Розвинено теоретичні та науково-методичні положення обгрунтування вибору маркетингових каналів для розподілу інноваційної продукції промислових підприємств. Визначено об'єктивну необхідність здійснення обгрунтованого вибору маркетингових каналів для розподілу інноваційної продукції на основі врахування стану існуючих каналів підприємства та специфіки самої продукції. Сформульовано визначення поняття "маркетинговий канал інноваційної продукції". Запропоновано науково-методичний підхід до формування процесу вибору маркетингових каналів у процесі розподілу інноваційної продукції. Визначено необхідність комплексної діагностики маркетингової політики розподілу підприємства. Сформовано науково-методичний підхід до оцінювання маркетингових каналів, що базується на визначенні інтегральних показників їх економічного/маркетингового стану та побудові відповідної матриці. Встановлено порядок здійснення перевірки маркетингових каналів на відповідність специфіці інноваційної продукції та критерії, на основі яких ця перевірка проводиться.

Проаналізовано існуючі підходи до формування систем управління та запропоновано управляти маркетинговою політикою розподілу за принципами 5P-4S-5C. Визначено, що ефективність маркетингової політики розподілу можна визначати на основі показників, які доцільно об'єднати в такі групи: показники визначення частки ринку підприємства, показники визначення прибутковості збутової діяльності, показники визначення ефективності збутових витрат, показники визначення товарних запасів і показники визначення рівня обслуговування.

Визначено рівень залученості України до світової торгівлі та глобалізаційних процесів, а також встановлено деструктивні фактори впливу на експортну активність України. Проаналізовано основні показники зовнішньоторговельної діяльності України за 2006 - 2016 рр., зокрема експорт та імпорт товарів і послуг, коефіцієнт покриття експортом імпорту, частки експорту у ВВП, частки імпорту у ВВП. Визначено, що в зовнішній торгівлі України домінує імпорт, тобто українські експортери поступово втрачають свої позиції на закордонних ринках. Установлено, що основними факторами, які стримують експортну активність України, є нераціональна структура експорту товарів і послуг, ненадійні країни-партнери, а також неналагоджена система розподілу продукції на більшості підприємствах, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на визначення найкращої структури міжнародних маркетингових каналів, що сприятиме нарощуванню обсягів експорту.

Доведено, що маркетингові дослідження є невід'ємною складовою підвищення конкурентоспроможності субієктів господарювання, зокрема для тих, що працюють на промисловому ринку. Зазначено, що традиційні форми ринкових досліджень поступово втрачають свою актуальність, тому все більшу популярність набувають нестандартні, осучаснені підходи до проведення ринкового аналізу. Наведено новітню класифікацію маркетингових досліджень. Крім того, здійснено класифікацію товарів-інновацій з наданням прикладів підприємств, які виробляють таку продукцію на українському ринку. Розроблено матрицю, що надає можливість наочно з'ясувати роль маркетингових досліджень при виведенні на ринок нової чи вдосконаленої продукції для різних сегментів ринку. Перелічено особливості реалізації маркетингових досліджень на ринку В2В. У ході реалізованого на практиці маркетингового дослідження у сфері виробництва машинобудівної продукції побудовано карту консенсусу очікувань споживача та можливостей виробника з виділенням проблемних зон для подальшого розвитку параметрального наповнення товарних одиниць.

Здійснено аналіз поширених форм взаємодії студентів та викладачів. Наведено їх сутнісну характеристику. Визначено переваги інтерактивних методів навчання, значимість та можливості застосування. Здійснено систематизацію інтерактивних методів навчання з точки зору доцільності застосування як інструменту маркетингу освітніх послуг. Визначено, що ринкове позиціонування закладів вищої освіти має грунтуватися на використанні їхніх переваг та їх відповідності вимогам споживача освітніх послуг.

Мета роботи - дослідження сільськогосподарської галузі України та визначення значення ланцюгів поставок для підвищення ефективності цієї галузі. У результаті дослідження було проаналізовано основні показники функціонування сільськогосподарської галузі в Україні. Отримані результати дозволяють охарактеризувати фактичний стан, а також розробити відповідні пропозиції щодо його покращення в майбутньому, у тому числі з урахуванням маркетингової та логістичної складових. Встановлено, що майже 18 % працездатного населення України в 2016 р. було зайнято в сільському господарстві (СГ). При цьому територіально найбільша частка сільськогосподарських підприємств розміщена в трьох областях - Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській. Визначено, що за аналізований період часу (2007 - 2016 рр.) спостерігається стабільний приріст обсягів виробництва сільськогосподарської продукції (СГП), що є достатнім для забезпечення внутрішніх потреб населення та експорту. Доведено, що основу українського експорту становить первинна СГП (пшениця, кукурудза, соєві боби). Незважаючи на поступове зростання експорту продуктів харчування (на 16 % з 2010 по 2016 рр.), в експорті частка товарів з доданою вартістю залишається на низькому рівні, що свідчить про спеціалізацію України як постачальника сировини на світовому ринку. Крім того, встановлено, що частка імпорту для потреб СГ залишається на високому рівні. Переважно це мінеральні добрива, машини для СГ, продукти нафтопереробки, потреба в яких повною мірою не забезпечується внутрішніми виробниками. Відповідно визначено, що все вищезазначене вимагає формування як внутрішніх ланцюгів поставок сільськогосподарських підприємств, що дозволить налагодити відносини між структурними підрозділами, так і зовнішніх ланцюгів поставок, що дозволить налагодити партнерські відносини із контрагентами, у тому числі за кордоном. Встановлено, що при формуванні ланцюгів поставок необхідно враховувати основні проблеми сільськогосподарської сфери, вирішення яких є вирішальним для країни, зокрема, залучення нових виробників СГП до експортної діяльності; нарощування в експорті частки продукції з доданою вартістю; охоплення нових ринків зарубіжних країн.

