Подано результати комплексного обстеження 547-ми пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда й ішемічним інсультом, у 131-го з яких було оцінено пружно-еластичні властивості артерій. Проведено оцінювання ступеня ураження коронарного русла в 176-ти пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда на підставі результатів проведеної коронарографії. Встановлено значну поширеність дисліпідемій та високу частоту недосягання цільових рівнів показників ліпідного спектра крові серед пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда й ішемічним інсультом, вагоме значення в чому належить соціоекономічним чинникам, серед яких першість належить рівню освіти. Виявлено, що у хворих з перенесеним інфарктом міокарда жорсткість артерій є більшою, ніж у пацієнтів з ішемічним інсультом в анамнезі, за рахунок наявності кореляційних зв'язків між віком, систолічним, пульсовим артеріальним тиском і показниками пружно-еластичних властивостей артерій. Показано, що в 52,2 % пацієнтів е комбіноване ураження коронарного русла. Найбільш уразливою коронарною артерією є передня міжшлуночкова артерія. У пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда важкість ураження вінцевих артерій є вагомішою, ніж в осіб зі стабільною стенокардією II - IV ФК без інфаркту міокарда в анамнезі. Встановлено кореляційні зв'язки між загальним холестерином, креатиніном і важкістю ураження коронарного русла в пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда, молодших 55-ти років.

Проведена оценка распространенности факторов риска среди пациентов после инфаркта миокарда. Распространенность факторов риска изучалась среди 333 пациентов, рандомизированных из 912, которые были госпитализированы в 2000 - 2005 гг. В домашних условиях проводилось анкетирование, измерение АД, антропометрических параметров. Лабораторно-инструментальные обследования проводились в условиях клиники. Наиболее распространенным фактором риска оказалась артериальная гипертензия - 84,1 %, наименее - сахарный диабет - 13,8 %. Гиперхолестеринемия встречалась у 55,4 % пациентов и часто сочеталась с одновременным повышением уровня ЛПНП и ТГ (45,5 %). Общее ожирение выявлено у 44,7 %, абдоминальное у 58 %, при этом, абдоминальное ожирение также имел каждый седьмой пациент с нормальным весом. Распространенность курения составила 18,3 %, гиподинамии - 27,9 %. Более половины пациентов после инфаркта миокарда имели одновременное сочетание 3 - 4 факторв риска.

Описано клінічний випадок діагностики "порожнього" турецького сідла. Висвітлено клінічну картину, особливості цієї патології та труднощі діагностики.

Відзначено, що сучасна уява про функціональні системи гомеостазу постійно збагачується новими фактами, які одержують за допомогою найсучасніших методів молекулярної біології та медицини. Призначення багатьох компонентів цієї системи обіймає цілий спектр біохімічних реакцій, що відповідають за гомеостаз. Наведено сучасні дані стосовно одного із таких компонентів - фактора XIII (фібринстабілізувальний фактор). Окрім даних про структуру та функції цього ферменту, наведено інформацію щодо методичних засобів його визначення, розвиток яких сприяв накопиченню знань про роль фібринстабілізувального фактора у генезі кровотеч та тромбофілій. Наведено відомості про успадкований та набутий дефіцит фактора XIII, а також щодо станів, які супроводжуються підвищенням його активності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)442

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н53-082.04

Рубрики:

Залізобетонні будівельні конструкції

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Застосування інженерних цементувальних композитів (ECC) - спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу - надає змогу підвищити несучу здатність, стабільність за різних статичних і динамічних впливів, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементувальних матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів і зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементувальних композитів на основі бінарної (БВС) і потрійних (ПВС) в'яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі ПВС, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізико-механічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення у порівняно з композитами на основі БВС. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227 - 0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі БВС.

Використання досягнень нелінійної динаміки для формування сигналів, які демонструють складну поведінку та мають високу IID-скритність, є актуальною проблемою для радіотехнічних систем передачі інформації. Відомі складні сигнали, які утворені маніпуляцією їх фазової структури, не можуть бути використані для прихованої передачі інформації тому, що легко виявляються у фазовому просторі бо мають у ньому структурований атрактор. Запропоновано метод маскування детермінованих сигналів за допомогою деструкції їх атракторів. До фазоманіпульованого сигналу додається уявна компонента, що сформована хаотичною послідовністю. У такого сигналу, представленого у вигляді, подібному до вузькосмугового процесу, руйнується атрактор на фазовій площині, тобто він не демонструє ознак структурованості. В якості хаотичної послідовності використовується хаотична послідовність Чебишева.

Підвищення фізико-механічних властивостей та тріщиностійкості цементуючих композитів при експлуатації будівель і споруд є актуальною проблемою в інженерній практиці. З цією метою розроблено спеціальний клас дисперсно-армованих матеріалів - інженерні цементуючі композити (engineered cementitious composites - ЕСС). показано, що і застосуванням дисперсних волокон можна збільшити міцність на згин ЕСС на 40 %, а додаткову заміну золи винесення на метакаолін - ще на 23 %. Стандартна міцність на стиск модифікованих цементуючих композитів становить 86,7 МПа. Доведено, що дисперсне армування поліпропіленовою фіброю та часткова заміна золи винесенння метакаоліном підвищує тріщиностійкість композитів, оцінену за критичним коефіцієнтом інтенсивності напружень, через 7 і 28 діб у 1,2 разу у порівнянні зі складом без метакаоліну. Розроблені інженерні цементуючі композити з добавкою метакаоліну характеризуються зменшенням відкритої пористості на 35 %, умовного коефіцієнта розміру пор у 3,4 разу у порівнянні з базовим композитом.

Підвищення фізико-механічних властивостей та тріщиностійкості цементуючих композитів при експлуатації будівель і споруд є актуальною проблемою в інженерній практиці. З цією метою розроблено спеціальний клас дисперсно-армованих матеріалів - інженерні цементуючі композити (engineered cementitious composites - ЕСС). показано, що і застосуванням дисперсних волокон можна збільшити міцність на згин ЕСС на 40 %, а додаткову заміну золи винесення на метакаолін - ще на 23 %. Стандартна міцність на стиск модифікованих цементуючих композитів становить 86,7 МПа. Доведено, що дисперсне армування поліпропіленовою фіброю та часткова заміна золи винесенння метакаоліном підвищує тріщиностійкість композитів, оцінену за критичним коефіцієнтом інтенсивності напружень, через 7 і 28 діб у 1,2 разу у порівнянні зі складом без метакаоліну. Розроблені інженерні цементуючі композити з добавкою метакаоліну характеризуються зменшенням відкритої пористості на 35 %, умовного коефіцієнта розміру пор у 3,4 разу у порівнянні з базовим композитом.