Узагальнено результати досліджень в галузі селективної флокуляції вугілля аполярними реагентами, зокрема, маслами та синтетичними латексами. Викладено теоретичні основи процесу селективної флокуляції, розробку яких виконано вперше на основі положень фізичної та колоїдної хімії, теорії адгезії, фізико-хімічної гідродинаміки та вуглехімії. Основну увагу приділено дослідженню механізмів флокулоутворення. Представлено результати дослідно-промислової апробації та експлуатації відомих вітчизняних та закордонних процесів селективної флокуляції вугілля.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти селективної флокуляції вугілля синтетичними латексами. Проаналізовано проблему збагачення вугільних шламів, наведено їх характеристики, класифікацію та методи збагачення. Розглянуто тонкодисперсне вугілля як об'єкт селективної флокуляції вугілля. Запропоновано структурну схему процесу селективної флокуляції вугілля синтетичними латексами, охарактеризовано гідродинаміку контактних взаємодій у цих процесах. Установлено закономірності адгезійних взаємодій на межі вугілля - латекс у водному середовищі. Обговорено вплив характеристик води на коагуляційну стійкість латексів. Описано закордонні технології селективної флокуляції вугілля гідрофобними полімерними реагентами.

На підставі феноменологічного й імовірнісного підходу розроблено структурні моделі процесів селективної флокуляції тонкодисперсного вугілля маслами та синтетичними латексами. На базі цих моделей і основних теоретичних положень колоїдної хімії, фізико-хімічної гідродинаміки та вуглехімії розвинуто наукові засади процесів селективної флокуляції вугілля. Розкрито закономірності плівково-адгезійного та місточкового механізмів вибіркової агрегації органічної маси вугільних шламів маслами та синтетичними латексами відповідно. За цього розглянуто загальні, притаманні обом різновидам процесу, та специфічні особливості механізму флокулоутворення, зумовлені відмінностями у природі та властивостях масляних і латексних реагентів. На підставі даних планового експерименту одержано та проаналізовано сімейство математичних регресійних моделей процесів селективної флокуляції вугілля маслами та латексами, які розкривають закономірності цих процесів, дозволяють оцінити характер і ступінь впливу на них основних технологічних факторів і забезпечують орієнтовний технологічний прогноз результатів флокуляції. Здійснено апробацію технологій селективної флокуляції на стендових установках та за умов вуглезбагачувальних фабрик.

Висвітлено результати теоретичних досліджень та практичні аспекти технологій селективної флокуляції (СФ) тонкодисперсного вугілля гідрофобними органічними реагентами - маслами та синтетичними латексами. Особливу увагу приділено дослідженню механізмів флокулоутворення. Викладено результати лабораторних досліджень, дослідно-промислової апробації та експлуатації відомих вітчизняних і закордонних технологій СФ вугілля.

Освещены результаты теоретических исследований и практические аспекты технологий селективной флокуляции (СФ) тонкодисперсного угля гидрофобными органическими реагентами - маслами и синтетическими латексами. Внимание уделено исследованию механизмов флокулообразования. Изложены результаты лабораторных исследований, опытно-промышленной аппробации и эксплуатации известных отечественных и зарубежных технологий СФ угля.

Висвітлено теоретичні основи процесів збагачення вугілля, зокрема охарактеризовано вугілля як об'єкт збагачення та розглянуто головні вугільні родовища України. Приділено увагу відділенню вуглеприйому та вуглепідготовки, а також гравітаційному, флотаційно-фільтраційному відділенням, відділенню термічної сушки та фільтр-пресовому відділенню вузлезбагачувальної фабрики. Наведено конструкції основного технологічного обладнання й описано принципи його дії. Розглянуто технологічні схеми збагачення. Розкрито питання комплексного використання вугілля, проаналізовано основні положення охорони навколишнього середовища, опробування та контролю технологічних процесів на вуглезбагачувальних фабриках.

Із застосуванням теорії ДЛФО надано аналіз енергетичного стану мінеральної частини висококонцентрованих водовугільних суспензій, що дозволяє пояснити природу явищ, які мають місце у разі зміни крупності і поверхневого потенціалу мінеральної складової суспензій.

Розглянуто закономірності структуроутворення в процесах масляної агрегації вугільних шламів. Увагу приділено адгезійним, когезійним та капілярним силам зчеплення.

Запропоновано структурну схему процесу селективної флокуляції вугілля латексами як сукупність послідовних стадій вибіркової агрегації вугільних часток гідрофобними латексними глобулами та їх агрегатами. З позицій теорії стійкості ліофобних колоїдів визначено умови стабільного стану, а також повільної та швидкої коагуляцій глобул на першій стадії процесу. Встановлено, що на флокуляційну здатність латексів істотно впливають їх колоїдно-хімічні властивості: розподіл емульгатора між полімерною і водною фазами, структурованість і насиченість адсорбційних прошарків; ступінь гідратації, абсолютний розмір і знак заряду поверхні глобул.

Показано, що застосування теорії агрегативної стійкості ліофобних дисперсних систем (теорії ДЛФО) для аналізу енергетичного стану твердої фази висококонцентрованих водовугільних суспензій (ВВВС) є перспективним інструментом вивчення цього об'єкта і може бути покладено в основу теорії ВВВС. Надано аналіз енергетичного стану твердої фази ВВВС, що надає змогу пояснити природу явищ, які мають місце за зміни крупності та поверхневого потенціалу вугільних і мінеральних частинок, гідрофільно-гідрофобного балансу їх поверхні.