Розкрито теоретичні засади методичної підготовки інженера-педагога, зміст освітньої підготовки кваліфікованого робітника в закладах професійної освіти (ПО), завдання й характеристику загальної ПО. Описано методи, засоби теоретичного і практичного навчання зі спеціальних дисциплін (СД) за профілем підготовки (ПП) "Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування". Розглянуто питання методичного та інформаційно-наочного забезпечення викладання СД за ПП. Визначено форми організації навчального процесу, методику та показники оцінки результатів професійної підготовки.

Розкрито завдання та види інженерно-педагогічної діяльності. Проаналізовано сучасний стан харчових підприємств і харчових технологій України. Розглянуто організацію та перспективи розвитку навчального процесу в закладах професійної освіти харчового профілю. Викладено основні положення інженерно-педагогічної освіти, вимоги до організації навчання студентів за профілем підготовки "Технологія харчової промисловості та організація громадського харчування".

Розкрито сутність, структуру та специфічні ознаки педагогічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів як цілісного феномену. Охарактеризовано стан і можливості процесу професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей щодо формування в них педагогічної компетентності. Розроблено модель формування зазначеного виду компетентності. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування педагогічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійного навчання у ВНЗ, що передбачають формування вмотивованості до професійної діяльності, вдосконалення педагогічних практик, використання методу проектів з метою інтеграції техніко-технологічних і психолого-педагогічних знань студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Експериментально перевірено ефективність розроблених педагогічних умов формування педагогічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів на основі визначених критеріїв і показників.

Проведено аналіз конструктивних параметрів сортувальних пристроїв Південної залізниці, який показав, що вони не повною мірою відповідають нормам, закладеним у діючих Правилах і нормах проектування сортувальних пристроїв, внаслідок чого у багатьох випадках неможливо застосовувати ресурсозберігаючі підходи без повної реконструкції голови сортувального парку.

Досліджено конструктивно-технологічні параметри сортувальних гірок станції Основа за умов використання нових уповільнювачів. Визначено сучасні кліматичні умови функціонування сортувальних гірок. За допомогою імітаційного моделювання зроблено висновки стосовно нездатності сортувальних гірок забезпечити вимоги безпеки та безперебійності сортувального процесу.

Мета роботи - вирішення актуального завдання формування в майбутніх інженерів-педагогів харчового профілю необхідних знань, умінь і навичок з питань безпеки праці. Розглянуто питання вдосконалення форм і методів викладання дисципліни "Охорона праці в галузі". Завдяки активізації процесу запровадження та використання дистанційних та інших сучасних технологій навчання, проаналізовано структуру та змістовне наповнення розробленого дистанційного курсу з дисципліни "Охорона праці в галузі". Обгрунтовано необхідність використання в процесі викладання дисципліни дистанційних технологій навчання, проаналізованого їх переваги в процесі організації самостійної роботи студентів.

Мета роботи - вирішення актуального завдання застосування методу проектів під час розв'язання дидактичних завдань у техніко-технологічному контексті з метою виявлення майбутніми інженерами-педагогами набутих у процесі професійної підготовки інженерних і психолого-педагогічних знань і вмінь, реалізації можливості оцінити набуті професійні знання й уміння. Наведено приклади застосування методу проектів у процесі підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчового профілю.

Мета роботи - вирішення актуального завдання розвитку педагогічної компетентності магістрантів інженерно-педагогічних спеціальностей. Визначено педагогічні та організаційні напрямки розвитку педагогічної компетентності інженерів-педагогів у період професійної підготовки в магістратурі. Проаналізовано можливості забезпечення перспективного розвитку педагогічної компетентності майбутніх фахівців.

Наведено основні відомості про будову Всесвіту, Сонячної системи, Землі та земної кори. Охарактеризовано мінерали, гірські породи, підземні води, а також основні етапи геологічного розвитку планети. Висвітлено питання динамічної геології, надано уявлення про коливальні рухи та тектонічні деформації. Розглянуто геологічну будову території України, геологічні особливості родовищ нафти та газу, корисні копалини. Описано види та методи геологічних досліджень, акцентовано увагу на проблемах охорони надр і геологічного довкілля.

Приділено увагу вирішенню актуального завдання підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчового профілю на основі компетентнісного підходу у вищій професійній освіті, з урахуванням вимог якого оновлюється методика навчання й вдосконалюється освітній процес у ВНЗ; забезпеченню практичної й прикладної спрямованості професійної підготовки майбутніх фахівців завдяки використанню активних методів навчання, удосконалення змісту та забезпечення наступності всіх видів виробничих практик.

Систематизовано наукові підходи до визначення основних понять категорійного апарату у сфері застосування інновацій та уточнено зміст термінів "інновація" та "інноваційний розвиток" у контексті публічного управління розвитком територій. Удосконалено модель суб'єкт-об'єктних відносин у системі публічного управління інноваційним розвитком територій з урахуванням сучасних вимог суспільства у процесі його становлення як інформаційного та акцентуванням на софтизації та сервізації діяльності. Здійснено типізацію інноваційних форм розвитку населених пунктів і вдосконалено методи управління процесами упровадження державно-приватного партнерства, що відноситься до владно-управлінських форм розвитку. Удосконалено організаційний та інформаційно-кадровий механізми публічного управління забезпеченням інноваційного розвитку територій. Запропоновано підхід до формування механізму оцінювання ефективності упровадження інновацій до різних сфер життєдіяльності територіальної спільноти на підставі розуміння її впливу на рівень конкурентоспроможності території як інтегрованого показника. Розроблено практичні рекомендації з удосконалення механізму нормативно-правового забезпечення інноваційного розвитку територій, упорядкування інформації, на підставі якої необхідно проводити контроль діяльності приватного партнера в ході реалізації державно-приватного партнерства, та доповнення її певними показниками, які характеризують рівень якості послуг, що надаються приватним партнером.