Розглядається задача вибору значень параметрів об'єкта керування та регулятора, що доставляють на рішеннях замкнутої динамічної системи мінімум інтегральному функціоналу якості. Припускається, що об'єкт керування збурений дробовим шумом, який являє собою випадкову послідовність миттєвих імпульсів. Показано, що задача параметричної оптимізації динамічною системою, яка збурена дробовим шумом, еквівалентна задачі параметричної оптимізації тієї ж системи, але збуреної білим шумом з відповідною коваріаційною матрицею.

Висвітлено теоретичні та методологічні проблеми соціальної роботи і соціальної політики в Україні. Розглянуто питання трансформації гендерних стереотипів у студентів. Описано структуру та функції органів соціальної роботи в суспільстві. Визначено пріоритети державної політики щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у процесі реформування соціальних відносин у державі. Проаналізовано соціально-психологічні особливості професійної взаємодії фахівців системи соціального захисту населення. Розкрито етико-деонтологічні засади професії соціального працівника, геронтологічні основи соціальної роботи з людьми літнього віку.

Освещены теоретические и методологические проблемы социальной работы и социальной политики в Украине. Рассмотрены вопросы трансформации гендерных стереотипов у студентов, формирования перинатальной культуры в современном обществе. Описаны структура и функции органов социальной работы в обществе. Определены приоритеты государственной политики относительно детей-сирот и детей, лишенных родительской заботы, в процессе реформирования социальных отношений в государстве. Проанализированы социально-психологические особенности профессионального взаимодействия специалистов системы социальной защиты населения. Раскрыты этико-деонтологические основы профессии социального работника, геронтологические основы социальной работы с людьми преклонного возраста.

Розглянуто окремі соціально-психологічні особливості професійної інтеракції в соціальній роботі на базі аналізу результатів дослідження перцептивно-інтерактивної компетентності соціальних працівників системи соціального захисту населення. Розглянуто також ціннісні орієнтації та стереотипи учасників професійної інтеракції в соціальній роботі щодо їх взаємних ціннісних експектацій.

Розглянуто питання професійної мотивації фахівців системи соціального захисту населення як фактора, що впливає на ефективність взаємодії у соціальній роботі. Дослідження мотиваційних характеристик особистості професіоналів засвідчили, що чинник професійної мотивації соціальних працівників ще недостатньо задіяний у системі соціального захисту населення.

Проведено соціально-психологічний аналіз професійної інтеракції у соціальній роботі в системі соціального захисту населення. Вперше розкрито зміст поняття професійної інтеракції у соціальній роботі, виділено соціально-психологічні особливості й охарактеризовано детермінанти даного феномену. Розроблено соціально-психологічну модель професійної інтеракції у соціальній роботі. Емпірично встановлено, що соціально-психологічні особливості професійної інтеракції у соціальній роботі обумовлюються системою репрезентативних ціннісних уявлень соціальних працівників та клієнтів, мотиваційно-цільовими компонентами взаємодії, рівнем перцептивно-інтерактивної компетентності фахівців. Виділено типи інтеракції у соціальній роботі: технологічний, альтруїстичний, продуктивний, непрофесійний. Розроблено соціально-психологічний тренінг професійної інтеракції для соціальних працівників. Науково обгрунтовано необхідність врахування інтерактивного підходу у соціальній роботі під час розробки освітніх стандартів підготовки соціальних працівників.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження проблеми професійної взаємодії (ПВД) в соціальній роботі (СР). Описано теорії взаємодії у соціальній психології, проведено структурно-функціональний аналіз взаємодії як соціально-психологічного феномену. Висвітлено особливості професійної діяльності у групі професій "людина - людина, людські спільноти, соціальні системи". Визначено передумови дослідження ПВД у СР, когнітивний, афективно-мотиваційний та конативний компоненти. Запропоновано соціально-психологічний тренінг ПВД для соціальних працівників (СП) та обгрунтовано доцільність врахування інтерактивного підходу в СР під час розробки освітніх стандартів підготовки СП.

Висвітлено результати теоретичної розвідки щодо особливостей застосування поняття "ресоціалізація" у гуманітарних дисциплінах. Показано, що соціологи розглядають ресоціалізацію як одну зі сторін дорослого етапу соціалізації, як корекцію процесу соціалізації, що відхиляється від норми, як примусову деперсоналізацію та дегуманізацію особистості у закладах закритого типу. Подано широке трактування цього терміну у сучасній психології. Вказано, що педагогічний підхід передбачає розуміння ресоціалізації як цілеспрямованої, комплексної, педагогічно орієнтованої системи виховного впливу, спрямованої на подолання у соціально-неадаптованої особистості асоціальних і створення соціально-моральних установок поведінки та діяльності. Показано, що ресоціалізація може розглядатися, принаймні, на трьох рівнях: на рівні суспільства, соціальної групи/громади, індивіда. Зазначено, що ресоціалізація виступає як теоретичний концепт, сфера практичної діяльності, соціально-психологічний феномен, процес, мета і результат, система цілеспрямованих впливів на особистість.

Застосування екосистемного підходу дозволяє здійснити холістичний погляд на проблему насильства, що є результатом складної взаємодії індивідуальних, групових, соціальних, культурних факторів і факторів середовища. Внутрішньою картиною простору є ментальна модель світу, на основі якої конструюється реальність. Впливаючи на зовнішнє і внутрішнє середовище людини, можна протидіяти насильству як явищу.

Здійснено пошук спільних векторів наукового дискурсу проблеми теоретико-методологічних та ціннісних основ концепцій соціальної роботи та сталого розвитку суспільства. Порівняно ключові компетенції фахівців зі сталого розвитку та фахівців із соціальної роботи. Висвітлено досвід впровадження ідей сталого розвитку в освітній процес професійної підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи.

Здійснено пошук векторів наукового дискурсу проблеми теоретико-праксеологічних засад нарощування й формування соціального капіталу громади в умовах сучасних трансформацій українського суспільства. Порівняно ключові ідеї у визначенні змісту соціального капіталу в зарубіжних та вітчизняних джерелах, запропоновано виділення основних підходів до інтерпретації соціального капіталу громади, які склалися в західній суспільствознавчій традиції. Висвітлено досвід творення соціального капіталу громади в українських реаліях, зокрема, в процесі реалізації проекту ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду".

Дослідження української громади, конкретизація її ролі в суспільних перетвореннях зумовлені пошуком ефективних стратегій суспільного поступу нашої держави. Проаналізовано роль українських громад в різних біфуркаційних точках суспільної самоорганізації українського народу. Обгрунтовано думка про те, що перебуваючи між Сходом і Заходом, зазнаючи зовнішнього впливу, українські землі розвинули свої власні, специфічні світоорієнтації, що вплинуло на соціальні практики їх самоорганізації. Встановлено, що соціальна роль громади розкривається у впливі на процеси державотворення та культурно-цивілізаційної ідентифікації.