Обобщены сведения о более чем 900 препаратах (с учетом лекарственных форм и торговых наименований - более 2500), разработанных, созданных и внедренных в производство, зарегистрированных в Украине по состоянию на 01.09.99. Отдельно представлена информация об иммунобиологических и гомеопатических средствах. Для каждого конкретного препарата дано описание его состава, физико-химических, фармакологических свойств, приведены показания к применению, а также способ применения и хранения. Впервые в справочник включен раздел "Фармацевтическая опека", включающий выбор наиболее подходящего препарата для конкретного больного, разъяснение условий его рационального применения (сочетание с пищей, алкоголем, никотином, другими лекарственными средствами, режим приема), особенностей проявления побочных действий и мер их профилактики, применение препарата в различные возрастные периоды, при сопутствующих заболеваниях и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281 я2

Рубрики:

Фармакологія

Шифр НБУВ: В342874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281 я2

Рубрики:

Фармакологія

Шифр НБУВ: В342874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто анатомію, біоморфологію, систематичну приналежність лікарських рослин і грибів, сировину яких використовують для потреб медицини та фармації. Охарактеризовано структурну організацію рослин, грибів, бактерій на клітинному, тканинному, організменному, популяційному й екосистемному рівнях. Показано залежність особливостей морфолого-анатомічної будови рослин від їх систематичної належності й еколого-ценотичних умов зростання.

Рассмотрены анатомия, биоморфология, систематическая принадлежность лекарственных растений и грибов, сырье которых использують для потребностей медицины и фармации. Охарактеризована структурная организация растений, грибов, бактерий на клеточном, тканевом, организменном, популяционном и экосистемном уровнях. Показана зависимость особенностей морфолого-анатомического строения растений от их систематической принадлежности и эколого-ценотических условий произростания.

Експериментально визначено фармакокінетичні параметри лікарських плівок "Віруплен" у крові щурів. Установлено числові значення періоду напіввиведення, кліренсу, сумарної площі під фармакокінетичною кривою "концентрація - час", об'єму розподілу, констант швидкості всмоктування й елімінації тощо. Одержані результати дозволяють припустити, що лікарські плівки "Віруплен" мають безумовний інтерес для терапії герпес-вірусної інфекції.

Экспериментально определены фармакокинетические параметры лекарственных пленок "Вируплен" в тканях пародонта крыс. Установлены числовые показатели периода полувыведения, клиренса, суммарной площади под кривой концентрация - время, объем распределения, константа скорости всасывания, элиминации и др. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что лекарственные пленки "Вируплен" представляют несомненный интерес для терапии герпесвирусной инфекции.

На підставі експериментально визначених фармакокінетичних параметрів ацикловіру у вигляді лікарських плівок оцінено їх всмоктування та біологічну дію. Встановлено такі параметри, як коефіцієнт екстракції, біологічна доступність та швидкість біологічної доступності, швидкість введення лікарського засобу в тканини пародонта, підтримувальна та надлишкова дози, фактор кумуляції та частота введення. Одержані результати свідчать про перспективність використання ацикловіру у вигляді лікарських плівок за умов клініки.

В пособии в сжатой форме изложены оновные разделы фармакогнозии. Общая часть содержит определение терминов, задачи фармакогнозии как науки и дисциплины, основы заготовительного процесса (общие правила заготовки, сушки и хранения) лекарственного растительного сырья (ЛРС) и его товароведческого анализа, а также требования к его качеству в соответствии с аналитической нормативной документацией. Специальная часть включает сведения об ЛРС, содержащем углеводы, кардиостероиды, фенольные соединения, изопреноиды, алкалоиды, эфирные масла, витамины, а также определение основных групп биологически активных веществ (БАВ), сведения об их строении и классификации, физико-химических свойствах, методах исследования, фармакологической активности.

Изучено строение эпидермы пластинки листа, лепестков и чашелистиков хамерия узколистного методом сканирующей электронной микроскопии. Определены их основные диагностические признаки: форма и тип поверхности, наличие кутикулы, форма основных клеток эпидермы, типы устьичного аппарата, трихом и воска. Установлены некоторые числовые показатели исследуемого сырья: влажность, содержание общей золы и золы, не растворимой в 10 % растворе хлористоводородной кислоты.

Розглянуто проблему непереносимості коров'ячого молока. Як замінник коров'ячого молока запропоновано мигдальне. Якісний і кількісний амінокислотний склад мигдального молока досліджено із використанням методу іонообмінної хроматографії за допомогою амінокислотного аналізатора. Розроблено перспективи та рекомендації щодо цілеспрямованого практичного використання цього дієтичного продукту.

Результатом проведених досліджень було виявлення за допомогою методу газової хроматографії вмісту жирних кислот у траві меліси лікарської, в тому числі і незамінних вищих жирних кислот - олеїнової, лінолевої, ліноленової. Встановлено також кількісний вміст дубильних речовин гідролізованої і конденсованої груп, що вказує на фармакологічну дію: протимікробну, протизапальну, в'яжучу.

Результатом проведенных исследований было выявление с помощью метода газовой хроматографии содержания жирных кислот в траве мелиссы лекарственной, в том числе и незаменимых высших жирных кислот - олеиновой, линолевой, линоленовой. Установлено также количественное содержание дубильных веществ гидролизованной и конденсированной групп, что указывает на фармакологическое действие: противомикробное, противовоспалительное, вяжущее.

