Досліджено якісні та кількісні показники мікрофлори ротоглотки та порожнини товстої кишки, параметри системного імунітету та визначено ефективність використання біфіформу та біоспорину у комплексному лікуванні хворих на грип. У обстежених хворих виявлено персистенцію патогенної й опортуністичної мікрофлори у ротоглотці на тлі дисбіотичних змін товстої кишки I - III ступенів за одночасного імунодефіцитного стану, що обумовлює виникнення бактеріальних ускладнень, подовження реконвалесценції та більш тяжкий перебіг такого інфекційного захворювання як грип. Встановлено, що за умови зниження системного імунітету та неспецифічного протиінфекційного захисту внаслідок вірусної інфекції, виникнення якої обумовлено вірусами грипу типу A/H3N2, A/H2N2я, виникають дисбіотичні розлади порожнинної мікрофлори товстої кишки. Показано, що включення біоспорину та біфіформу до комлпексної терапії хворих на грип позитивно впливає на динаміку мікробіологічних, клініко-лабораторних та імунологічних показників.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти руху фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні, визначено напрямки удосконалення їх формування та використання. Уточнено теоретичні засади й обгрунтовано значення державного соціального страхування. Досліджено моделі соціального страхування у ринкових державах, розкрито можливості їх застосування в Україні. Проаналізовано джерела формування фінансових ресурсів державного соціального страхування та тенденції зміни окремих їх видів в Україні. Здійснено групування та розроблено коефіцієнти оцінювання фінансового стану державного соціального страхування. Проаналізовано вітчизняну практику формування фінансових ресурсів державного соціального страхування на загальнонаціональному та регіональному рівнях. Оцінено сучасний стан використання фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні. Досліджено перерозподільні грошові процеси у сфері державного соціального страхування за умов ринкових трансформацій. Наведено рекомендації щодо забезпечення збалансованості фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні.

Наведено теоретичні аспекти соціального страхування, що, виходячи з логіки дослідження, виражають здатність держави за допомогою спеціально створених колективних страхових фондів задовольняти потреби платників страхових внесків та отримувачів допомоги з урахуванням приватних і суспільних інтересів.

Проаналізовано масштаби розподільних процесів у системі фінансових ресурсів державного соціального страхування в Україні, визначено причини втрати збалансованості фінансових ресурсів пенсійного страхування.

Висвітлено етіопатогенетичні та клінічно-епідеміологічні аспекти лістеріозу з урахуванням останніх досягнень медичної науки. Проаналізовано сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики цієї інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.311-52

Рубрики:

Грип

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.311-3 + Р264.862

Рубрики:

Грип	Мікрофлора порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Негоспітальна пневмонія розвивається на фоні порушеного мікробіоценозу порожнини ротоглотки II - III ступенів за рахунок елімінації із біотопу або формування дефіциту автохтонних облігатних анаеробних (Lactobacillus spp.), факультативних анаеробних та аеробних бактерій (S. salivarius, L. lactis); контамінації та зростання кількості у біотопі умовно-патогенних (S. pneumoniae, H. influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, K. pneumoniae) бактерій. Провідними збудниками негоспітальної пневмонії на сучасному етапі є S. pneumoniae (55,55 %), H. influenzae (22,22 %), M. catarrhalis (14,82 %), S. aureus, K. pneumoniae. Збудники проявляють антилізоцимну, антикомплементарну та антиімуноглобулінову (IgM, IgG, IgA) активність.

Проаналізовано сучасний стан поширення захворюваності, клініку, рівень та тактику застосування високоактивної антиретровірусної терапії для лікування ВІЛ-інфекції в дитячого населення Чернівецької області.

У хворих на негоспітальну пневмонію понижені показники фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофільних гранулоцитів, концентрації природних антитіл та активності системи комплементу. Секреторна активність фагоцитувальних клітин (моноцитів, нейтрофілів) щодо секреції доімунних цитокінів - підвищена.

Знайдено аналітичні розв'язки для диференціальних рівнянь магнітних силових ліній довільної системи прямолінійних паралельних струмів.

За результатами визначення реактивної відповіді нейтрофілів у 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що розвиток захворювання супроводжується підвищенням індексу зсуву нейтрофілів, індексу реактивності нейтрофілів, індексу зсуву лейкоцитів. Зростання секреторної активності нейтрофілів стосовно інтерлейкінів 6 і 8, фактора некрозу пухлин-альфа та альфа-інтерферону відбувається на тлі пригнічення бактерицидної активності нейтрофілів.

За результатами визначення імунологічної реактивності 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що зміни периферичної крові (зростання абсолютної кількості лейкоцитів із переважним збільшенням кількості нейтрофільних гранулоцитів, зростання відносної кількості паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, збільшення кількості лімфоцитів) свідчать про наявність активного запального процесу, а інтегральні гематологічні показники і про гіперреактивність специфічної імунної відповіді із домінуванням афекторної ланки.

