Вперше доведено ефективність імітованої дистиляції ефірнмих олій (ЕО) на препаративній газохроматографічній колонці для швидкого та маловитратного визначення оптимальних технолопчних режимів їх промислового виробництва та встановлення органолептичних властивостей фракцій ЕО. Обгрунтовано застосування чотирьох секцій твердого носія з поступовим зменшенням розміру часток та градієнт концентрації неполярної нерухомої фази під час виготовлення препаративної колонки, що дозволяє розділяти ЕО на фракції аналогічно фракційній перегонці. Удосконалено методику SIMDIS шляхом використання капілярної колонки, нового класу нерухомої фази, індексу Ковача для визначення інтервалів температури кипіння фракцій ЕО й їх компонентів.

Показано можливість використання законів і механізмів препаративної газової хроматографії для імітованого моделювання процесів фракційної перегонки ефірних олій. Наведено наукові засади і практичні розробки виготовлення насадки препаративної колонки з можливістю ефективного управління реальним процесом фракційної перегонки, контролем та оптимізацією технологічних режимів.

The choice of concentration method for optically active isomers of essential oils with the allocation of their narrow fractions by vacuum rectification, which requires calculation of the theoretical parameters of vacuum rectification of essential oils and hardware improvement of automated installation of the vacuum fractionation of essential oils, is substantiated.

Запропоновано спосіб розроблення нових рецептур комбінованих соусів шляхом часткової заміни інгредієнтів основного червоного соусу задля підвищення їх харчової цінності. Як збагачувачі використовували суміш рослинних олій (оливкової, гарбузової та обліпихової).

Представлено аналіз існуючих способів ідентифікації компонентів рослинних джерел аромату та акцентовано увагу на можливостях якісного аналізу газової хроматографії. Об'єкт дослідження - модельна матриця (суміш терпенових вуглеводнів і їх кисневмісних похідних відомого та невідомого складу). Проведено газохроматографічний аналіз модельних матриць на капілярних колонках з нерухомими фазами різної полярності. За результатами досліджень графічно зображено кореляційні залежності типу "відносний сигнал утримування - температура кипіння". Встановлено, що найбільшої точності ідентифікації компонентів джерел аромату вдається досягти при проведенні групової ідентифікації на графіку, що об'єднує залежності відносних сигналів утримування на різних нерухомих фазах конкретно для певної групи компонентів, а саме: терпенів і терпеноїдів.

В основу наукового дослідження покладено необхідність і доцільність розроблення високоефективних комплексних технологій переробки рослинної сировини з одержанням якісних кінцевих продуктів з мінімальними втратами, оскільки харчова промисловість потребує розширення асортименту продукції з використанням натуральних ароматизаторів на заміну їх синтетичних аналогів. Одним із основних джерел ароматоформуючих компонентів для ароматизації харчових продуктів є пряно-ароматична сировина. Виділені концентрати ароматичних речовин - ефірні олії - надають продуктам специфічного аромату натуральної сировини, підвищують їх харчову цінність, збагачують біологічно-активними речовинами. Для раціонального використання сировини та забезпечення різних технологій харчових продуктів натуральними ароматичними речовинами на основі ефірних олій доцільно використовувати інноваційні способи їх переробки з одержанням натуральних ароматизаторів із заданими ароматичними властивостями.

Досліджено відмінності у визначенні сутності понять "інтелектуальна власність", "об'єкти інтелектуальної власності", "управління інтелектуальною власністю" та "підходи до управління інтелектуальною власністю". Розглянуто концептуальні підходи щодо визначення терміна "інтелектуальна власність" як економіко-правової категорії, дії якої спрямовані на підвищення прибутковості діяльності підприємств і організацій; згруповано об'єкти інтелектуальної власності - за промисловою власністю та за творчо-інтелектуальною власністю; визначено сутність поняття "управління інтелектуальною власністю" за стратегічними та поточними діями з урахуванням функцій, складових, методів управління, за допомогою яких досягається позитивний фінансовий результат; визначено доцільним використання промисловими підприємствами процесно-функціонального підходу, який базується на ефективному керуванні процесом створення та використання об'єктів інтелектуальної власності. На підставі узагальнення сформовано теоретичний базис управління промисловими підприємствами. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є збалансування процесу розробки, побудови, використання або комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності щодо реалізації функцій управління діяльністю промислових підприємств. Подальший розвиток управління обієктами інтелектуальної власності за процесно-функціональним підходом дозволить підвищити ефективність виробництва та дохідність підприємств.