В експерименті на щурах вивчено гостру токсичність нового комбінованого лікувально-профілактичного препарату, що містить порошки бульб соняшника бульбастого (топінамбур), кукурудзяні приймочки та ламінарії. Проведені дослідження за внутрішньошлункового введення максимальної дози препарату показали, що він згідно з класифікацією речовин за токсичністю належить до класу малотоксичних речовин. Протягом усього терміну спостереження загальний стан та поведінка експериментальних тварин не відрізнялися від стану і поведінки інтактних тварин. Одержані дані будуть використані під час проведення подальших доклінічних випробувань розробленого лікувально-профілактичного засобу.

В эксперименте на крысах изучена острая токсичность нового комбинированного лечебно-профилактического препарата, содержащего порошки клубней подсолнечника клубневидного (топинамбура), кукурузные рыльца и ламинарии. Проведенные исследования при внутрижелудочном введении максимальной дозы препарата показали, что он согласно классификации веществ по токсичности относится к классу малотоксичных веществ. В течение всего срока наблюдения общее состояние и поведение экспериментальных животных не отличались от состояния и поведения интактных животных. Полученные данные будут использованы при проведении дальнейших доклинических испытаний разработанного лечебно-профилактического средства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Е522.927.22*60

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Asterales

Шифр НБУВ: Ж24348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням методу газової хроматографії визначено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот у різних частинах плоду колоцинту. Вперше виявлено, що пульпа та насіння плодів "гіркого яблука" практично не відрізняються за якісним та кількісним складом жирних кислот. В усіх частинах плодів колоцинту за кількісним вмістом переважає лінолева кислота. Усі частини плоду колоцинту є перспективним джерелом ненасичених жирних кислот. Олія з плодів колоцинту може бути використана в терапії порушень ліпідного обміну.

С использованием метода газовой хроматографии определены качественный состав и количественное содержание жирных кислот в различных частях плода колоцинт. Впервые обнаружено, что пульпа и семена плодов "горького яблока" практически не отличаются по качественному и количественному составу жирных кислот. Во всех частях плодов колоцинта по количественному содержанию преобладает линолевая кислота. Все части плода колоцинт являются перспективным источником ненасыщенных жирных кислот. Масло из плодов колоцинта может быть использовано в терапии нарушений липидного обмена.

Гостру та хронічну токсичність визначали методом найменших квадратів на 20-ти статевозрілих білих щурах масою 160 - 190 г. Вивчення гострої токсичності проводили на тваринах обох статей. Проведені дослідження з визначення гострої та хронічної токсичності колоцинт-антидіабету показали, що ця харчова добавка згідно з класифікацією речовин за токсичністю може бути віднесена до класу малотоксичних речовин. Встановлено, що превентивне протягом 7-ми діб пероральне введення колоцинт-антидіабету в дозі 500 мг/кг супроводжується статистично значним зменшенням рівня глюкози в крові щурів з алоксан-індукованим цукровим діабетом.

Острую и хроническую токсичность определяли методом наименьших квадратов на 20-ти половозрелых белых крысах массой 160 - 190 г. Изучение острой токсичности проводили на животных обоих полов. Проведенные исследования по определению острой и хронической токсичности колоцинт-антидиабета показали, что эта пищевая добавка согласно классификации веществ по токсичности может быть отнесена к классу малотоксичных веществ. Установлено, что превентивное в течение 7-ми суток пероральное введение колоцинт-антидиабета в дозе 500 мг/кг сопровождается статистически значительным уменьшением уровня глюкозы в крови крыс с аллоксан-индуцированным сахарным диабетом.

Досліджено фенольний склад коренів подорожника великого та подорожника ланцетолистого методом високоефективної рідинної хроматографії. Виявлено відмінності у вмісті фенольних сполук у складі коренів двох видів подорожника - Plantago major та Plantago lanceolata. У найбільшій кількості в коренях подорожника великого міститься рутин, розмаринова кислота та лютеолін. Корені подорожника ланцетолистого містять у найбільшій кількості ферулову і ромаринову кислоти та рутин. Ідентифіковані флавоноїди та фенолкарбонові кислоти обумовлюють антиоксидантні, протизапальні, антимікробні, протипухлинні властивості та представляють інтерес для подальшого вивчення з метою розробки лікарських засобів.

Исследован фенольный состав корней подорожника большого и подорожника ланцетолистного методом высокоэффективной жидкостной хроматографии. Выявлены различия в содержании фенольных соединений в составе корней двух видов подорожника - Plantago major и Plantago lanceolata. В наибольшем количестве в корнях подорожника большого содержится рутин, розмариновая кислота и лютеолин. Корни подорожника ланцетолистного вмещают в наибольшем количестве феруловую и ромариновую кислоты, а также рутин. Идентифицированные флавоноиды и фенолкарбоновые кислоты обусловливают антиоксидантные, противовоспалительные, антимикробные, противоопухолевые свойства и представляют интерес для дальнейшего изучения с целью разработки лекарственных средств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 Хвощ польовий

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л663-3 + Р

Рубрики:

Галенові препарати (фітопрепарати). Галенове виробництво

Охорона здоров'я. Медичні науки

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