Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми оподаткування доходів фізичних осіб у контексті реалізації фіскальних пріоритетів держави й індивідуального вибору. Розкрито економічну суть і зміст поняття "персональний податковий менеджмент", визначено місце персонального оподаткування у загальній системі фіскальних технологій оподаткування доходів фізичних осіб, проаналізовано існуючі методи. Доведено наявність тісного взаємозв'язку між елементами податкового менеджменту та синергійним ефектом їх взаємодії. Узагальнено теоретичні підходи західної та вітчизняної фінансової науки щодо питання девіантної поведінки податкових платників. З'ясовано взаємозв'язки податкових технологій в Україні з домінантами фіскальних пріоритетів держави та індивідуального вибору. Проаналізовано особливості персонального оподаткування у демократичних країнах. Розглянуто вітчизняну практику оподаткування доходів фізичних осіб на макро-, мікро- та субмікрорівнях, запропоновано комплекс заходів щодо його нормативно-правового й інституційного забезпечення.

Проаналізовано етапи становлення і розвитку споживчої кооперації на Лівобережній Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Досліджено діяльність різних структур споживчої кооперації, зокрема, спілок споживчих товариств, розкрито їх місце та роль в кооперативному русі та в народно-господарському житті регіону в різні історичні періоди розвитку. Визначено балансові показники груп споживчих товариств, місце та роль пайовика в групах товариств та аспекти їх економічної діяльності.

Розглянуто проблеми застосування економічної теорії в розробленні економічної стратегії держави. Ефективність застосування пов'язано з синтетичним використанням надбань різних її напрямів і шкіл і врахуванням національної специфіки. За такого методологічного підходу формування економічної стратегії передбачає вибір не лише напрямів стимулювання реального сектора і пріоритетності певних його галузей, а і моделі соціального розвитку.

Розглянуто проблему становлення та розвитку споживчої кооперації Лівобережної Україні в другій половині XIX - на початку XX ст. Проаналізовано етапи становлення споживчої кооперації в регіоні. Простежено зв'язок споживчої кооперації Лівобережної України з іншими видами кооперації та земськими установами. Досліджено діяльність окремих структур споживчої кооперації: спілок і товариств, їх місце та роль в кооперативному русі та в народногосподарському житті регіону в різні історичні періоди розвитку. Акцентовано увагу на окремих особливостях діяльності споживчих товариств досліджуваного регіону в зазначений період: проаналізовано статути окремих груп споживчих товариств, місце та роль пайовика тощо.

На основі оприлюднених джерел актуалізовано проблему присутності системи споживчої кооперації УРСР у післявоєнний період в містах і промислових селищах. Проаналізовано архівні джерела, що свідчать про наміри партійного керівництва країни поширити організаційну мережу споживчої кооперації у містах. Визначено, що аграрний характер споживчої кооперації УРСР в повоєнний період не дивлячись на певні наміри поширити цю систему організації торгівлі на міста і промислові центри залишився незмінним.

Наведено основні характеристики методологічного інструментарію дослідження оподаткування. Здійснено розгорнутий аналіз оподаткування з позицій соціально-філософського підходу. Надано авторське бачення метаматриці методології дослідження оподаткування. Встановлено, що нові форми взаємодій у глобалізованому просторі зумовлюють трансформаційні зміни як суспільних відносин і структури податків, так і технологій їх адміністрування.

Розглянуто проблеми оподаткування, сутність, принципи та функції їх реалізації. Дослідження оподаткування здійснено в проекції інституціональної теорії з урахуванням парадигмальних засад пізнання та прикладних характеристик функціонування інститутів оподаткування. Окреслено тенденції розвитку інститутів оподаткування в контексті теорії інституціоналізму, розкрито їх вплив на появу податкових конфліктів між державою в особі фіскальних органів та платниками податків. Проаналізовано особливості та способи вирішення конфлікту інтересів між державою та платниками податків у вітчизняній і зарубіжній практиці.

Розкрито методологічні підходи до дослідження поняття, типології і класифікації систем. В різноманітності підходів до класифікації економічних систем виділені два основних: формаційний і цивілізаційний. Проаналізовано точки зору науковців щодо співвідношення цих підходів. Доведено, що інституціональний підхід ефективно синтезує формаційний і цивілізаційний інструментарій дослідження соціально-економічних систем та на основі встановлення еволюційних закономірностей розвитку і виокремлення стадій трансформації здатен запропонувати самостійні, цілком обгрунтовані результати. В контексті інституціонального підходу запропоновано авторську інтерпретацію поняття економічної системи та типологічні особливості її вітчизняної моделі.