За результатами визначення рівня адаптаційного напруження організму 34-х хворих на гострий бронхіт встановлено, що адаптаційні реакції знаходилися в зоні стресу (14,71 %), зоні реакції на тренування (29,41 %), спокійної активації (26,47 %) і зоні підвищеної активації (29,41 %). Підвищення клітинної реактивності організму хворих на гострий бронхіт встановлено на підставі аналізу лейкоцитарних індексів інтоксикації, ядерного індексу ступеня ендотоксикозу, гематологічного показника інтоксикації.

Висвітлено деякі аспекти оптимізації педагогічного процесу під час викладання навчальних дисциплін "Тропічна медицина і клінічна паразитологія", "Інфекційні хвороби" іноземним студентам з англійською мовою викладання. Увагу приділено практичній роботі студентів-іноземців в інфекційному стаціонарі, для вдосконалення якої запропоновано використання структурованого підходу. Останній може бути реалізований завдяки курації, ефективно доповненої використанням мнемонічних фраз "PAM HUGS FOSS", "LIQOR AAA", опитувальника CAGE і захистом історії хвороби.

Проаналізовано результати сучасних вірусологічних досліджень глобальної циркуляції вірусів грипу, їх генетичних різновидів. Детально висвітлено клінічні особливості сезонного та пандемічного грипу. Обговорено аспекти ефективного лікування з урахуванням засад доказової медицини. Розглянуто принципи профілактики й запобігання захворюванням, спричиненим вірусами грипу.

Проанализированы результаты современных вирусологических исследований глобальной циркуляции вирусов гриппа, их генетических разновидностей. Подробно освещены клинические особенности сезонного и пандемического гриппа. Обсуждены аспекты эффективного лечения с учетом принципов доказательной медицины. Рассмотрены принципы профилактики и предотвращения заболеваний, вызванных вирусами гриппа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.121 + Р194.121(4Укр-4Чен)

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи

Епідеміологія токсикоінфекцій сальмонельозної групи

Шифр НБУВ: Ж16253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів дослідження клітинної реактивності організму 31 хворого на хронічний гепатит С (ХГС), встановили, що індекс клітинної реактивності знижений на 32,03 %, що підтверджується підвищенням на 81,25 % ядерного індексу ступеня ендотоксикозу. Підвищення рівня інтоксикації організму обумовлене активацією процесів розпаду клітин або тканин, що є свідченням переваги автоінтоксикації над інтоксикацією, обумовленою інфекційним агентом (HCV). Доведено, що у хворих на ХГС понижений рівень адаптаційних процесів на 12,20 %, а більшість (70,97 %) хворих за адаптаційним індексом знаходяться у зоні стресової реакції (22,58 %) і реакції на тренування (48,39 %).

На основе результатов исследования клеточной реактивности организма у 31 больного хроническим гепатитом С (ХГС) , установили, что индекс клеточной реактивности снижен на 32,03%, что подтверждается повышением на 81,25 % ядерного индекса степени эндотоксикоза. Повышение уровня интоксикации организма обусловлено активацией процессов распада клеток или тканей, что является свидетельством преимущества автоинтоксикации над интоксикацией, обусловленной инфекционным агентом (HCV). Доказано, что у больных ХГС снижен уровень адаптационных процессов на 12,20 %, а большинство (70,97 %) больных по адаптационному индексу находятся в зоне стрессовой реакции (22,58 %) и реакции на тренировку (48,39 %) .

В огляді висвітлено актуальну проблему тропічної медицини і вивчено стан і перспективи розробки сучасних вакцин проти "забутих тропічних хвороб". Проведено аналіз світової наукової літератури з урахуванням сучасних даних про особливості розробки, складнощі на етапі клінічних випробувань. Висвітлено перспективні напрями створення нових вакцин для специфічної профілактики найпоширеніших тропічних гельмінтозів.

Частка аденовірусної хвороби в структурі гострих респіраторних вірусних інфекцій є істотною, а дана група інфекцій щороку становить до 30 % від загальної інфекційної морбідності. На сьогодні недостатньо вивчено особливості неспецифічного протиінфекційного захисту у хворих на аденовірусну інфекцію. Мета дослідження - вивчити реактивну відповідь поліморфноядерних гранулоцитів периферичної крові дорослих хворих на аденовірусну інфекцію. У дане дослідження типу "випадок - контроль" за добровільною згодою залучено 37 осіб молодого віку з ознаками гострої респіраторної вірусної інфекції на момент звернення за медичною допомогою (за критеріями уніфікованого протоколу). Проаналізовано абсолютну та відносну кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові, проведено розрахунок імуногематологічних показників, що характеризують реактивну відповідь основних клітин неспецифічного імунітету. Висновок: вищенаведене свідчить про формування різних типів імунної відповіді на аденовірусні антигени. Специфічна імунна відповідь формується пізніше, що підтверджується зниженням індексу імунологічної реактивності організму хворих на 14,86 %. Методику оцінки реактивної відповіді нейтрофілів можна використовувати в практичній роботі лікарів для раннього прогнозування можливих зрушень у системі протиінфекційного захисту організму хворих.