Створені та узагальнені наукові основи та інженерні методи підвищення продуктивності автоматизованого складального обладнання на основі принципу адаптації. На основі наукових, лабораторних та дослідно-промислових досліджень розроблено автоматизоване складальне обладнання, котре реалізує процес складання деталей, які належали до разряду тих, що не підлягають автоматизації. Запропоновані шляхи підвищення продуктивності технологічного обладнання на основі вирішення технологічних, конструкторських та керуючих задач.

Досліджено вплив форми зразків на термостійкість негартованого листового скла та виявлено залежність між величиною залишкових напружень і термостійкістю скла, гартованого контактним способом.

Досліджено пошарову зміну величини мікротвердості негартованого скла та скла, гартованого за допомогою повітряного методу, у процесі травлення у суміші фторидної та сульфатної кислот. Встановлено, що її величина залежить від навантаження на індентор і має складний характер зміни в процесі травлення. Мікротвердість гартованого скла є меншою, ніж вихідного, у всіх випадках.

Розглянуто прикладні проблеми розроблення, розрахунку і налагодження двомасних трубчастих віброконвеєрів з електромагнітним приводом. Наведено результати дослідження швидкостей транспортування і споживаної потужності від амплітуди коливань.

На підставі вивчення клінічно-лабораторних особливостей перебігу хронічного пієлонефриту встановлено цинкодефіцитний стан, асоційований із дисбалансом системи перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту. Обгрунтовано доцільність доповнення комплексної протирецидивної терапії препаратом цинку та показано її ефективність.

Досліджено величину мікротвердості поверхневих шарів листового шестиміліметрового флоат-скла, загартованого з використанням контактного та повітряного методу, за допомогою травлення у суміші фторидної та сульфатної кислот. Встановлено, що величина мікротвердості залежить від методу гартування та товщини стравленого шару. Вибрано оптимальні параметри вимірювання величини мікротвердості шестиміліметрового листового флоат-скла та вказано, за якої товщини стравленого шару відбувається релаксація залишкових напружень.

Досліджено зміну величини мікротвердості листового 6 мм флоат-скла залежно від умов вимірювання. Встановлено, що величина мікротвердості залежить від вологості поверхні, навантаження на індентор і часу витримки. Вибрано оптимальні параметри вимірювання величини мікротвердості 6 мм листового флоат-скла.

Вперше розроблено й оптимізовано метод енергоощадного гартування скла охолодженням його поверхні водою через шар теплопровідних пластин. Встановлено вищу ефективність контактного методу гартування у порівнянні із повітряним завдяки збільшенню товщини поверхневого стисненого шару та зменшенню величини напружень розтягу всередині скла. Поглиблено наукові уявлення про структурні особливості поверхневого шару гартованого скла та їх вплив на експлуатаційні властивості. Одержало подальший розвиток положення про домінуючу роль інтервалу склування у механізмі утворення залишкових гартувальних напружень. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність ступеневого нагрівання скла під час гартування.

Досліджено хімічну стійкість вихідного та гартованого 6 мм листового флоат-скла. Гартування проведено за допомогою повітряного та нового енергоощадного контактного методу. Виявлено, що після гартування стійкість скла до дії кислоти зменшується, але зразки скла, гартовані за допомогою контактного методу, є стійкішими, ніж зразки, гартовані повітрям. Показано, що зі зростанням величини залишкових напружень від 1,1 до 2,6 пор/см кислотостійкість гартованих зразків скла зменшується. Вказано, що однією з причин зниження кислотостійкості гартованого скла може бути наявність поверхневого шару малої густини та відмінності в оксидному співвідношенні на поверхні вихідного та гартованих зразків.

Досліджено зміну величини мікротвердості листового 6 мм флоат-скла залежно від умов вимірювання. Встановлено, що величина мікротвердості залежить від вологості поверхні, навантаження на індентор і часу витримки. Вибрано оптимальні параметри вимірювання величини мікротвердості 6 мм листового флоат-скла.

Розглянуто будову та принцип роботи розробленого автомата для пакування деревного вугілля. Вказано на конструктивні особливості, систему керування та переваги розробленого автомата.

Визначено діапазон температурних характеристик формувальних елементів автомату випічки зернових хлібців, що забезпечують вихід якісного продукту. Експериментально визначено алгоритм розігріву формувальних елементів, встановлено функціональні температурні залежності між нагрівними пуансонами та матрицею. Визначено алгоритми теплопередачі у разі використання багатокоміркових матриць різної геометрії. Визначено залежності між силою запирання матриці пуансонами, температурою нагріву та часом випічки продукту. Визначено оптимальну продуктивність автомату з забезпеченням якісної випічки; Отримано залежності температурного розширення взаємодіючих елементів випічного пристрою для різних діапазонів температур. Зіставлено результати експерименту з альтернативними даними, отриманими за допомогою програмного забезпечення SolidWork.

Визначено діапазон температурних характеристик формувальних елементів автомату випічки зернових хлібців, що забезпечують вихід якісного продукту. Експериментально визначено алгоритм розігріву формувальних елементів, встановлено функціональні температурні залежності між нагрівними пуансонами та матрицею. Визначено алгоритми теплопередачі у разі використання багатокоміркових матриць різної геометрії. Визначено залежності між силою запирання матриці пуансонами, температурою нагріву та часом випічки продукту. Визначено оптимальну продуктивність автомату з забезпеченням якісної випічки; Отримано залежності температурного розширення взаємодіючих елементів випічного пристрою для різних діапазонів температур. Зіставлено результати експерименту з альтернативними даними, отриманими за допомогою програмного забезпечення SolidWork.