних рівнів, переважно в порівнянні з літературною мовою та в межах принципів національних діалектологічних шкіл, проте практично поза увагою науковців залишаються територіально суміжні і мішані говірки, що належать до різних мов, та процеси інтерференції. Мета роботи - дослідження двох типів українсько-болгарського взаємовпливу: на міждіалектному рівні та впливу української літературної мови на болгарські говірки Одещини. Завданням є систематизація та узагальнення явищ інтерференції між двома контактуючими мовами та їхніми діалектами. Матеріалом дослідження стали власні спостереження під час польових діалектологічних експедицій у регіон, а також матеріал добирався з корпусу вже оприлюднених описів окремих діалектних систем південнобессарабських українських та болгарських говірок. Зазначається, що деякі тюркізми в українських говірках запозичені через посередництво болгарських діасистем і, до того ж, складають корпус регіональних інтегратизмів. Зафіксовано два типи новітніх запозичень з української літературної мови: а) лексика офіційно-ділового стилю, яка витісняє використовувані раніше аналогічні одиниці російськомовного походження; б) прецедентні висловлювання та експресивно забарвлена лексика. Стверджується, що на сьогодні не спостерігається системної українсько-болгарської інтерференції, натомість зафіксовані численні запозичення, джерелом яких є телебачення та школа.