Мета роботи - дослідження особливостей понять "інновація" ("innovation") та "Індустрія 4.0" ("Industry 4.0") на основі бібліометричного аналізу та візуалізації отриманих результатів. Проведено огляд 720 публікацій (статей і матеріалів конференцій) із наукометричної бази даних Scopus за період 2014 - 2020 рр. на основі використання комбінації двох понять з логічним оператором "AND". Пошук у базі даних Scopus здійснювався у полі "title, abstract, keywords". Візуалізація результатів проводилася за допомогою програми VOSviewer. У результаті дослідження визначено динаміку публікаційної активності за роками та відповідну кількість цитувань. Встановлено, що публікації переважно належать до однієї з галузей знань - інженерні науки, комп'ютерні науки та бізнес, менеджмент і облік. Виокремлено авторів, які мають найбільшу кількість публікацій у рамках досліджуваної тематики, а також найбільш цитовані дослідження. Визначено, що Німеччина, Італія, США, Китай, Бразилія та Великобританія є країнами, у яких проблематика інноваційності та Індустрії 4.0 опрацьовується найбільш детально. Також сформовано кластери ключових слів. Отримані результати аналізу та візуалізація є актуальними та формують основу для кращого розуміння концепцій інноваційності та Індустрії 4.0. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є детальне розроблення проблематики Інтернету речей та інформаційної трансформації.

Мета роботи - дослідження напрямів, які мають першочергове значення при переході країни на екологоорієнтований розвиток, а також визначення на цій основі готовності України до формування та розвитку власного "зеленого" бренду. Відповідно до встановленої мети основними напрямками, за якими проводилося дослідження, були екологізація та сталий розвиток, органічне сільське господарство та відновлювальна енергетика. У результаті дослідження визначено позиції України за Sustainable Development Goals Index. Згідно з ним Україна досить вдало поєднує економічний розвиток, соціальну інтеграцію й екологічну стійкість. Значення її індексу знаходиться на рівні з новими індустріальними країнами та навіть деякими економічно розвинутими. Позиції України за Environmental Performance Index є гіршими та показують відставання від передових країн світу. Крім того, встановлено, що Україна неефективно використовує сільськогосподарські землі, оскільки наявний високий рівень розораності, а під органічне виробництво зайнято тільки 1,1 %. Крім того, незважаючи на те, що Україна є другим після Китаю експортером органічної продукції до ЄС, недостатня увага приділяється ринкам Азії та Африки. Визначено, що відновлювальна енергетика в Україні знаходиться на стадії зародження, причиною чого є, у тому числі, і недофінансування цього напрямку. Найбільш розвиненими джерелами відновлювальної енергії в Україні на даний час є гідроенергетика та сонячна енергія. Додатково виокремлено слабкі сторони, які створюють перепони до екологічності та сталого розвитку та мають бути нівельовані для формування "зеленого" бренду України.

Зниження кількості провалів при впровадженні інновацій є метою більшості підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність. Це дозволить їм отримувати вищу результативність діяльності та перейти до рівня інноваційних лідерів. Цьому може сприяти вдало організована та впроваджена на підприємстві модель комерціалізації інновацій, яка містила б мінімальну кількість "вузьких місць". Відповідно, метою статті є встановлення основних переваг і прогалин існуючих моделей комерціалізації інновацій. У ході дослідження було розглянуто п'ять моделей комерціалізації. Описано сутність і специфіка кожної з цих моделей. Також здійснено критичний аналіз моделей. Групування переваг показало, що напрямками посилення моделей комерціалізації є: попереднє оцінювання ідей інновацій із різних точок зору, наприклад технічної можливості розроблення інновації, її ринкової та маркетингової цінності й комерційної доцільності впровадження; подання ідеї інновації як ціннісної пропозиції зі споживчою складовою; урахування впливу зовнішніх груп факторів на процес комерціалізації, зокрема економічних, екологічних і соціальних; передбачення різних варіантів комерціалізації та подальшого поширення інновацій. Встановлено, що спільними прогалинами більшості моделей є: недостатня увага до думок споживачів; відособленість від учасників процесу комерціалізації; відсутність захисту інтелектуальної власності. Крім того, було виявлено такі "вузькі місця": модель орієнтована на швидке впровадження інновації, інакше вона може втратити актуальність; велика кількість етапів, що може ускладнити та затримати процес комерціалізації; висока залежність між учасниками, що може затримати прийняття рішень. Подальші дослідження будуть спрямовані на розроблення нової моделі комерціалізації інновацій. Визначені переваги моделей можуть бути використані при побудові моделі для її посилення. Виокремлені прогалини дозволять зменшити кількість слабких місць у ній.