Розкрито сутність і наведено класифікацію багаторівневої структури тексту балету. Запропоновано визначення поняття "текст музично-сценічного твору". Розглянуто текст балету в єдності двох підходів: як явища, що відбулося, та у динаміці його художнього становлення. Досліджено особливості функціонування принципу "подвійного тексту" в ранніх балетах І. Стравинського. Виділено синхронічний і діахронічний підходи у розумінні феномену тексту. Наведено класифікацію та стислу характеристику групи постановочних текстів балету. До наукового обігу введено поняття "передтекст", "текст-основа балету", "первинний і вторинний тексти балету", "текст-втілення", "постановочний текст", "текст над текстом", освітлювальний, костюмерний і декораторсько-бутафорський субтексти", "композиційний ритм костюма", "музично-пластичний синкретизм", "музично-пластичні моделі", "музично-пластичний лейтмотив", "жива декорація". Проаналізовано особливості функціонування тексту-основи, а також первинного та вторинного на матеріалі ранньої балетної творчості І.Стравинського.

Розглянуто музикологію у мультидисциплінарному середовищі сучасної гуманітарної науки й освіти. Висвітлено актуальні виміри вивчення православного співацького мистецтва: від прагматики богослужіння до сучасних художніх рішень. Досліджено феномен архетипу як спів-буття у науковому дискурсі музичної культурології. Розглянуто творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Увагу приділено творчості українських композиторів і вокалістів у світі нового проєктного оперотворення. Проаналізовано смисли та коди в інструментальних творах О. Щетинського тощо.