Географічне розташування Ізраїлю між континентальними плитами, на шляху маршрутів міграції та торгівлі, розвинена гідрографічна мережа, що охоплює води різних типів, різноманітність кліматичних зон - все це сприяло формуванню унікальної іхтіофауни, яка поєднує представлені види, характерні як для африканського континенту, Середземноморського басейну та басейну Червоного моря, так і для Леванту (Сирії, Палестини та Лівану) з Центральною Азією. Загалом вони зосереджені в найбільших прісноводних природних водоймах цієї країни - в річках Йордан та Яркон і озері Кінерет (Тиверіадське море). Сучасна прісноводна аборигенна іхтіофауна Ізраїлю налічує близько 32 види риб з 8 різних родин і вирізняється високим рівнем ендемізму (близько 12 видів). Більшості ендемічних видів, за даними МСОП (Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів), присвоєно статус "під загрозою". Традиційно, аборигенні види риб є основними об'єктами промислу і місцеве рибництво та рибальство на 40 % забезпечує споживання риби, а деякі аборигенні декоративні види є окремою статтею експорту Ізраїлю. Сьогодні на державному рівні триває робота щодо відновлення чисельності й ареалів існування популяцій прісноводних риб, проте істотні коливання кількості опадів та інтенсивне сільське господарство суттєво її ускладнюють. Стаття, представлена організатором та учасниками навчального курсу "Інтенсивне ставове рибництво", який відбувся в Ізраїлі в грудні 2016 р., є комплексним оглядом прісноводної аборигенної іхтіофауни Ізраїлю. Наведено систематичний стан та короткий опис з ілюстраціями морфобіологічних особливостей всіх видів риб, аборигенних для прісних водойм цієї країни (за винятком видів, які вважаються зниклими, та тих, що використовуються в аквакультурі України).

Наведено результати досліджень впливу інактивованих пекарських дріжджів як кормової добавки в складі стартового корму для молоді російського осетра (Acipenser guldenstaedtii) на інтенсивність окисних процесів в його організмі. Проаналізовано вплив інактивованих пекарських дріжджів на процеси пероксидного окиснення ліпідів. Для проведення досліджень було використано активність ензимів системи антиоксидантного захисту (каталази та супероксидисмутази) та рівень нагромадження продуктів пероксидного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів та малонового діальдегіду) у м'язах молоді російського осетра. У результаті проведених досліджень було виявлено, що дріжджі хоча і викликають незначний оксидативний стрес, в цілому позитивно впливають на антиоксиданту систему організму молоді російського осетра. Для досягнення позитивного рибницького ефекту від її вирощування у склад базового осетрового корму варто додавати інактивовані пекарські дріжджі в кількості 15 % від раціону протягом 7 днів від початку переходу на екзогенне живлення.

Проведено комплексну оцінку рибницько-біологічних показників осетра за умови введення до раціону дріжджів. Розглянуто питання вирощування молоді осетра в установці замкненого водопостачання, за умови згодовування дріжджів. Досліджено рибницько-біологічні аспекти годівлі та особливості будови травної системи й основні біохімічні показники риб. Встановлено принципи вирощування молоді, що характеризується високим рівнем виживання та темпами росту, за рахунок введення до раціону дріжджів. Їх рекомендовано згодовувати, додаючи до основного корму у кількості 15 % від його маси, впродовж 28 діб після повного переведення на годівлю комбікормами.