Проаналізовано місце і роль споживчої кооперації України у вирішенні продовольчої проблеми у 1960 - 80-х рр. Визначено основні напрямки діяльності системи споживчої кооперації по забезпеченню населення сільськогосподарською продукцією, що були спрямовані на заготівельну діяльність серед індивідуальних виробників. Окреслено основні законодавчі рішення партії та уряду, де показано місце споживчої кооперації у подоланні продовольчого дефіциту.

Досліджено проблему розбудови та розвитку споживчої кооперації України в другій половині 1940-х - 1980-х pp. Проаналізовано етапи становлення споживчої кооперації в Українській PCP у другій половині XX ст. Простежено зв’язок споживчої кооперації радянської України з державними і партійними органами влади та роль споживчої кооперації у державній політиці щодо українського села. Досліджено діяльність окремих галузей споживчої кооперації: торговельної, заготівельної, громадського харчування, виробничої. Значну увагу зосереджено на розкритті особливостей діяльності кооперативних установ у містах та промислових центрах. Визначено місце і роль пайовика у кооперативній системі та деякі інші аспекти.

Увагу приділено поглибленню теоретико-методологічних положень, що сприяють узагальненню передумов функціонування інститутів оподаткування, визначають їх детермінуючий вплив на системні характеристики та параметри розвитку фіскального простору й уможливлюють формулювання практичних рекомендацій щодо систематизації комплексу заходів підвищення дієвості функціонування інститутів оподаткування. Узагальнено концептуальний базис інституціональної компоненти парадигми оподаткування з обгрунтуванням методологічного інструментарію його пізнання, здійснено теоретико-компаративне дослідження сутності, принципів і функцій оподаткування як суспільного й інституціонального феномена. З'ясовано сутність, призначення та структуру інституту оподаткування й окреслено діалектику функціонування, дуальний прояв, взаємозв'язок та взаємоперехід його формальної та неформальної складових. Окреслено особливості розвитку інститутів оподаткування у визначених хронологічних межах інститутогенезу. Узагальнено теоретико-методологічні підходи до дослідження сутності фіскального простору з ідентифікацією детермінуючих характеристик впливу на нього інститутів оподаткування та здійснено оцінку прагматики їх функціонування в фіскальному просторі України та країн Європейського Союзу. З'ясовано значення податкових елементів фіскального механізму в забезпеченні досягнення імператив сталого економічного розвитку, визначено особливості реалізації технологій і процедур податкового адміністрування в Україні. Ідентифіковано завдання та пріоритети функціонування інститутів фіскальної децентралізації та характер їх впливу на розширення локального фіскального простору. Обгрунтовано вплив поведінкових параметрів реакції учасників оподаткування на рівень податкового навантаження в діапазоні коротко- та довгострокових фіскальних характеристик. Охарактеризовано моделі організації діяльності фіскальних інституцій України, визначено напрями їх реформування. Окреслено пріоритети та систематизовано перелік практичних заходів трансформації вітчизняних інститутів оподаткування як передумови розширення фіскального простору України.

Обґрунтовано авторську теоретичну багатокомпонентну порівневу модель складових професійної самосвідомості майбутніх спеціальних педагогів. За допомогою комплексу психодіагностичних методик виявлено суперечливу, кризову конфігурацію налаштованостей професійної самосвідомості та певну специфіку показників її компонентів у залежності від спеціалізації та курсу навчання студентів-спеціальних педагогів. Емпірично доведено, що конструктивно-реалістична конфігурація налаштованостей має позитивний, формувальний потенціал, а неконструктивна конфігурація налаштованостей виступає негативними чинники професійної самосвідомості. На рівні ціннісної зорієнтованості професійна самосвідомість характеризується середніми показниками самоставлення та недостатніми показниками рефлексивності та емпатійності. Обґрунтовано та реалізовано формувальну психологічну програму посилення цих чинників з формування професійної самосвідомості майбутніх спеціальних педагогів, розроблено психолого-педагогічні та організаційно-методичні рекомендації.

Увагу присвячено всебічному аналізу споживчої кооперації Української РСР другої половини 40-х - 80-х років ХХ століття як комплексного явища в соціально-економічному та суспільно-політичному житті українського суспільства. Визначено роль споживчої кооперації в здійсненні агрополітичних рішень держави. Проаналізовано еволюцію територіально-організаційної структури Укоопспілки. Встановлено ступінь суб'єктності пайовика, його економічне та соціально-правове становище в системі споживчої кооперації. Визначено результати й особливості діяльності споживчої кооперації в сільській місцевості на основі аналізу діяльності торговельної, заготівельної, галузей громадського харчування та побутового обслуговування Укоопспілки. Досліджено характерні риси організації та діяльності споживчої кооперації в містах. Охарактеризовано значення виробничої діяльності споживчої кооперації. Розкрито характер міжнародної діяльності споживчої кооперації УРСР за досліджуваний період. Вироблено практичні рекомендації щодо стимулювання кооперативного руху в сучасних умовах.