Досліджено проблеми розроблення і наукового обгрунтування методологічних і теоретико-методичних засад формування і функціонування організаційно-економічного механізму управління продукуванням і комерціалізацією знань на рівні держави, галузі та окремої організації, які б дозволяли визначати і посилювати їх порівняльні переваги, обирати і реалізовувати на цій основі перспективні напрями їх інноваційного розвитку в перманентно нестабільних умовах сучасної економіки. Визначено роль інноваційної культури у забезпеченні успіху орієнтованих на знання стратегій інноваційного розвитку організацій. Висвітлено проблеми реалізації знань як елементу інтелектуального капіталу сучасного університету.

Розроблено спосіб оптимізації управління об'єктами інтелектуальної власності (ІВ) за процесно-функціональним підходом, який базується на використанні нейронних мереж у поєднанні з мережами планування в умовах невизначеності. При аналізі праць різних учених було розглянуто концептуальні підходи до формування управління ІВ за процесним і функціональним підходами до управління. Систематизовано використання штучних нейронних мереж в управлінні інтелектуальною власністю на промислових підприємствах у поєднанні з мережевим плануванням в умовах невизначеності. Нейронні мережі складаються з різної архітектури, але для управління інтелектуальною власністю доцільно використовувати Self Organizing Maps (SOM) Кохонена, Generative Pre-trained Transformer 3 (GPT-3) і багатошаровий перцептрон Румельхарта або їх поєднання. Доведено, що запропонований науковий підхід (інструментарій) у вигляді нейронних мереж і мережевого планування дозволяє скоротити час на виконання робіт, що пов'язані з управлінням інтелектуальною власністю на промислових підприємствах на засадах процесно-функціонального підходу. На підставі проведеного дослідження проведено розрахунок витрат часу, який підтвердив ефективність упровадження нейромереж у поєднанні з мережевим графіком. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка та побудова універсального інструменту з використанням нейромереж і мережевого графіка для управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах. Подальший розвиток управління об'єктами інтелектуальної власності дозволить підвищити ефективність виробництва та дохідність підприємств.

Обгрунтовано можливість виробництва мафінів яблучних спеціального призначення з метою розширення асортименту борошняних кондитерських виробів для хворих на цукровий діабет, ожиріння, целіакію. Проаналізовано досвід використання замінників цукру, борошна пшеничного в технології борошняних кондитерських виробів спеціального призначення, зокрема з покращаною харчовою, біологічною цінністю та зниженим глікемічним індексом. Підібрано рецептурні сипкі компоненти та встановлено, що найменший глікемічний індекс має борошно зеленої гречки (15 од.), лляне борошно (35 од.) та амарантове борошно (45 од.). Визначено харчову й енергетичну цінність дослідних зразків борошна та яблучної клітковини, які використовувались у рецептурах мафінів яблучних спеціального призначення. У ході досліджень розроблено 4 модельні зразки з різними відсотковим співвідношенням сипких компонентів. На етапі аналізу органолептичних показників сенсорним методом установлено, що зразок N 3 із вмістом борошна амарантового, лляного та борошна зеленої гречки у відсотковому співвідношенні 20:30:50 відповідно мав найкращі органолептичні показники. Зразок характеризується привабливим зовнішнім виглядом, приємним запахом, має присмак гречки, горіхів та яблук, м'яку вологу та пористу консистенцію. Що стосується фізико-хімічних показників, то спостерігається збільшення вологості на 4,3 % і зменшення понад 20 % об'ємної маси мафінів яблучних спеціального призначення у порівнянні з аналогом. Визначено хімічний склад, енергетичну цінність і глікемічний індекс інноваційного виробу та проведено порівняння з контролем. Результатом проведеного дослідження є науково обгрунтований склад інноваційних мафінів яблучних спеціального призначення з високими органолептичними показниками, покращаною харчовою цінністю, зниженими енергетичною цінністю (на 22 %) і глікемічним індексом (на 17 %).