Вдосконалено фізичні методи та досліджено розподіл залишкових напружень у відповідальних деталях ГТД, а також вивчено механізм їх втомленості. Об'єкт дослідження - натурні деталі (лопатки, замки, диски), виготовлені зі сплавів титану та жароміцних сталей, а також алюмінію. Використано методи ретгенівської дифрактомії, вимірювання опору втомленості, резистометричний, виміру роботи виходу електрона. Запропоновано нові схему дифрактометрії та програму обробки даних, що дозволило підвищити на порядок точність вимірів. Визначено, що обробка деталей сталевими кульками в ультразвуковому полі забезпечує стискуючі залишкові напруження від -370 до -750 МПа, завдяки чому підвищується довговічність та опір втомленості. Експериментально доведено, що метод визначення роботи виходу електрона має прогнозуючі можливості щодо місця та часу зародження тріщин втомленості. Розроблено фізичну модель розвитку процесів втомленості. Результати розрахунків задовільно узгоджуються з експериментом.